Система скорочення нерівності в охороні здоров’я та її прогнозна ефективність

• Згідно статистичних даних з різних країн світу, чи впливає на тривалість життя та здоров’я такі показники як рівень доходів, освіта, професія?

• Чи є відмінності у тривалості життя та смертністю людей зайнятих фізичною та розумовою працею?

• Застосуванням яких заходів щодо скорочення нерівності у здоров’ї та його охороні у дорослого населення можна значно попередити економічні збитки?

Дослідження свідчать, що смерть, інвалідність та чинники ризику стосовно здоров'я окремих людей, а також шкідливі для здоров'я чинники довкілля поширені серед населення нерівномірно. Групи населення, які знаходяться в несприятливішому соціальному становищі, відчувають більший тягар хвороб і сильніше зазнають дії несприятливих для здоров'я чинників. Ситуація ускладнюється тим, що служби охорони здоров'я є для таких контингентів менш доступними і характеризуються гіршою якістю. [с.5]

Наприклад у Канаді очікувана тривалість життя чоловіків, які належать до найбільш багатої п'ятої частини населення, перевищує в середньому на 6 років аналогічний показник у чоловіків з бідних категорій населення, у жінок – на З роки. [с.5]

Вивчення соціально-економічної нерівності стосовно показників смертності у Будапешті показало, що у районах міста, де частка чоловіків з низьким рівнем освіти була більшою, реєструвалися вищі показники смертності. Ймовірність смерті для чоловіків у віці 35-64 роки у вказаних районах була на 36,0% вищою, ніж у місцях переважного проживання чоловіків з високим рівнем освіти. [с.5]

Дослідження відмінностей у самооцінці захворюваності в Іспанії в залежності від стану добробуту свідчить, що поширеність хронічних захворювань у жінок у віці 20-44 роки з низьким доходом є на 51,0% більшою, ніж у забезпечених жінок. [с.5]

Фінляндія має одні з найкращих у Європі джерела даних щодо показників смертності в залежності від соціально-економічного статусу населення. Проведені з 1971 по 1990 pp. дослідження смертності населення в залежності від професійного класу виявили суттєві відмінності у рівнях смертності верхнього прошарку службовців та фермерів і робітників. [с.5]

Аналогічні дослідження були проведені в інших країнах. Особливу цінність для пізнання причин нерівності становлять дослідження розбіжностей в показниках смертності працівників фізичної і розумової праці за групами причин смерті. Вивчення відмінностей у показниках смертності груп населення, які належать до різних соціальних класів, за 6 основними причинами смертності, включаючи злоякісні новоутворення, серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання, травлення, зовнішні причини та усі інші хвороби, виявило більш високі рівні смертності в осіб, зайнятих ручною некваліфікованою працею, порівняно з робітниками розумової праці. Найбільш виразні відмінності встановлено стосовно смертей, викликаних хворобами органів травлення. [с.6]

Вивчення залежності здоров'я населення Росії від соціально-економічного статусу виявило високий ступінь кореляції між цими показниками. Переважна більшість хворих мала низький рівень життя. Серед осіб з мінімальними прибутками своє здоров'я як "добре" і "відмінне" оцінили лише 11,2% респондентів, тоді як серед забезпечених 65,5%. Натомість "погане" і "дуже погане" здоров'я відмічено у 18,6% малозабез­печених і 3,5% ociб з високими доходами. По­ширеність хронічної патології серед бідних і ба­гатих прошарків населення відрізнялася в 1,6 разу, у тому числі гіпертонічної хвороби - в 1,4 разу, хронічною бронхіту – в 1,9 разу, хвороб органів травлення – у 2 рази. [с.6]

В Україні дослідження впливу соціально-еко­номічних чинників на показники здоров'я здійс­нено у ході широкомасштабного вивчення стану здоров'я населення, приуроченого до Всеукра­їнського перепису. Його результати свідчать, що сучасний стан популяційного здоров'я характе­ризується високою смертністю (15,4%о), низь­кою народжуваністю (7,8%о), від'ємним прирос­том населення (-7,6%), короткою очікуваною тривалістю життя (67,8 року) зі значною дифе­ренціацією показників за регіонами, у сільській і міській місцевостях, а прискорення зростання темпів смертності обумовлюється хворобами системи кровообігу (+41,1%о), нещасними випа­дками, травмами і отруєннями (+53,2%).[с.6]

Отже, аналіз свідчить, що в усіх країнах Євро­пи, включаючи Україну, існують проблеми, по­в'язані із соціально-гігієнічними чинниками, які призводять до суттєвих відмінностей у здоров'ї окремих груп населення. Особи, які знаходяться у несприятливих соціально-гігієнічних умовах, не­суть значний тягар хвороб, мають високі показ­ники смертності порівняно з групами населення, які знаходяться у більш сприятливих умовах. [с.7]

Система досягнення рівності в охороні здоров’я, відповідно до її основної мети, передбачає першочергове поліпшення умов життя, здоров’я та медичного обслуговування найбільш вразливих верств населення. Статегія визначає скорочення на 25% відмінностей між різними соціально-економічними групами населення за рахунок зниження поширеності хвороб серед найменш забезпечених контингентів та пов’язаних з ними непрацездатності, інвалідності та смертності. [с.9]

Завдяки застосуванню системи заходів щодо скорочення нерівності у здоров’ї та його охороні, зокрема у дорослого населення у віці 30-49 років, можна значно попередити економічні збитки. Складові попередженого економічного збитку наступні: зменшення витрат на звертання в амбулаторно-поліклінічні заклади, зменшення витрат на стаціонарне лікування, зниження витрат на оплату лікарняних листів у зв’язку із захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності, скорочення витрат на пенсійне забезпечення, зменшення втрат вартості створеної продукції (за рахунок зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, попередження інвалідності, а також зниження смертності). [с.9-10]

Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М., Грузєва Т.С. (Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, Український інститут громадського здоров’я) Система скорочення нерівності в охороні здоров’я та її прогнозна ефективність // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2004. – № 2(3). – С.5-11.