Розділ 2 ембріолопя

2.1 Основи порівняльноїембріології

Ебріологія (від гр. ешьгіоп - зародок, 1о§оз —■ вчення) - наука про закономірності розвитку живих істот з моменту запліднення до утво-рення сформованого організму.

Ембріологію поділяють на загальну і спеціальну. Загальна ембріо-логія вивчає розвиток і будову статевих клітин (прогенез), запліднення, ранні етапи розвитку зародка, формування осьових органів і плодових оболонок (ембріогенез). Спеціальна ембріологія вивчає розвиток окре-мих органів до дефінітивного стану (органогенез). Первісні відомості про розвиток тварин набувалися людиною шляхом спостережень, ко-трі передавалися від покоління до покоління.

В давній Греції природознавство досягло високого рівня. Вели-кий вчений Гіпократ (народ. в 420 р. до н.е.) вперше описав розвиток зародка в курячому яйці. За його уявленням курча виникає із жовт-ка і живиться білком. Арістотель (народ. в 385 р. до н. е.) створив оригінальну класифікацію яєць різних тварин, обгрунтував функції плаценти та пуповини, описав процеси розвитку внутрішніх органів в ембріогенезі.

Прогресивний розвиток ембріології почався після створення світ-лооптичного мікроскопу. Так, на початку XVII ст. італійський вчений М. Мальпігі описав початкові стадії розвитку нервової пластинки, сер-ця, хребта та судин курчати.

Велике значення мало відкриття Р. Левенгуком в 1690 р. сперматозо-їдів. Він назвав їх «анімалькулі», тобто маленькі тварини. В цей же пері-од англійський вчений В. Гарвей описав кровообіг, а також встановив, що всі тварини і навіть нижчі (не досконалі) виникають шляхом розвитку із яйця. Його положення «все живе з яйця» (отпіа уіуо ех оуо) спростува-ло існуюче уявлення про мимовільне зародження живих істот.

58

Розділ 2 Ембргологія

До початку XVIII ст. в свідомості людей була ще дуже міцна ідео-логія феодального суспільства і загальним визнанням користувалося ідеалістичне вчення про преформацію (від лат. ргаегогтаге - заздале-гідь формувати). Згідно цьому вченню ніщо не виникає заново в світі живих тварин. Всі організми і всі їх органи не створюються в процесі розвитку а були закладені у вигляді нескінченно малих, але повністю сформованих зачатків ще при «створенні всесвіту». Тобто при виник-ненні організму не з'являється нового, а тільки ріст цих зачатків.

Преформісти поділялися на анімалькулістів, які вважали, що сфор-мований організм закладений у сперматозоїді, та овістів які здатністю нести сформований організм наділяли яйцеклітину.

В сформуванні ембріології в самостійну науку велике значення малипрацівидатнихвченихРосії. ЗокремаК. Ф. Вольф (1733-1794 рр.) в праці «Теорія генерації» показав, що процес ембріонального розвитку є не тільки збільшенням маси тіла, його ростом, але й новоутворенням. Він обгрунтував теорію епігенезу (від гр. ері - над, §епезіз — розвиток).

Подальший розвиток ембріології пов'язаний з іменами академіків X. I. Пандера та К. М. Бера. Першому з них належить честь відкриття і описання бластодерми і зародкових листків у ембріона курчати, отри-мання нових даних про розвиток травної та кровоносної систем.

К. М. Бер ( 1792 - 1876 рр.) є одним з творців порівняльної ембрі-ології. Він вперше виявив та описав яйцеклітини ссавців. Вчений до-сліджував яєчники собак, корів, свиней, кролиць, їжачих, дельфінів, жінок. В граафових пухирцях він виявив яйцеклітини. 3 нагоди його 50-річчя від Петербурзької Академії Наук К. М. Беру була вручена ювілейна медаль з надписом «оіїліз аБ оуо потіпет озіепсііі» (почав з яйця він показав людині людину).

Друга половина XIX століття позначилася знаменитими дослі-дженнями О.О.Ковалевського та 1,1. Мечнікова. На основі величезно-го фактичного матеріалу їм вдалося довести, що ранні етапи розвитку безхребетних та вищих хребетних тварин відбуваються однотипно. Еволюційна теорія підтвердила єдність усього тваринного світу.

О.О. Ковалевський і І.І. Мечніков заклали основи нової науки — порівняльної ембріології, яка дала необхідні факти еволюційній теорії.

Одним із важливих напрямів еволюційної ембріології є експери-ментальна ембріологія, основи якої були закладені О.М. Северцевим, П.П. Івановим, Д.П. Філатовим, Г.А. Шмідтом та іншими вченими.

59

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

Розвиток сучасної ембріології тісно пов'язаний із застосуванням нових методів дослідження, серед яких важливе місце належить гісто-хімії, електронній мікроскопії, гістоавторадіографії, культурі тканин, мікрургії, морфометрії та ін.

Знання ембріології та методи мають безпосереднє значення для культивування яйцеклітин і зародків та імплантації їх в матку; при створенні відповідних умов, необхідних для нормальної життєдіяль-ності клітин, тканин і органів у різні періоди життя організму, дослі-дженні реакції тканин на зовнішній вплив. Особливо широкі перспек-тиви перед практичною ембріологією відкриває розвиток досліджень щодо екології і захисту природи.

Як біологічна наука, ембріологія тісно пов'язана з анатомією, фізі-ологією, генетикою, біохімією, які є фундаментом ветеринарної освіти. Насамперед, ембріологія має важливе практичне значення у повсяк-денній роботі лікаря ветеринарної медицини, що пов'язане з заплід-ненням, вивченням патології вагітності, причин безпліддя тварин. Вона визначає вимоги до умов та шляхи щодо збереження здоров'я молодняка сільськогосподарських тварин, удосконалення порід і по-родоутворення.

Тісний зв'язок ембріології з птахівництвом, рибництвом, шовків-ництвом, що необхідно для створення сприятливих умов при штучній інкубації яєць сільськогосподарської птиці, розведенні риби, тутового шовкопряда.

Ембріологія сприяє формуванню загальноосвітнього розвитку та лікарського мислення.