Спекуляція як форма біржової угоди

Невід’ємним елементом біржової торгівлі є спекуляція. Вона властива економічним (торговельним) відносинам, основою яких виступає обмін. Обмін завжди (або у переважній більшості випадків) розпадається на дві окремі операції – продаж та купівлю. В умовах невизначеності ринку та відсутності достовірної інформації це уможливлює здійснення операцій “роблення грошей” без процесу виробництва. Спекуляція визначається як торгівля в надії отримати прибуток від зміни ринкової ціни. Вона пов’язана з очікуваннями продавців щодо підвищення або зниження цін. Спекулянтів, залежно від спрямованості їх дій, називають биками та ведмедями.

“Бик” – біржовий гравець, який думає, що ціни незабаром зростуть, і тому скуповує або зберігає придбані раніше контракти. Тобто, це спекулянт, який грає на підвищення цін.

“Ведмідь” – біржовий гравець, який міркує, що ціни скоро знизяться, і із цієї причини продає контракти. Отже, це спекулянт, який грає на зниження цін.

До угод спекулятивного характеру відноситься хеджування (від “хеджувати”) – огороджувати, страхувати себе від можливих втрат).

Хедж – страховка від цінових ризиків або ф'ючерсний контракт зі страхування від цінових ризиків.

Хеджер – фірма, яка здійснює хеджування.

Ф’ючерсні угоди

Ф’ючерсний контракт – це контракт з поставки товару певного сорту або марки за фіксованою ціною протягом строку, зазначеного в договорі. У всіх випадках (за незначним виключенням) зобов’язання за ф’ючерсними контрактами виконуються шляхом сплати різниці в ціні, а не через поставку реального товару.

Хеджування купівлею – операція на біржі стосовно купівлі ф’ючерсного контракту. Той, хто здійснює таку операцію, на ринку реального товару продає, а на біржі купує, тим самим страхуючи операцію з реальним товаром.

Хеджування продажем – операція на біржі на предмет продажу ф’ючерсного контракту. У цьому разі здійснюється купівля на ринку реального товару або товар тримається в запасі, а на біржі здійснюється продаж. При цьому особа, яка здійснює хеджування, має намір припинити зобов’язання з угоди на ф’ючерсному ринку одночасно із завершенням операції з реальним товаром і до настання строку постачання за ф’ючерсним контрактом. Таким чином, хеджування - це балансування між зобов’язанням на ринку реального товару і зобов’язанням на ф’ючерсному ринку (для покриття можливих ризиків).

Опціон

До особливого виду біржових угод відносять опціони. Під опціоном розуміють угоду, при якій ризик обмежений у порівнянні зі звичайними ф’ючерсними операціями. Її зміст зводиться до договірного зобов’язання купити (продати) товар або фінансові права по заздалегідь встановленій ціні у момент укладання угоди в межах періоду часу. Така ціна називається базисною, ціною виконання опціону або ціною угоди. В обмін на одержання такого права покупець опціону виплачує продавцю суму грошей, так звану премію. Ризик покупця обмежується розмірами цієї премії, а ризик продавця знижується на величину премії. При здійсненні угоди беруть участь продавець опціону (або передплатник опціону) і покупець опціону (власник опціону). Опціони можуть застосовуватися з товарами, цінними паперами, ф’ючерсними контрактами.

Таким чином, під опціоном мається на увазі вибір, можливість вибору. Наприклад, якщо опціон використовується в чартері (договорі перевезення), то під ним розуміється умова, за якою фрахтувальнику (наймачу судна, орендатору) надається право вибору порту навантаження (розвантаження) або вантажу для перевезення, а також право заміни зафіксованого в договорі вантажу іншим вантажем.

Опціон доволі часто зустрічається у ділових відносинах, має застосування у різних аспектах ділової активності. Так, поняття опціонний дивіденд означає, що акціонер наділяється правом вибору форми доходу – він може одержати такий доход у грошовій формі або у вигляді нових акцій на суму дивіденду. Часто використовується таке поняття, як опціонна позика, або позика з опціоном, – форма позики або боргового зобов’язання, при якій кредитору в певних межах надається право вибору умов погашення позики (наприклад, він може потребувати від позичальника погасити позику або її частину у валюті, а не в гривнях, якщо вона була надана у гривнях).

У договірних відносинах під опціоном розуміють право вибору способу, форми, обсягу, техніки виконання зобов’язання. Таке право надається за договором одній зі сторін. Опціон може надаватися покупцю на право закупити додаткову кількість товару на умовах попереднього контракту. Причому в контракті обговорюється період, протягом якого покупець зобов’язаний повідомити продавця про свій намір.

Опціон на біржі знижує ризик у порівнянні зі звичайними терміновими угодами. Він виступає як договірне зобов’язання купити або продати певний вид цінностей або фінансових прав за заздалегідь встановленій ціні (у момент укладання угоди). При цьому (в обмін на одержання такого права) покупець опціону сплачує продавцю опціонну премію - визначену сторонами суму. Така дія означає скорочення ризику для сторони на величину цієї суми. При невиконанні опціону в строк, зазначений у контракті, опціонна премія, виплачувана при покупці на користь продавця, не вертається.

Опціон на покупку надає право (але не є обов’язком) купити ф’ючерсний контракт, товар або іншу цінність за визначеною ціною. Такий опціон ініціюється тим, хто грає на підвищення.

Опціон на продаж надає право (але не виступає як обов’язок) продати ф’ючерсний контракт або іншу цінність (крім товару) за даною ціною. Цей різновид опціону ініціюється стороною, що грає на зниження.

Опціонний контракт на фондовій біржі надає право його покупцю на окремий строк купити або продати пакет звичайних акцій якої-небудь компанії за фіксованою ціною. Покупка опціону не дає права власності на акції, а надає покупцю тільки можливість розпоряджатися акціями протягом строку дії контракту.