- •Вступ Короткий історичний огляд розвитку цитологн, гістологнта ембріології
- •Розділ 1
- •1.2 Структурні компоненти клітин
- •1.2.1 Міжклітинні контакти
- •1.2.2 Цитоплазма
- •Мембранні органели
- •Спеціальні органели
- •Включення
- •1.2.3 Ядро
- •1.2.4. Репродукція клітин
- •1.2.5 Життєдіяльність клітини
- •Розділ 2 ембріолопя
- •2.1 Основи порівняльноїембріології
- •2.2 Статеві клітини
- •2.3 Гаметогенез
- •2.4 3Апліднення
- •2.5 Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •2.6 Розвиток птахів
- •2.7 Стадії розвитку птахів
- •2.8 Ембріональний розвиток ссавців
- •2.9 Плаценти
- •2.10 Стадії внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •2.11 Особливості розвитку приматів
- •Розділ 3
- •3.1 Загальна гістологія — вчення
- •3.2 Епітеліальні тканини
- •3.2.1 Загальна характеристика та класифікація
- •3.2.2 Будова різних видів єпітелію
- •3.3 Сполучна тканина
- •3.3.1 Тканини внутрішнього середовища
- •3.3.2 Кровотворення (гемоцитопоез)
- •Власне сполучні тканини
- •Пухка сполучна тканина
- •3.3.4 Скелетна тканина
- •Кісткова тканина
- •3.4 М'язова тканина
- •3.4.1 ГладеНьКа (непосмугована) мязова тканина
- •3.4.2 Поперечнопосмугована м'язова тканина
- •3.4.3 Серцева м'язова тканина (міокард)
- •В ділянці вставної смужки:
- •3.5 Нервова тканина
- •3.5.1 Нервові клітини
- •3.5.2 Нейроглія
- •3.5.3 Нервові волокна
- •3.5.4 Синапси
- •3.5.5 Нервові закінчення
- •Розділ 4
- •4.1 Органи нервової системи
- •(За Догелем):
- •4.1.1 Спинний мозок
- •4.1.2 Головний мозок
- •4.1.3 Вегетативний відділ нервової системи
- •4.1.4 Оболонки мозку
- •4.1.5 Вікові зміни нервової системи та їх кровопостачання
- •4.2 Органи чуття
- •4.2.1 Орган зору
- •4.2.2 Орган слуху та рівноваги
- •4.3.1 Кровоносні судини
- •4.3.2 Лімфатичні судини
- •4.3.3 Серце
- •4.4 Органи гемопоезу та імунологічного захисту
- •4.4.1 Кістковий мозок
- •4.4.2 Тимус - вилочкова, або зобна залоза
- •4.4.3 Клоакальна (фабрицієва) сумка птахів
- •4.4.4 Селезінка
- •4.4.5 Лімфатичні вузли
- •4.4.6 Гемолімфатичні вузли
- •4.4.7 Лімфатичні фолікули пухкої сполучної тканини
- •4.5 Ендокринна система (ендокринні залози)
- •4.5.1 Центральні регуляторні утворення ендокринної системи
- •Із двох його головних джерел:
- •4.5.3. Дисоційована ендокринна система
- •4.5.4 Особливості органів ендокринної системи птахів
- •4.6 Шкіратаїїпохідні
- •4.6.1 Розвиток та будова волосини
- •4.6.2 Рогові угворення шкіряного покриву
- •4.6.3 Молочна залоза
- •4.6.4 Шкіра птахів та її похідні
- •4.70Ргани дихання
- •4.7.1 Повітроносні шляхи
- •Зрізу війки трахеї пацюка х 220 000;
- •Спрямованої до плеври:
- •В міжальвеолярних стінках:
- •4.7.2 Особливості гістологічної будови легень птахів
- •4.8 Система органів травлення
- •Стінки кишкової трубки:
- •4.8.1 Органи стінки ротової порожнини
- •4.8.2 Передня кишка (стравохід, шлунок)
- •4.8.3 Тонка кишка (порожня, дванадцятипала)
- •4.8.4 Товста кишка
- •4.8.5 Очеревина
- •4.8.7 Підшлункова залоза
- •4.8.8 Система травлення птахів
- •4.9 Органи сечовиділення
- •4.9.1 Нирки
- •4.9.2 Сечовивідні шляхи
- •4.9.3. Органи сечовиділення у птахів
- •4.10 Статева система
- •4.10.1 Стагеві органи самця
- •4.10.2 Статеві органи самки
- •Яйцепроводу корови в стані овуляції в полі зору помітна секреція безвійчастих клітин.
- •4.10.3 Особливості будови статевої системи птахів
4.4.6 Гемолімфатичні вузли
Це лімфоїдні органи (рис. 115) червоного кольору і, переважно, роз-міщуються у грудній і черевній порожнинах вздовж грудної та черев-ної аорти, а також навколо ниркових судин. Вони мають типову будо-ву лімфатичного вузла, але їх синуси містять домішки крові, оскільки входять не в лімфатичне, а в кровоносне русло.
Гемолімфатичні вузли покриті сполучнотканинною капсулою, що містить гладеньку м'язову тканину. В периферійній тканині вузла міс-тяться окремі фолікули, між тонкими мозковими тяжами — широкі проміжні синуси, порожнини яких заповнені кров'ю.
Вважають, що гемолімфатичні вузли є органами, в яких в по-стембріональний період зберігається мієлоїдне (грануло- і еритроци-тарне) кровотворення. Крім того, гемолімфатичні вузли з'являються після великих крововтрат, коли вони беруть на себе функцію мієлоїд-ного кровотворення. У великоі рогатої худоби гемолімфатичні вузли являються додатковими селезінками, так як вони включені не в лім-фатичне, а в кровоносне русло, в них проходить руйнування клітин крові. Повністю компенсувати кровотворення гемолімфатичні вузли не здатні через їх невелику кількість в організмі. Проте, необхідно знати про їх наявність і будову, щоб під час хірургічних операцій чи
295
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія,
на аутопсшному матеріалі не прийняти іх за патологічно змінену тканину.
Рис. 115. Схема будови гемолімфатичного вузла:
I — кіркова речовина; II — мозкова речовина;
1-приносна лімфатична судина; 2-капсула вузла; 3-крайовий синус; 4-рети-кулярні клітини в кірковій речовині; 5-лімфобласт; 6-макрофаги; 7-мієлоцит; 8-ретикулярна клітина синуса; 9-еритроцити в синусі; 10-трабекула; 11-ар-терія; 12-вена; 13-венозна лімфатична судина; 14-ворота вузла; 15-макро-фаги, що поглинають еритроцити; 16-плазматичні клітини; 17-мегакаріоцит; 18-міжфолікулярний синус; 19-мітотичний поділ лімфобластів та лімфоци-ти; 20-малі лімфоцити; 21-трабекули; 22-гемокапіляри.
296
Розділ4
Спеціальна гістологія
4.4.7 Лімфатичні фолікули пухкої сполучної тканини
Такі антигени, як пилок, віруси чи бактерії, можуть потрапляти в ор-ганізм через слизові оболонки дихальної, травної, сечостатевої систем.
Невеликі скупчення ретикулярної тканини, які здатні до лімфоїд-ного кровотворення, розміщуються під епітеліальною вистилкою сли-зової оболонки цих систем у вигляді лімфатичних фолікулів (підепіте-ліальнихлімфатичних вузликів) (рис. 116).
Рис. 116. Шднебінні мигдалики:
а-ямки мигдаликів; б-епітелій; в-ретикулярна тканина; г-лімфатичні фоліку-ли; д-пухка сполучна тканина; е-залози; є-пучки м'язових волокон.
Лімфоцити, які в них розміщуються, проникають не лише в спо-лучну тканину, а й в епітелій і через нього навіть в порожнину органа, де виконують фагоцитарну функцію.
Значні агрегати лімфоїдних фолікулів знаходяться у слизовій оболонці ротоносоглотки, утворюючи мигдалики, а разом утворюють глоткове лімфоїдне кільце. В основі мигдалика лежить складка слизо-вої оболонки. Епітелій у власній пластинці формує крипти. Навколо крипт розташовуються скупчення лімфоцитів — лімфатичні вузлики із світлими центрами.
297
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
У просвіті крипт локалізуються злущені епітеліоцити, лімфоцити, що мігрували з фолікулів, а також сторонні частинки, мікроби та віру-си. Лімфоепітеліальне глоткове кільце здатне їх знезаражувати.
В слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту лімфоїдна ткани-на утворює пейєрові бляшки, які частіше зустрічаються у сліпій і обо-довій кишках. Лімфатичні фолікули слизових оболонок мають таку ж будову, як і лімфатичні вузли, але в них відсутня капсула. Світлі (реактивні) центри є місцями проліферації і утворення макрофагів та плазматичних клітин, здатних до фагоцитозу. У функціональному відношенні підепітеліальні лімфатичні вузлики шлунково-кишкового тракту є місцем опосередкованої імунологічної реакції Т- і В-лімфоци-тів, зв'язаних з проникненням антигенів з боку порожнин відповідних відділів шлунково-кишкового тракту.
Плазматичні клітини світлого центру фолікула виробляють анти-тіла і морфологічно відрізняються від інших клітин інтенсивно роз-виненою цитоплазматичною сіткою і рибосомами. В лімфатичних фо-лікулах відбуваються і дегенеративні процеси новоутворених клітин, які фагоцитуються клітинами лімфоїдної природи і утилізуються для утворення нових клітинних елементів.
