4.1.1 Спинний мозок

Спинний мозок розміщений в спинномозковому каналі і складаєть-ся із двох симетричних половин, розділених вентральною серединною борозною і дорсальною серединною перегородкою. Обидві половини з'єднуються між собою за допомогою сірої комісури, де знаходиться центральний канал спинного мозку (рис. 84).

Спинний мозок, як і головний, оточений трьома сполучнотканин-ними оболонками: твердою, павутинною і м 'якою, які утворюють щі-линоподібні підоболонкові простори (субдуральний і субарахноідаль-ний). Каудальний кінець спинного мозку переходить в кінцеву нитку, а краніальний — безпосередньо в довгастий мозок. Центральну части-ну спинного мозку становить сіра речовина, що містить мультиполяр-ні нервові клітини, які утворюють ядра спинного мозку Периферійна частина його-біла речовина, утворена сукупністю нервових волокон, що входять до складу різних провідних шляхів центральної нервової системи.

206

Розділ 4

Спеціальна гістологія

Рис. 84. Схематичний розріз спинного мозку:

1-2 — рефлекторні шляхи свідомих пропріоцептивних відчуттів та дотику; 3-4 — рефлекторні шляхи пропріоцептивних імпульсів; 5 — рефлекторні шляхи температурної та больової чутливості; 6-дорсальний власний пучок; 7-латеральний власний пучок; 8-вентральний власний пучок; 9-дорсальний та 10— вентральний спиномозочкові шляхи; 11-спинно-таламічний шлях; 12-ніжний пучок; 13-клиноподібний пучок; 14-руброспинальний шлях; 15-таламо-спинальний шлях; 16-весгибуло-слинальний шлях; 17-ретикуло-спинальний (пірамідний) латеральний шлях; 20-кортико-спинальний (піра-мідний) вентральний шлях; 21-власне ядро дорсального рогу; 22-грудне ядро Кларка; 23,24 — ядра проміжної зони; 25-латеральне ядро (симпатичне); 26-ядра вентрального рогу.

Сіра речовина має вигляд метелика з розправленими крилами, се-редню її частину називають сірою спайкою (комісурою). Кожна поло-вина сірої речовини має дорсальні та вентральні роги, в грудних і по-перекових сегментах спинного мозку можна виділити верхньобоковий відділ вентральних рогів, як латеральні роги. Сіра речовина утворена

207

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

мультиполярними нейронами, мієліновими (м'якотними) і безмієлі-новими (безм'якотними) нервовими волокнами і нейроглією. Групи нервових клітин з однаковим функціональним значенням утворюють ядра сірої речовини.

За морфологічними ознаками локалізації, участю в передачі нер-вового імпульсу в складі сірої речовини спинного мозку можна виді-лити такі види нейронів: корінцеві — нейрити цих клітин виходять за межі спинного мозку в складі його вентральних корінців; внутрішні-клітини-нейрити останніх утворюють синапси на клітинах сірої речо-вини спинного мозку; пучкові нейрони — їх нейрити формують у білій речовині особливі пучки, які проводять нервові імпульси від певних ядер спинного мозку в його інші сегменти, або у відповідні відділи го-ловного мозку, утворюючи провідні шляхи центральної нервової систе-ми. В сірій речовині виділяють ділянки, які відрізняються нейтальним складом, а також характером волокон і нейроглії. Так, в дорсальних ро-гах сірої речовини виділяють губчастий шар, желатинозну речовину, власне ядро дорсального рога, його дорсальне ядро, або ядро Кларка. Губчастий шар дорсального рога містить дрібні пучкові нейрони, які занурені в широкопетлистий гліальний остов. Желатинозна речови-на утворена переважно елементами глії, у якій містяться, в незначній кількості, дрібні пучкові клітини. В складі дорсального рога розміщене власне ядро дорсального рога (грудне ядро) і значна кількість дифуз-но розсіяних дрібних мультиполярних вставних нейронів. Власне ядро дорсального рога містить пучкові клітини, аксони яких через передню білу спайку переходять на протилежний бік спинного мозку в боковий канатик білої речовини, де вони утворюють вентральний спинномо-зочковий та спинноталамічний шлях.

Дорсальні роги містять значну кількість дрібних мультиполярних асоціативних і комісуральних нейронів, нейрити яких утворюють си-напси на клітинах сірої речовини спинного мозку свого боку (асоці-ативні), або протилежного (комісуальні). Грудне ядро (ядро Кларка) утворене великими нейроцитами, а їх аксони входять до складу боко-вого канатика білої речовини свого боку і в складі дорсального спин-номозочкового шляху (Флексига) входять в мозочок. Нервові клітини проміжної зони сірої речовини утворюють два ядра: медіальне проміж-не, нейрити якого приєднуються до волокон вентрального спинномо-зочкового шляху (Говерса) свого боку, і латеральне проміжне, в якому

208

Розділ 4

Спеціальна гістологія

знаходяться асоціативні клітини симпатичної частини нервової систе-ми. Аксони цих клітин через вентральні спинномозкові корінці зали-шають спинний мозок і формують білі сполучні гілки симпатичного стовбура. Ядра вентральних рогів сірої речовини утворені найбільши-ми нейронами спинного мозку (100-150 мкм в діаметрі). їх нейрити утворюють основну масу нервових волокон вентральних корінців.

Через змішані спинномозкові центри вони входять у скелетні м'язи і закінчуються в моторних нервових закінченнях. У вентральних рогах сірої речовини спинного мозку розрізняють дві групи мотонейронів: медіальну, що іннервує м'язи тулуба і латеральну, характерну для ді-лянки шийного і поперекового потовщення спинного мозку. Латераль-не ядро вентральних рогів містить нейроцити, що іннервують м'язи кінцівок.

У сірій речовині розсіяні нервові клітини. Аксони їх у білій речовині діляться на довшу висхідну і коротшу низхідну гілочки. Ці волокна утворюють власні (основні) пучки білої речовини (їх у спинному мозку три пари), які прилягають безпосередньо до сірої речовини, утворюючи багато колатералей, що закінчуються синап-сами на моторних нейронах передніх рогів 4-6 суміжних сегментів спинного мозку.

Біла речовина спинного мозку складається із мієлінових нерво-вих волокон та опорного нейрогліального остова. Нервові волокна в білій речовині утворюють провідні шляхи (комплекси волокон) — ділянки певних рефлекторних дуг. До складу провідних шляхів слід віднести: власні шляхи рефлекторного апарату спинного мозку; з'єднуючі шляхи центрів спинного і головного мозку; висхідні (афе-рентні); низхідні (еферентні). Ті провідні шляхи, що не виходять за межі спинного мозку і служать для з'єднання різних його сегментів, називають короткими, а ті, що з'єднують окремі сегменти спинного мозку з ядрами головного — довгими. Короткі провідні шляхи бе-руть участь в утворенні двонейронних рефлекторних дуг. їх чутливі нейрони являють собою псевдоуніполярні нейроцити, розміщені в спинальних гангліях дорсальних спинномозкових корінців. Усі не-рвові волокна провідних шляхів мають однакову будову, їх можна розрізнити лише шляхом застосування біологічного експерименту. Центральний канал спинного мозку вкритий епендимою, клітини якої у зародка мають війки.

14-8-305

209

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія