- •1.Теоретико-методологічні аспекти курсу “Історія української культури”.
- •2. Українська культура як історичний феномен: загальна характеристика.
- •3.Предмет і завдання курсу “Історія української культури”, його місце в системі дисциплін вищих навчальних закладів України.
- •4.Культурно-еволюційні процеси на території України в доісторичні часи.
- •5. Художній метал скіфів: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила.
- •6. Пам’ятки античної культури в Північному Причорномор’ї.
- •7. Язичництво: питання його розквіту і занепаду в українській традиційній культурі.
- •8. Стародавня культура східних слов’ян
- •9. Міфологія східнослов’янських племен.
- •10. Освіта в середньовічній Русі.
- •11. Писемність в середньовічній Русі.
- •12. Наукові знання в середньовічній Русі.
- •13. Архітектура середньовічної Русі.
- •14. Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •15. Іконопис у середньовічній Русі.
- •16. Церква та її роль у культурному житті Київської Русі.
- •17. Внесок Ярослава Мудрого в розвиток культури.
- •18. Володимир Мономах та його “Повчання”.
- •19. Культура Галицько-Волинської Русі. Її міські центри (Галич, Львів, Звенигород) та їхня архітектура.
- •20. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства.
- •21. Вплив Київської Русі на розвиток культури сусідніх країн.
- •22. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Русі.
- •23. Вплив культури Київської Русі на життя Литовського князівства.
- •24. Становище Українcької культури в Литовській державі.
- •25. Еволюція української церкви в хіv-хv ст. Київська, Галицька, Литовська та Московська митрополії.
- •26. Історія Української Греко-Католицької Церкви в хvі-хvііі ст.
- •27. Оборонна архітектура XIV – XVI ст. Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця.
- •28. Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення.
- •29.Перші слов’янські книгодрукарі (ш. Фіоль, Вукович, ф. Скорина). Іван Федоров – український першодрукар (“Апостол”, Острозька Біблія та ін.)
- •30. Портретне малярство другої половини хvi – першої половини XVII ст.
- •31 Братства та їх роль у національному й культурному піднесенні України
- •32 Львівська братська школа та її роль у піднесенні національної самосвідомості українців.
- •33 Острозька академія і братські школи
- •34 Діяльність митрополита Петра Могили
- •35 Військове мистецтво козаків
- •36 Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Кобзарство.
- •37 Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •38 Українське православ”я в часи козаччини (хvі-хvііі ст.). Початок його русифікації.
- •39 Могилянська доба і Києво-Могилянська академія.
- •40 Козацьке бароко як самобутнє культурне явище українців.
- •41. Віршова сатира, історична драма, інтермедія, вертепна драма.
- •42. Бароко в живопису (м. Петрахнович, і. Руткович), розвиток парсунного портрету і гравюри.
- •43. Особливості та пам’ятки барокової архітектури.
- •44 Розвиток української історичної науки.»Синопсис» і.Гізеля. «Четьї Мінеї» Туптала.
- •45. Львівський університет (1661) та його роль у розвитку освіти і науки в Галиччині
- •46. Культурологічна і просвітницька діяльність Івана Мазепи.
- •47. Перша в Європі Конституція Пилипа Орлика
- •48. Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •49. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович.
- •50. Григорій Сковорода.
- •51. Іван Котляревський і початки “українського відродження”.
- •52. Роль Харківського університету у відродженецькому процесі хіх ст.
- •53. Початки галицького відродження. Творчість Маркіяна Шашкевича. "Руська трійця", "Русалка Дністровая".
- •54. Тарас Шевченко як ідеолог та провідник українського відродження.
- •55. Будівництво садибно-паркових комплексів: «Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві.
- •56. Українська культура хіх ст. Між західництвом та слов’янофільством.
- •57. Перший професійний історик України Микола Костомаров.
- •58. Життя і творчість Пантелеймона Куліша
- •59. Перший український політолог Михайло Драгоманов.
- •60. Розвиток національної самосвідомості українців у 50-60-х pp. Громади.
- •61 Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки.
- •62 Народницький період на західноукраїнськиь землях. Культурне зростання Галичини в 40-80-х pp.
- •63. Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка (1873) і значення його діяльності.
- •64. Художня творчість м.Пимоненка, с.Васильківського, м.Самокиша, і. Їжакевича, і.Труша.
- •65. Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •66 Нарбут і його мистецька школа.
- •67 Шкільництво і освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його видавнича діяльність.
- •68. Творчість українських митців — зачинателів нових течій у світовому мистецтві (о. Архипенко, к. Малевич, о. Богомазов, в. Пальмов, м. Бойчук).
- •69. Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •70.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •71.Українська музична культура в другій половині XIX ст. Микола Лисенко.
- •72. Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •73. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •74. Культурний рух періоду Центральної Ради.
- •75.Внесок Івана Огієнка в українську культуру
- •76.Створення української вищої школи в період Гетьманату п.Скоропадського.
- •77.Створення Української Академії наук, наукові досягнення в. Вернадського, д. Багалія, м. Кащенка, о. Фоміна та ін.
- •78 Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •79Українці в умовах становлення та розвитку радянської культури. Проблема ідентичності.
- •80.Суперечливість культурного процесу в Україні на поч. 20-х рр.
- •81. Українізація та її значення для культурного процесу в 20-х рр. Хх ст.
- •82. Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •83. Пам’ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр. В Україні – причини і передумови встановлення.
- •84. Мистецькі спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на розвиток українського мистецтва.
- •85. Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Валліте", "Молодняк" та ін.
- •86. Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •87. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о. Довженко), театр “Березіль”.
- •88 Український мистецький авангард та його доля в 30-ті роки.
- •89 Львів - центр культурного життя Західної України в міжвоєнний період. Стрілецький епос.
- •90 Літературні групи Галичини та їх представники в міжвоєнний період.
- •91. Українське образотворче мистецтво Галичини: Іван Трупі, Олекса Новаківський, Петро Холодний.
- •92. Музичне і театральне життя. Станіслав Людкевич.
- •93. Українська історична школа (Київська і Львівська) та історико-культурологічна думка в Україні й українській діаспорі. М. Грушевський, і, Крип”якевич, д. Дорошенко.
- •94. Репресивні акції сталінізму та їх трагічний вплив на розвиток української національної культури 20-50-х pp.
- •95. Український культурний процес в еміграції. Українська культура 50-70-х pp.
- •96. Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час Другої світової війни.
- •97.Особливості архітектури та образотворчого мистецтва повоєнних часів.
- •98. Творчість українських композиторів л.Ревуцького, б. Лятошинського, в. Косенка, м. Вериковського, к. Богуславського, в.Барвінського, д. Січинського.
- •99. Тоталітаризм і українська культура 50-80-х років хх ст.
- •100. Дві системи в українській музиці 50-60-х рроків. Б. Лятошинський та його школа.
- •101. Звинувачення в “українському націоналізмі” о.Вишні та в. Сосюри (вірш “Любіть Україну”, 1951).
- •102. Творчість п. Тичини.
- •103. Творчий доробок м. Рильського.
- •104. Поява нових творів літератури і драматургії (а. Малишко, о. Гончар, м. Бажан, Остап Вишня та ін.).
- •105. Творчість композиторів г. Майбороди, с. Людкевича та ін.
- •106. “Шістдесятники” у боротьбі за національно-культурне відродження України.
- •107. Творчість в. Стуса.
- •108. Розквіт музично-естрадного мистецтва (в. Івасюк, н. Яремчук, с. Ротару, в. Зінкевич та ін.).
- •109. Кіномистецтво радянської України.
- •110. Поетичне кіно”: с. Параджанов, ю. Іллєнко.
- •111.Традиції українського народного живопису у творах т. Яблонської та в. Зарецького.
- •112.Національна складова трансформації української культури на радянський манер.
- •113.Історія радянської повсякденності в Україні: звичаї, манери, побутові практики.
- •115.Українська культура в роки кризи радянської системи та політики “перебудови”.
- •116.Культурні процеси в Україні після 1991 р.
- •117.Українці на зламі культурних епох (рубіж хх і ххі ст.). Постмодерн і українство.
- •118.Українське суспільство і проблема співіснування субкультур на сучасному етапі.
- •119.Українська культура в умовах глобалізаційних викликів та перспективи її подальшої трансформації.
- •120. Основи законодавства про культуру, мови, освіту в незалежній Україні.
87. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о. Довженко), театр “Березіль”.
Лесь Ку́рбас(1887 - )український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925).Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати на Наддніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де поруч була висока театральна культура. 1916 року його мрія здійснилась, він вступає до цього театру. Головна увага й енергія молодого митця були скеровані на організацію студії молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр.Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім Шевченка, і під назвою «Кийдрамте» (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини.Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922–1926), а потім і філософського (1926–1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях.Кульмінація здобутків Курбаса пов'язана з драматургом Миколою Кулішем (1892–1937) і художником Вадимом Меллером (1884–1962).П'єса М. Куліша «Народний Малахій», «Мина Мазайло», на жаль, не знайшла розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності.
«Березі́ль» - один із перших українськихрадянськихтеатрів. Назва театру походить відназвипершоговесняногомісяця — березня. Датою народження театру 31 березня 1922 року. У 1933 році після арешту Леся Курбаса театр було закрито, а акторський колектив долучився до трупи Харківського українського драматичного театру ім. Т.Шевченка, керівником якого став М. Крушельницький. Нові нестандартні сюжети вистав, а також цікаво поставлені вже знайомі глядачу твори, дивні декорації – все це надавало «Березілю» неповторності і цікавості. Можливо, у ті часи люди не дуже добре розуміли деякі задумки діячів цього театру, бо це була настільки нова практика, навіяна бурхливим, неспокійним життям, але вистави кожен раз проходили з аншлагом.Усе мистецтво було пронизано напруженістю, певною стихією почуттів, а потім навіть відчаєм, тож у виставах «Березілю» чітко простежуються естетика авангарду, експрессіонізму.В різні роки в театрі працювали Д.Антонович, А.Бучма, М.Крушельницький, О.Середюк. Н.Титаренко, Н.Ужвій, С.Шагайда, В.Чистякова, Й.Гірняк, Л.Сердюк, І. Мар’яненко, Ф.Радчук С.Федорцева, Л.Радчук,М.Покотило, Є.Бондаренко, Л.Криницька та інші актори.. Першим сценічним художником «Березолю» став видатний художник Вадим Меллер.Вистави: «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «МакленаГраса» (1933).
Олександр Довженко (1894-1956 pp.) поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва.ьНа всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн назвали «Землю» О. Довженка — одним із 12 найкращих фільмів усіх часів і народів.Довженка називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Рабле, Гофманом, Бальзаком, Бетховеном, Брехтом. А сам митець казав, що свої картини «писав з гарячою любов'ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя». Його кінопоеми «Звенигора» (1928 р.) та «Арсенал» (1929 p.), кіноповість «Земля» (1930 р.) були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно. Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум'яних літ» (1944 р., 1961 p.), «Поема про море» (1956 p., 1958 p.), «Зачарована Десна» (1956 p., 1957 p.). Віддана й щира любов до своєї землі, своєї батьківщини, свого роду й народу, добре, чуйне, мудре ставлення до всього живого — ось ті орієнтири, що пояснюють невмирущість його творчості: «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті».
