- •Тема 1 Цивільне право як галузь права. Цивільне законодавство. Цивільне право як наука.
- •1. Поняття цивільного права як галузі права
- •2. Предмет цивільного права
- •3. Метод цивільно-правового регулювання
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Функції цивільного права
- •7. Система цивільного права
- •1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •3. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •2. Методи дослідження науки цивільного права
- •3. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •Тема 2 Загальна характеристика Цивільного права зарубіжних країн.
- •1. Суб'єкти цивільних правовідносин у цивільному праві зарубіжних країн
- •2. Право власності та речові права
- •Тема 3 Цивільні правовідношення
- •1. Поняття цивільного правовідношення
- •2. Особливості цивільних правовідносин
- •3. Елементи цивільного правовідношення
- •Тема 4 Об’єкти цивільних правовідносин
- •1. Поняття об'єктів цивільних прав
- •3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •4. Дії, послуги та зобов'язальні вимоги як об'єкти цивільних прав
- •5. Нематеріальні блага як об'єкт цивільних прав
- •Тема 5 Строки позовної давності
- •1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •2. Види цивільно-правових строків і термінів
- •3. Позовна давність
- •Тема 6 Правочини
- •1. Поняття правочину
- •2. Види правочинів
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Державна реєстрація правочину
- •5. Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону при вчиненні правочину
- •6. Наслідки недійсності правочину
- •Тема 7 Загальні положення про право власності
- •1. Поняття права власності
- •2. Способи набуття і припинення права власності
- •Тема 8 Загальні положення про зобов’язання
- •Тема 9 Поняття договору
- •1. Поняття та значення договору
- •2. Види договорів
- •3. Зміст договору
- •4. Укладення, зміна і розірвання договору
- •Тема11. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права
- •1. Правоздатність і дієздатність фізичної особи
- •2. Місце проживання фізичної особи
- •3. Безвісна відсутність.
- •4. Опіка та піклування
- •Тема12: Юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •1. Поняття юридичної особи та її основні ознаки
- •2. Види юридичних осіб
- •3. Правоздатність та дієздатність юридичної особи
- •4. Державна реєстрація юридичної особи
- •5. Філії та представніщгва юридичних осіб
- •6. Порядок припинення юридичної особи
- •Тема13: Підстави виникнення зміни та припинення цивільних правовідносин
- •1. Поняття підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •2. Почуття юридичного факту
- •3. Класифікація юридичних фактів
- •Тема14: Представництво і довіреність
- •1. Представництво
- •Тема15: Здійснення та захист суб’єктів Цивільного права
- •Тема15: Особисті немайнові права Фізичних осіб
- •1. Поняття особистого немайнового права
- •2. Види особистих немайнових прав
- •2. Способи набуття і припинення права власності
- •Тема16: Право спільної власності
- •1. Загальні положення
- •2. Право спільної часткової власності
- •3. Право спільної сумісної власності
- •Тема17: Захист права власності
- •1. Основні засади захисту права власності
- •3. Віндикаційний позов
- •4. Негаторний позов
- •5. Позов про визнання права власності
- •Тема18: Право інтелектуальної власності
- •1. Поняття прав інтелектуальної власності, їх об'єкти та суб'єкти
- •Тема19: Цивільно – правовий договір
- •1. Поняття та значення договору
- •2. Види договорів
- •3. Зміст договору
- •Тема20: Припинення зобов’язання
- •1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •Тема21: Способи виконання зобов’язання
- •1. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •2.1. Неустойка
- •2.2. Порука
- •2.3. Гарантія
- •2.4. Завдаток
- •Тема22: Виконання зобов’язання
- •1. Поняття виконання зобов'язань
- •2. Принцип належного виконання зобов'язання
- •3. Суб'єкти виконання
- •4. Місце виконання
- •5. Строк (термін) виконання
- •6. Предмет виконання
- •7. Спосіб виконання
- •Тема23: Загальне положення про купівлю і продаж
- •1. Поняття та зміст договору купівлі-продажу
- •Тема24: Роздрібна купівля-продаж
Тема 4 Об’єкти цивільних правовідносин
1. Поняття об'єктів цивільних прав
Об'єктами цивільних прав стає все те, з приводу чого виникають та здійснюються цивільні права та обов'язки, тобто все те, що є предметом або результатом діяльності учасників цивільного обороту.
Об'єктами цивільних прав є речі, тобто матеріальні предмети оточуючого світу, створені природою або людиною, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права та обов'язки, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177 ЦК України). Слід підкреслити, що об'єктами цивільних прав є лише речі, які мають корисні властивості, усвідомлені та освоєні людством, оскільки за відсутності таких якостей речі не зможуть стати об'єктами цивільно-правових відносин.
За критерієм оборотоздатності об'єкти цивільних прав поділяються на: а) об'єкти, що обертаються вільно; б) об'єкти, обмежено оборотоздатні; в) об'єкти, вилучені з. обігу.
Більшість об'єктів цивільних прав належить до таких, що обертаються вільно. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування, або іншим чином. В Україні діє загальна презумпція щодо вільного обороту об'єктів, якщо нема спеціальної вказівки закону про їх вилучення з обігу або обмеження обігу, або вони не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Щодо правонаступництва, слід зазначити, що цивільне право розрізняє універсальне та сингулярне правонаступництво. Універсальне правонаступництво означає перехід до правонаступника всіх прав та обов'язків правоволодільця на підставі одного акта, наприклад, при спадкуванні або реорганізації юридичної особи. Сингулярне правонаступництво має місце, коли до правонаступника переходять лише окремі права та обов'язки правоволодільця, наприклад, при здійсненні конкретних угод з відчуження майна.
До обмежено оборотоздатних об'єктів належать об'єкти цивільних прав, визначені законом, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом. До таких об'єктів, наприклад, відносять зброю, вибухові речовини, наркотичні та психотропні засоби тощо.
3. Гроші, валютні цінності та цінні папери як об'єкти цивільних прав
Гроші (грошові кошти). Грошові кошти надежать до числа замінних речей, що визначаються родовими ознаками. Особливістю грошей як об'єкта цивільних прав є те, що вони оцінюються не за кількістю грошових знаків, а за числом грошових одиниць і є універсальним еквівалентом вартості будь-якого товару. Грошовий обіг в Україні регулюється законодавством. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Валютні цінності. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. валютними цінностями визнаються: валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, кошти на рахунках, вклади у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. При цьому під терміном «іноземна валюта» розуміється як власне іноземна валюта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах. Операції з ними здійснюються лише за наявності відповідної генеральної або індивідуальної ліцензії Національного банку України. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Цінні папери. Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються.
ЦК України (ст. 195) надається традиційна класифікація цінних паперів, яка певним чином відрізняється від класифікації, визначеної Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» та Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», однак є цілком коректною і відповідає сучасним потребам української економіки. Так, згідно з ЦК України в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
пайові цінні папери, що засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента (акції, інвестиційні сертифікати);
2) боргові цінні папери, що засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання (облігації, депозитні сертифікати, векселі, чеки тощо);
3) похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів (опціони, ф'ючерси, депозитарні розписки та ін.);
4) товаророзпорядчі цінні папери, що надають їх держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах (коносаменти, складські свідоцтва — варіанти тощо).
Законом можуть визначатися також інші групи та види цінних паперів і порядок їх обігу. Регулювання діяльності з цінними паперами, які мають обіг на первинному та вторинному ринках цінних паперів, та встановлення правил і нормативів щодо такого обігу здійснюється спеціально уповноваженим державним органом — Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Цінні папери можуть випускатися в документарній (з видачею сертифікатів цінних паперів і веденням реєстрів власників іменних цінних паперів у разі випуску іменних цінних паперів) та бездокументарній формі (з веденням обліку прав за такими цінними паперами в системі депозитаріїв) відповідно до закону.
Обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо їх форми та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для них, не є цінним папером.
Права, посвідчені цінним папером, можуть належати:
1) пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);
2) особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);
3) особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
Законом може бути виключена можливість випуску цінних паперів визначеного виду як іменних, ордерних або як паперів на пред'явника (так, наприклад, при приватизації державних підприємств було передбачено випуск акцій відкритих акціонерних товариств, у які перетворювалися державні підприємства, лише у вигляді простих іменних акцій).
Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.
Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Індосамент за іменним цінним папером згідно з роз'ясненням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснюється оформленням передавального розпорядження. Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.
Права за ордерним цінним папером передаються завдяки вчиненню на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права.
За передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання) або ордерним (із зазначенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснене виконання). Індосамент може бути обмежений тільки дорученням здійснювати права, посвідчені цінним папером, без передання цих прав індосату. У цьому разі індосат виступає як представник.
Особа, яка випустила (видала) цінний папір, та особи, які підписували його, відповідають перед її законним володільцем солідарно. У разі задоволення вимоги законного володільця цінного паперу про виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто зобов'язався за цінним папером, вони набувають права зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які зобов'язалися за цінним папером. Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність, не допускається. Володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків.
