Додаток 9 Структура Всесвітньої туристичної організації ..........................290

Список літератури......................................................292

Передмова

У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів і методів виробництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються перспективи на майбутнє. Ці процеси характерні також для туристичної галузі, яка спрямована на отримання прибутку через задоволення туристичних потреб населення, надання йому різноманітних туристичних послуг у вигляді житла, харчування, транспортного й екскурсійного обслуговування та іншого сервісу.

Туризм — це єдина виробнича галузь, про яку майже всі згадують із задоволенням. Адже це слово асоціюється у людей із тим місцем, де вдалося побувати в минулому і яке виникає бажання відвідати у майбутньому.

Розвиток туризму в Україні особливо актуальний, оскільки саме завдяки туризмові Україна може поліпшити соціально-економічну ситуацію. Крім того, сфера туризму підтримує майже 50 суміжних галузей та створює додаткові робочі місця. Один турист дає роботу 10 особам. Створення одного робочого місця в туризмі в 20 разів дешевше, аніж у промисловості. Туризм в Україні може і мусить стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів. Італія, Іспанія, Франція, Греція, Кіпр, а також Польща, яка вже 1996 року увійшла в десятку країн світу за рівнем розвитку туризму, за рахунок розвитку туризму зуміли за досить короткий час подолати економічну кризу.

“Галузь вражень”, як іноді називають туристичний бізнес, перетворилася в одну з найприбутковіших. Щорічні прибутки від туризму становлять майже три трильйони доларів.

Туризм — це одна з найбільших і найдинамічніших галузей світової економіки, на яку припадає майже 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій і 5% усіх податкових надходжень.

У багатьох країнах туризм перетворився в одну з провідних галузей економіки, як надійне джерело поповнення бюджету. У державах, що активно розвивають цю галузь, іноземний туризм дає змогу розв’язувати багато соціально-економічних проблем. Наприклад, Іспанія та Італія, приймаючи щороку понад 50 млн. зарубіжних гостей, отримують понад 25 млрд. дол. США надходжень від іноземного туризму. Австрію, населення якої становить 8,6 млн. жителів, щорічно відвідують 19 млн. мандрівників, а надходження до бюджету перевищують 15 млрд. дол. США на рік.

У багатьох країнах світу експорт послуг сьогодні є найдинамічнішою статтею зовнішньоторгівельної діяльності, яка становить 30-40 % усього товарного експорту. Експерти вважають, що міжнародний туризм стане двигуном світової економіки у ХХІ ст.

У зв'язку з демонополізацією попередніх туристичних структур і появою великої кількості нових, туристичний бізнес розвивається швидкими темпами, адже в Україні, незважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, для цього є всі передумови. Україна володіє всім необхідним для розвитку сучасної туристичної індустрії. Як країна, що розташована у центрі Європи на перехресті транспортних шляхів, Україна має, до того ж, сприятливі природнокліматичні умови (Карпати, Крим, Чорноморське та Азовське узбережжя, басейн рік Дніпра, Десни, Дунаю, Дністра, Західного Бугу), багатий рослинний і тваринний світ, цілющі мінеральні джерела, багату історико-культурну спадщину, людські й матеріальні ресурси. В Україні є понад 125 тисяч пам'яток археології й архітектури, сотні музеїв. Особливе значення у розвитку туризму має західний регіон України, адже майже 40 відсотків історичних цінностей України зосереджено саме тут.

Саме в Україні, у географічному центрі Європи, перехрещуються майже всі європейські культури. Із давніх часів українська культура є прямою спадкоємицею культури Київської Русі, а її своєрідність визначається тим, що Україна й надалі — не лише торгове, а й духовне перехрестя Заходу і Сходу, перехрестя шляхів, що ведуть до Туреччини, Близького Сходу, Індії, Скандинавії, країн Західної Європи.

Значення туристичного бізнесу та його економічний потенціал можна підтвердити за допомогою таких статистичних даних:

• за рентабельністю ця сфера посідає четверте місце після автомобілебудування, нафтової галузі й торгівлі зброєю;

• прибуток від перебування одного іноземного туриста в Україні дорівнює прибуткові від експорту 9 т кам'яного вугілля, 5 т марганцевої руди чи 2 т високосортної пшениці.

Туризм, за своїми основними характеристиками, не має принципових відмінностей від інших форм господарської діяльності. Тому всі істотні положення сучасного маркетингу та менеджменту можуть бути застосовані й у туризмі.

Втім, туризм має свою специфіку, що відрізняє його не тільки від торгівлі товарами, а й від інших форм торгівлі послугами. Тут здійснюється як торгівля послугами, так і товарами (за оцінками фахівців, частка послуг у туризмі становить 75%, товарів - 25%).

Якщо у традиційному виробництві ми маємо товар у матеріально-речовій формі, то у туризмі результат діяльності зводиться до туристичного продукту. По суті, туристичний продукт – це будь-яка послуга, що задовольняє ті або інші потреби туристів і підлягає оплаті з їхнього боку. Це готельні, транспортні, екскурсійні, перекладацькі, побутові, комунальні, посередницькі й інші послуги. Основним туристичним продуктом є комплексне обслуговування, тобто стандартний набір послуг, що продається туристам в одному “пакеті”. За кордоном туристичні поїздки, що реалізуються за стандартними “пакетами” послуг, часто називають пекідж-турами. Вони є основним предметом діяльності більшості туристичних фірм.

Туристичний продукт поряд із загальними характеристиками послуг (невідчутність, нерозривність виробництва та споживання, нездатність до збереження) має свої особливості.

По-перше, попит на туристичні послуги надзвичайно еластичний щодо рівня прибутку і цін, але багато в чому залежить також від політичних і соціальних умов.

По-друге, у зв'язку з сезонними коливаннями попиту присутній так званий феномен насичення. Внаслідок цього можуть бути виділені чітко виражені туристичні зони. Наприклад, за чинником "сонце-море" - курорти Криму, Кіпру, Туреччини, Болгарії; за чинником "відпочинок-лікування" - Трускавець, Єсентуки, Карлові Вари; за чинником "спорт" - гірськолижні курорти України, Словаччини, Чехії тощо.

По-третє, пропозиція туристичних послуг відрізняється не гнучким виробництвом. Цими послугами можна скористатися безпосередньо на місці. Готель, летовище, база відпочинку не можуть бути перенесені в інші регіони. Вони не можуть пристосуватися у часі й просторі до зміни попиту.

По-четверте, туристичний продукт створюється зусиллями багатьох підприємств, кожне з яких має власні методи роботи, специфічні потреби і різну комерційну мету.

По-п'яте, не можна досягнути високої якості туристичних послуг за незначних недоліків, оскільки обслуговування туристів складається якраз із дрібниць.

Особливості туристичного продукту істотно впливають на менеджмент та маркетинг у туризмі.

Щоб туризм приносив гроші, потрібно створити відповідний сервіс. Стратегічна мета розвитку туристичної індустрії полягає у створенні конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту. Створення позитивного образу країни та її окремих туристичних об'єктів має стати частиною загальної стратегії розвитку туризму в Україні. Наші гості мають переконатися, що Україна - незалежна європейська держава з давніми традиціями, багатими природними, історико-архітектурними та культурними цінностями. А це, передусім, залежить від людей, які їх обслуговуватимуть – висококваліфікованих менеджерів туризму.

Ця книжка – добрий порадник для тих, хто обрав своєю місією туризм і прагне стати справжнім фахівцем надзвичайно цікавої та потрібної справи.