Порівняльний аналіз трудомісткості одиниці продукції

	У натуральній формі	У грошовій формі
У минулий період	8 годин	400 грн.
У цей час	4 години	320 грн.

За даними таблиці 5.1 можна побачити, що трудомісткість одиниці продукції скоротилася в натуральній формі в 2 рази (на 100%), а в грошовій - у 1,25 рази.

Таким чином, підприємець у своїй діяльності постійно прагне до скорочення трудомісткості продукції шляхом раціоналізації виробництва для підвищення його прибутковості або підтримки конкурентоспроможності продукції на достатньому рівні.

Вартість основних засобів виробництва на одиницю продукції

Цей показник розраховується шляхом ділення сумарної вартості всіх технічних елементів виробництва товарів (за ціною придбання) на загальну кількість товарної продукції (окремо по кожному виду, оскільки нормативний строк експлуатації кожного елемента різний).

У процесі виробництва використовується обладнання А і обладнання Б. Протягом року на кожному з них можна зробити 1000 одиниць товару. Обладнання А придбано за 100 000 грошових одиниць, а обладнання Б - за 160 000 грошових одиниць. Нормативний термін служби обладнання А становить 2 роки, а обладнання Б - 4 роки. Вартість цих технічних елементів у розрахунку на одиницю товару складе:

обладнання А - 100000 грошових од.: 2 роки : 1000 од. товару=50 грошових од.;

обладнання Б - 100000 грошових од.: 4 роки : 1000 од. товару=40 грошових од.;

обладнання А і Б разом - 90 грошових од.

Звичайно, цей показник являє собою амортизацію, але тут не коректно вживати цей термін. Тому що амортизація - це поняття, що застосовується відносно існуючого у підприємця устаткування та інших технічних елементів виробництва. У цьому випадку аналізуються дії підприємця на підготовчому етапі, коли він ще тільки готується до прийняття рішення почати виробництво або відмовитися від підприємницької ідеї. При цьому зрозуміле прагнення підприємця скоротити витрати на виробництво товару. Як він може досягти цього? Шляхом раціоналізації виробництва. Раціоналізація зводиться до такого: необхідно знайти устаткування більше продуктивне (за допомогою якого можна виготовити не 1000, а 2000 товарних одиниць) або з більшим нормативним строком служби (не 3, а 5 років). Ціна такого устаткування буде більш високою, але підвищення ціни має відставати від росту продуктивності або збільшення нормативного терміну служби нового обладнання.

Можливі такі варіанти:

• ціна нового обладнання перевищує ціну наявного на 60%, але його продуктивність вище на 100% при однаковому строку використання;

• ціна нового обладнання дорівнює ціні наявного, його продуктивність така сама, але нормативний строк служби - не 3, а 5 років;

• ціна нового обладнання дорівнює ціні наявного, нормативні строки їх експлуатації рівні, але продуктивність нового верстата вище на 10%.

Таким чином, підприємець, який прагне підвищення прибутковості свого бізнесу, має враховувати вартість основних засобів виробництва, що припадає на одиницю товарної продукції, а також вести пошук реальних шляхів її скорочення. Для цього необхідно постійне й детальне вивчення ділових пропозицій щодо придбання нового обладнання, удосконалення експлуатації наявного устаткування та інших технічних елементів виробництва.