2. Види юридичних осіб

Стаття 81 ЦК України виділяє такі види юридичних осіб: — залежно від мети їх створення: юридична особа, створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Засновник (чи засновники) при створенні юридичної особи ставлять перед собою певну мету і для цього об'єднують свої матеріальні ресурси або об'єднуються са­мі для виконання безпосередньо поставленої мети. Якщо засновни­ки ставлять перед собою мету отримання прибутку, вони об'єдну­ють свої капітали. До таких юридичних осіб належать господарсь­кі товариства. До об'єднання юридичних осіб відносять благодійні їни можуть належати до об'єднань підприємств, утворених на тери­торії інших держав.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств мо­жуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.

Господарське об'єднання — це об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добро­вільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Вони діють на основі установчого договору та/або статуту, що затверджу­ється їх засновниками.

Державне (комунальне) господарське об'єднання — це об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управлін­ня яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Воно діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджуєть­ся органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

Відповідно до ст. 120 ГК України господарські об'єднання утво­рюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.

Асоціація — договірне об'єднання, створене з метою постійної ко­ординації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінсь­ких функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, ор­ганізації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Корпорація — договірне об'єднання, створене на основі поєднан­ня виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень центра­лізованого регулювання діяльності кожного з учасників органу управління корпорації.

Консорціум — тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних про­ектів тощо).

Концерн — статутне об'єднання підприємств, а також інших ор­ганізацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічно­го і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньо­економічної та іншої діяльності.

Об'єднання підприємств не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язан­нями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання. Підприємства — учасники об'єднання мо­жуть вийти з його складу зі збереженням взаємних зобов'язань та договорів, укладених з іншими суб'єктами господарювання. Вихід підприємства зі складу державного (комунального) господарського об'єднання здійснюється за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення об'єднання.