Витяг з інструкції інтерв’юерові, який здійснює вуличне опитування

Особливості відбору респондентів під час вуличного опитування

Ви стоїте на пішохідній частині вулиці, зазначеній у завданні, й звертаєтеся до першої людини з-поміж тих, що йдуть назустріч Вам, яка відповідає квоті за віком і статтю, вказаній у Вашому завданні.

Забороняється «пропускати» (не опитувати) людину, яка відповідає вимогам квоти, але Вам вона «не сподобалася» (вираз обличчя, зовнішність, одяг тощо).

Дозволяється не опитувати лише тих людей, які, хоч і відповідають вимогам квоти, однак:

• перебувають у стані алкогольного сп’яніння;

• у їхній поведінці проглядаються ознаки психічного нездоров’я;

• вони явно є бездомними людьми;

• явно проглядається схильність до агресивної, кримінальної поведінки, що несе загрозу Вашій безпеці.

Також не опитуйте людей, які йдуть по вулиці удвох або групами, тому що в такому випадку відповіді респондента могли б чути особи, які їх супроводжують. Опитуються лише ті люди, які йдуть по вулиці самі.

Не опитуйте людей біля входу до їхнього під’їзду, біля будинку, в якому вони мешкають, оскільки усвідомлення респондентом того, що місце його проживання відоме, може знизити правдивість відповідей.

Не опитуйте людей на ринках, міжміських автостанціях, вокзалах або біля них, оскільки є велика ймовірність того, що вони можуть виявитися приїжджими.

Не опитуйте людей біля виходу з установи, підприємства, закладу освіти, оскільки більшість із них виявляться представниками лише однієї соціально-професійної групи (що неприпустимо).

Не опитуйте людей у місцях проведення передвиборчих заходів, політичних мітингів тощо та поблизу них.

Якщо на вигляд людина відповідає квоті, Ви вітаєтесь з нею, представляєтесь, показуєте посвідчення, повідомляєте, що Ви проводите соціологічне опитування, повідомляєте про його анонімність (наголошуєте, що Ви не будете питати ні імені, ні адреси, ні номера телефону респондента). Перепитайте лише респондента, чи він є мешканцем цього міста (села), уточніть його вік для того, щоб пересвідчитися, що він відповідає квоті.

Якщо вік і стать відповідає квоті, він є мешканцем цього населеного пункту, попросіть його відповісти на запитання опитувальника [c.109]».

М.Міщенко Застосування вуличних опитувань у дослідженнях електоральних орієнтацій // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 88-109.

2.Відобразіть та проаналізуйте таблицю “Види досліджень в соціології медицини”:

• Наведіть свої приклади чотирьох видів досліджень з соціології медицини.

Види досліджень в соціології медицини

Вплив фактору	Приклад з медицини
Вивчення впливу одного фактору на результативну ознаку	Напр., вплив статі людини на стан здоров’я
Вивчення впливу комплексу факторів на одну результативну ознаку	Напр., вплив способу життя спортсменів на рівень здоров’я
Вивчення впливу одного фактору на комплекс результативних ознак	Напр., вплив заняття спортом на фізичний розвиток людини
Вивчення впливу комплексу факторів на комплекс показників	Напр., вплив умов життя на фізичний розвиток
Джерело: Практикум з соціології. За ред. В.Пічі. - Львів, 2006. – С.266.

3.Опрацюйте фрагмент книги А.В.Решетнікова “Методология исследования в социологии медицины” про особливості використання самооцінки людиною свого здоров’я в медико-соціологічних дослідженнях і дайте відповіді на запитання:

• Від яких чинників залежить самооцінка людиною стану свого здоров’я.

• На вашу думку, чи є відмінності у ставленні до свого здоров’я чоловіків і жінок?

• Як Ви вважаєте, чи впливає наявність та рівень освіти на самооцінку людиною стану свого здоров’я?

Метою медико-соціологічних досліджень може бути вивчення різних сторін здоров’я населення, якості життя пацієнтів, діяльності системи охорони здоров’я і т.д. Мета повинна бути сформульована чітко і недвозначно.

Провести соціологічні дослідження населення зручніше усього в лікувально-профілактичних установах. В умовах поліклініки респондентами є пацієнти, що чекають прийому лікаря або проведення лікувально-діагностичних досліджень і процедур. У стаціонарах медико-соціологічне дослідження можна провести безпосередньо в палатах, у вільний від діагностичних досліджень і лікувальних процедур час. При цьому, збираючи анкети, необхідно відразу ж проконтролювати якість їх заповнення і внести необхідні поправки.

В медико-соціальному дослідженні піднімається питання про самооцінку населенням стану здоров'я. При цьому необхідно враховувати, що самооцінка носить, безумовно, суб’єктивний характер і залежить від наступних чинників:

• Психологічні особливості індивіда. Песиміст, наприклад, легке простудне захворювання розглядатиме як катастрофу. Оптиміст, переживши інфаркт міокарда, може оцінювати своє здоров’я як хороше. Не можна виключати і таку психологічну якість, як недовіра. Недовірлива людина в кожному “поколювання в боку” схильна бачити щось фатальне.

• Самопочуття в момент опитування. Якщо респондент відчуває себе добре, то все, що було з ним в минулому, йому здається не дуже істотним, і, навпаки, якщо в момент опитування респондент нездужає, то імовірність низької оцінки ним свого здоров’я різко зростає.

• Стан здоров’я оточуючих людей. Якщо серед родичів або знайомих, з якими респондент знаходиться в контакті, є тяжкохворі або навпаки, – особи з відмінним здоров’ям, то оцінка самопочуття неминуче буде залежати від цих чинників.

• Частота і тягар захворювань, перенесених респондентом в останні роки.

• Інформованість про результати медичного обстеження. Результати обстеження, відомі респонденту, обов’язково впливають на його свідомість. Якщо ці результати хороші, то навіть гострі болеві відчуття або тривале нездужання оцінюються ними як щось випадкове і тимчасове. І навпаки, погані результати сприймаються ними як вирок, навіть якщо загальне самопочуття респондента хороше.

• Стан навколишнього середовища Логіка, що оцінює, приблизно така: чи може бути здоров’я хорошим, якщо вода, повітря і продукти харчування недоброякісні.

• Міра задоволення рівнем медичного обслуговування. Надійна, з точки зору респондента, організація медичної допомоги дає йому підставу з великим оптимізмом оцінювати своє здоров’я.

• Чоловіки з більшим оптимізмом, ніж жінки, оцінюють стан свого здоров’я, хоч реальний стан здоров’я жінок не гірше стану здоров’я чоловіків. Для підтвердження даного факту досить пригадати, що середня тривалість життя чоловіків менша, ніж жінок.

• Чим вищий рівень освіти, тим вища самооцінка стану здоров’я, причому ця закономірність зберігається по всіх позиціях. Але однозначно визнати наявність прямої залежності між станом здоров’я і рівнем освіти не дозволяє такий факт: рівень освіти змінюється з віком, а вік – вирішальний чинник, що впливає на стан здоров’я.

Таким чином, дані самооцінки не є основою для точних наукових висновків про стан здоров’я населення. Разом з тим, значущість цих самооцінок не треба применшувати, саме вони є зв’язуючою ниткою між населенням і установами охорони здоров’я. Саме стан самопочуття є основою для звертання по медичну допомогу.

Решетніков А.В. Методология исследования в социологии медицины/ Руководство. – М.: ММА им. И.М.Сеченова, 2000.