4.10.3 Особливості будови статевої системи птахів
Статпеві органи самця птахів в своїй основі подібні до статевих ор-ганів ссавців. Однак, у птахів від білкової оболонки в товщу сім'яника відходять ледве помітні септи, які супроводжують судини, середньо-стіння не розвинене. Звивисті сім'яні канальці не закінчуються слі-по, а анастомозують між собою і утворюють єдину сітку. Придаток сім'яника слабо розвинений, у ньому на відміну від ссавців, спермато-зоїди не дозрівають.
Сім'явиносна протока відкривається статевими сосочками в уро-деум клоаки. В краніальній третині вона часто має бокові відгалужен-ня, які тягнуться паралельно уродеуму клоаки і закінчуються сліпо або знову впадають у сім'явиносну протоку. Відгалуження сім'явиносної протоки вважають резервуаром для сперм.
Статева система самок. До її складу належить яєчник та яйце-провід. У ембріогенезі формуються два яєчники та два яйцепроводи, після чого органи правого боку редукуються. Зовні яєчник покритий одношаровим епітелієм, що знаходиться на тонкій сполучнотканинній основі, яка утворює білкову оболонку. У статевонезрілих самок яєчник має форму видовженої пластинки, його поверхня містить щілинопо-дібні поглиблення; у міру статевої зрілості фолікули збільшуються у розмірі і виступають на поверхні яєчника.
У статевозрілих самок яєчник набуває гроноподібної форми за ра-хунок різного розміру фолікулів. Вони становлять значну частину кір-кової речовини, яка переходить у мозкову Основою кіркової речовини є пухка сполучна тканина. За допомогою стебельця фолікули кріплять-ся до строми яєчника, останні містять пучки міоцитів. Стінка фоліку-ла утворена епітеліальною та сполучною тканинами і ускладнюється в зв'язку з його ростом. У малих фолікулів первинні овоцити оточені од-ношаровим плоским епітелієм, в міру росту фолікула епітелій стає ку-бічним, потім високопризматичним. В дозріваючих фолікулах епітелій набуває псевдобагаторядності, тому його називають гранульозним. Від сполучної тканини, що оточує фолікул, клітини гранульозного епіте-
28*
435
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пшипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
лію відокремлюються базальною мембраною, поряд з якою знаходить-ся сполучнотканинне утворення, назване текою. Фолікули, що дозріва-ють, досягають 3-4 см у діаметрі, не мають порожнини, містять овоцит.
Рис. 179. Гістологічна будова яєчника (А-мале збільшення, Б — велике збільшення):
1-кіркова зона; 2-мозкова зона; 3-первинні фолікули; 4-ростучі фолікули; 5-ооцит; 6-фолікулярні клітини; 7-інтерстиціальні клітини; 8-судина.
Під час овуляцїї стінка фолікула розвивається у, так званій, стигмі, де немає великих судин. Жовте тіло не утворюється. У птахів спостері-гаються атретичні фолікули, їх появу розглядають як нормальне явище, однак, при недотриманні вимог утримання, годівлі та водопостачання самок атрезія фолікулів набуває значної інтенсивності (рис. 180).
В сполучній тканині мозкової речовини знаходяться магістральні кровоносні судини — розгалуження яєчникової артерїї та нервові во-локна, які у воротах яєчника утворюють нервове сплетення. Судини та нерви із мозкової речовини разом з сполучною тканиною продо-вжуються у кіркову. В стінці фолікула судини формують густе мікро-циркуляторне русло. Сполучна тканина мозкової речовини містить ін-терстиціальні клітини та лакуни, обмежені одношаровим епітелієм, а в ділянці теки є лютеальні клітини, які продукують естрогени.
Будова статевих органів самки залежить від віку та статевих циклів.
Яйцепровід. У ньому запліднюється яйцеклітина, починає дроблен-ня, формуються третинні оболонки, депонуються сперматозоїди. У яй-цепроводі розрізняють лійку, білковий відділ, перешийок, матку, піхву. На усьому протязі стінка яйцепроводу утворена слизовою, м'язовою та серозною оболонками. Слизова оболонка утворює поздовжні складки.
436
Розділ4
Спеціальна гістологія
Вона покрита одношаровим призматичним епітелієм, серед його клі-тин розрізняють війчасті та келихоподібні. Останні продукують слиз. Співвідношення цих клітин, залежно від статевого циклу, змінюється. Основна пластинка утворена пухкою сполучною тканиною. Пухка спо-лучна тканина основної пластинки містить поодинокі лімфоцити або їх конгломерати у вигляді лімфоїдних вузликів, плазмоцити та тканинні базофіли. До складу основної пластинки входять залозисті утворення, кожний відділ яких має свої особливості в будові. Так, у лійковій части-ні є прості трубчасті залози, в білковому відділенні — щільно розміщені залози, кінцеві відділи яких побудовані з призматичного епітелію. Вони продукують білковий секрет. В перешийковій частині слизова оболонка має рідко розміщені кінцеві відділи залоз. У матковій частині слизова оболонка утворює листоподібні складки, із вторинними складками. За-лози маткової частини трубчасті розгалужені. На межі з піхвою розмі-щене матково-піхвове з'єднання, що має вигляд сфінктера, каудально від останнього знаходяться матково-нагромаджувальні залози. За фор-мою вони прості трубчасті утворення, у яких зберігаються сперматозої-ди. Ці залози добре розвинені у індичок, менше у гусинь.
Рис. 180. Яєчник курки:
1-незрілий фолікул; 2-кровоносна судина; 3-сполучна тканина; 4-ніжка фо-лікула; 5-гермінативний епітелій яєчника; 6-ядро; 7-білий жовток; 8-жовтий жовток; 9-жовткова оболонка; 10-радіальназона; 11-зерниста; 12-сполучнот-канинна оболонка фолікула.
Піхва являє собою трубку з добре розвиненими м'язами. Відкривається вона в проктодеум клоаки. На протязі яйцепроводу змінюється і товщина м'язової оболонки, яка в каудальному напрямку помітно потовщується.
437