2. Партнер як суб’єкт підприємницького процесу
У сучасних особливостях господарювання кожен підприємець функціонує в умовах доволі глибокої спеціалізації виробництва, що виникла на основі розділу праці. Якщо взяти для аналізу цілісний процес виробництва, то він із безлічі фрагментів, кожен з яких фокусується на конкретній діяльності підприємця (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Структура виробничого процесу
видобуток і заготівля сировини;
виробництво машин і устаткування для видобутку і заготівлі сировини;
переробка сировини й виготовлення напівфабрикатів;
виробництво машин і устаткування для переробки сировини, виготовлення напівфабрикатів;
виробництво машин і устаткування для виробництва товарів;
виробництво товарів, готових до споживання;
реалізація товарів;
виробництво устаткування для підприємств з реалізації товарів.
Наведена схема носить самий загальний, спрощений характер. Реальний економічний процес набагато складніший. Кожен із фрагментів схеми має потребу в деталізації, розгляді додаткових партнерських зв’язків. Будь-який підприємець має потребу в ефективних партнерських зв’язках: тільки в такому випадку він може вдало діяти в рамках того або іншого фрагмента цілісного виробничого процесу. Ідеальною є ситуація, коли всі підприємці створюють відносно ізольований від загального економічного процесу ланцюжок партнерських зв’язків. Часто така ситуація складається через застосування підприємцями певної організаційно-правової форми, наприклад консорціуму, тобто форми тимчасового об’єднання, що не припускає втрати самостійності кожного учасника договору, а використовується для реалізації проекту або ідеї.
В умовах ринку підприємцю потрібне вміння, навіть схильність, діяти в союзі з іншими підприємцями і вести постійний пошук найбільш ефективних партнерських зв’язків, у ході якого підприємець робить переорієнтацію своєї діяльності.
Партнерські зв’язки (реальні, потенційні) грають досить важливу роль у підприємництві. Підприємець при плануванні діяльності, при розробці бізнес-плану обов’язково враховує встановлення необхідних партнерських зв’язків.
Вибір партнерських зв’язків залежить від цілого ряду факторів. Партнерські зв’язки можна класифікувати таким чином:
Довгострокові (або постійні). Ця форма партнерських зв’язків використовується тоді, коли підприємець планує постачання на ринок товару протягом тривалого періоду часу. Ініціатива встановлення довгострокових зв’язків може виходити як від однієї, так і від іншої сторони. Така форма партнерських зв’язків здійснюється на договірній основі шляхом постійного подовження договору.
Короткострокові (або на певний строк). Ця форма партнерських зв’язків використовується у випадках:
а) коли підприємець прагне зробити пробну партію товару і протестувати ринок на предмет сприйняття такого товару;
б) коли обидва підприємця, що виступають у договірними сторонами, не впевнені в можливостях один одного виконати прийняті на себе зобов’язання або в здатності ринку сприйняти товар.
в) коли в основі партнерських зв’язків є виробництво товару, що має обмежений попит, тоді здійснюється разова поставка на основі попереднього замовлення споживачем.
Випадкові. Ця форма партнерських зв’язків відіграє допоміжну роль у діяльності підприємця і представляє собою форму одержання додаткового прибутку.
Наприклад, підприємець завжди купував деревину у свого постійного партнера за ціною 10 тис. грн. за 1 куб. м, але стався випадок придбати деревину високої якості (у формі разової угоди) за ціною 8 тис. грн. за 1 куб. м.
Таким чином, при плануванні своєї діяльності підприємець розглядає партнера як суб’єкта підприємницького процесу, від форми взаємин з яким залежить рівень ефективності діяльності.