Вимоги до підгрупових занять для дітей із ффн.

Для підгрупового заняття вибирається звук, яким правильно вимовляється всіма дітьми групи.

Мета заняття:

• уточнення артикуляції даного звуку;

• закріплення правильної вимови його в словах різної складності;

• виділення на слух даної фонеми.

1. Підібрати вправи на закріплення правильної вимови звуку на доступному лексичному матеріалі.

2. Пропонувати дітям ізольовано вимовляти цей звук голосно і тихо, довго і коротко.

3. Пропонувати дітям чітко вимовляти різні слова з цим звуком, уникати вживання недиференційованих і дефектних звуків.

4. Забезпечити розвиток фонематичного слуху та підготовку до звукового аналізу (виділяти звук із ряду звуків, із слів, вибирати ті предмети, малюнки, назва яких починається вказаним звуком, вставляти пропущений звук і називати все слово).

5. Пропонувати завдання зростаючої складності.

6. Вводити вправи на розвиток процесів мислення.

7. Заняття повинно бути аналітичним, багатим на ігрові моменти.

8. Виховувати у дітей контроль за своїм мовленням, діями та відповідями товаришів.

9. Заняття має складатися з чотирьох етапів: організації, повторення, навчання та закріплення нового матеріалу.

Логопед до кожного етапу повинен дати чітку інструкцію, а в кінці заняття - диференційовану оцінку роботи кожної дитини, запропонувати вправи, виконання яких переконує, що мета досягнута.

Крім вищевказаних вимог слід врахувати і наступні моменти:

1. Лексичний матеріал такого заняття повинен бути насичений звуком який вивчається, та крім цього звуку, включаються тільки звуки, які правильно вимовляються дітьми.

2. У випадку заняття по закріпленню звуку необхідно включати слова, змішуючи змішуваємий звук.

3. Бажано включати у заняття вправи по розвитку уваги та пам'яті, використовуючи при цьому мовленнєвий матеріал зі звуком що вивчається.

4.У кожне заняття включаються вправи по розвитку фонематичного сприйняття. Логопед вчить дітей розрізняти звуки на слух і тоді, коли вони тільки ставляться.

5.В заняття включаються вправи по практичному засвоєнню відпрацьованих лексико - граматичних категорій.

План індивідуальної роботи

вчителя-логопеда

__________________________

з дітьми__________ віку із _______

на ___________ навчальний рік

Рекомендації до планування індивідуальних занять

Логопед виробляє у дітей точні, координовані рухи мовленнєворухового апарату, уточнює вимову маючихся звуків, викликає відсутні звуки та розвиває фонематичний слух. Корекція звуків та складової структури дозволяє поступово добиватись необхідної чіткості та зрозумілості мовлення. У той же час, уточнюючи вимову та сприйняття звуків, поліпшуючи відтворення структури слова, логопед підготовлює основу для розвитку розуміння мовлення, граматичної та морфологічної системи словоутворення та словозміни. Увесь звукоскладовий матеріал підбирається з рахунком тільки правильно вимовляємих фонем. Поступово по мірі освоєння дітьми звуків включається лексичний матеріал використанням знайомого словника та граматичних конструкцій. Враховуючи вікові особливості дітей та необхідність формування у них не мовленнєвих процесів, на логопедичних заняттях широко використовуються ігрові моменти, різноманітні вправи на розвиток пам'яті та мислення. У кожній віковій групі ставляться свої задачі.

Перша молодша група.

1. Розвивати мовленнєворуховий та мовленнєвослуховий аналізатори дитини для своєчасного розвитку вимовлюючої сторони мовлення.

1. Корегуючи слухову увагу, мовленнєве дихання, основні якості голосу.

2. Визивати правильну вимову звуків.

Друга молодша група.

1. Готувати артикуляційний апарат для правильної вимови усіх звуків, тренуючи його основні рухи під час артикуляційної гімнастики у процесі роботи над простими по вимові звуками: а, у, о, і, е, н, б, м, в, ф.

2. Корегувати слухову увагу, мовленнєвий слух , мовленнєве дихання, силу та висоту голосу.

3. Виробляти чітку вимову слів, речень, спокійний темп та розмірений ритм мовлення.

Середня група.

1. Готувати артикуляційний апарат для правильної вимови усіх звуків, тренуючи його основні рухи під час артикуляційної гімнастики та у роботі над звуками: т, д, н, к, г, х, и.

2. Визивати та закріпляти або уточняти вимову свистячих звуків: с, с', з, з', ц.

3. Корегувати фонематичний слух, мовленнєве дихання, силу та висоту голосу

4. Виробляти чітку вимову слів, речень, спокійний темп та розмірений ритм мовлення.

Старша група.

1. Тренувати чіткість рухів органів артикуляційного апарату у процесі артикуляційної гімнастики і в роботі над звуками: ш, ж, ч, щ, л, л', р, р'.

2. Визивати та закріпляти вимову шиплячих звуків: ш, ж, ч, щ та сонорних л, л', р, р'.

3. Продовжувати роботу по розвитку фонематичного слуху, мовленнєвого дихання, сили та висоти голосу.

4. Продовжити роботу над чіткою вимовою слів із виділенням голосом окремих звуків, над спокійним темпом та розміреним ритмом мовлення.

5. Розвивати звуковий аналіз слів. Коригувати вміння диференціювати східні по звучанню або артикуляції звуки.

Книга обліку дітей

Ім’я та по-батькові батьків, де і ким працюють, домашня адреса
Стан мовлення на час вибуття
Звідки поступила дитина
Дата прийняття
Діагноз
Від якого числа протокол
№ витягу з протоколу
Дата народження
Прізвищеім’я
№ п/п

Карта мовленнєвого розвитку

Орієнтовний індивідуальний план корекційної роботи

1. Розвивати рухливість артикуляційного апарату.

2. Розвивати фонематичне сприймання, слухову увагу, вміння чути себе.

3. Розвивати координацію рухів, дрібну моторику.

4. Розвивати вci психічні процеси.

5. Усунути вади звуковимови:

• поставити звуки (вказати які);

• провести диференціацію звуків (вказати яких);

• автоматизувати поставлені звуки у складах(прямих, обернених, із збігом приголосних);

• автоматизувати звуки у словах (з прямими, оберненими складами, із збігом приголосних);

• автоматизувати поставлені звуки у реченнях, зв'язному тексті.

6. Підготувати до звукового аналізу слів. Вчити:

• визначити місце звука в слові (на початку, в кінці, в середині слова);

• визначити кількість складів, виділити наголошений склад;

• розрізняти слова, подібні за звучанням;

• розрізняти слова з парними звуками;

• розрізняти слова у фразі;

• запам'ятовувати i відтворювати ряд слів.

7. Збагачувати словниковий запас:

• розширити, уточнити словник (вказати який);

• навчити вживати узагальнюючі поняття (вказати які);

• вправляти у встановленні причино - наслідкових зв'язків, у класифікації, вилученні зайвого предмета;

• навчити вимовляти слова складної структури.

8. Формувати граматичну будову слова:

• навчити дотримуватись порядку слів у реченні;

• вправляти у вживанні збірних іменників;

• навчити правильно чергувати звуки в основі при відмінюванні іменників, дієслів;

• навчити правильно користуватись сполучниками та сполученими словами у складнопідрядних реченнях.

9. Розвивати зв'язне мовлення.

10. Навчити контролювати своє мовлення.

Зміст

Вступ

Методика роботи з логопедичною карткою

Блок І. Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці

1. Анкетні дані дитини

2. Консультації фахівців

3. Анамнез розвитку дитини

4. Ранній психомоторний і мовленнєвий розвиток дитини

Блок II. Обстеження психічного розвитку та інтелекту

2.1. Психологічне обстеження

Блок ІІІ. Обстеження немовленнєвих функцій дитини

1. Дослідження сприймання

2. Дослідження праксису

3. Дослідження моторики

4. Будова й рухливість артикуляційного апарату

5. Стан дихальної, голосової та динамічної сторони мовлення

Блок IV. Обстеження мовленнєвих функцій дитини

1. Стан звукової сторони мовлення

2. Стан лексики і граматичної будови мовлення

Висновок логопеда

Додатки

Пояснювальна записка

Своєчасно сформована мовленнєва компетентність у дошкільному віці є однією зі складових цілісної особистості дитини. Мовленнєва особистість характеризується здатністю виконувати мовленнєві дії, займатися мовленнєвою діяльністю, а саме: слухати й розуміти, говорити і читати. Базовий компонент дошкільної освіти перед­бачає переорієнтацію підготовки дітей до школи від суто навчального до соціально-розвиваючого процесу, що забезпечує вміння діяти, спілкуватися й жити у швидко змінюваних сучасних умовах.

У зв'язку з цим правильне мовлення дуже важливе для дітей 3-6 років, оскільки дитина оволодіває словом у першу чергу з метою ефективного спілкування з навко­лишнім світом. Загальномовленнєва підготовка починається від народження і здійс­нюється впродовж усього дошкільного дитинства аж до вступу до школи і передба­чає формування первинних вимовних умінь і навичок, адекватне користування мов­ленням у конкретних ситуаціях, застосування мовних і позамовних засобів виразнос­ті для висловлювання власних думок, бажань і прохань. Ідучи до школи, дитина має загалом опанувати рідну мову, засвоїти її літературні норми, культуру усного мов­лення і спілкування.

З практичного погляду останній етап нормального формування первинних вимо­вних умінь і навичок дитини — це вік від 5 до 6 року життя. Проте з тих чи інших причин своєчасне і правильне протікання процесу мовленнєвого розвитку дитини може бути порушене, що зумовлює окремі його недоліки та можливі труднощі у по­дальшому оволодінні письмом і читанням. Тому важливо турбуватися про правильне формування дитячого мовлення та своєчасно попереджувати і виправляти його від­хилення від загальноприйнятих норм. Завжди буде доцільним звернення до фахівця з корекції мовлення — логопеда. При усуненні мовленнєвих порушень необхідно враховувати сукупність етіологічних чинників, механізм і структуру мовленнєвого дефекту, співвідношення первинного і вторинного у природі порушення розвитку ди­тини, вікові та індивідуальні її особливості. Тому організації логопедичної корекції передує діагностування стану мовлення у дітей. Логопедична карта обстеження ди­тини дошкільного віку з порушеннями мовлення допоможе дотримуватися у практи­чній роботі принципів системності й послідовності в процесі обстеження немовленнєвих і мовленнєвих процесів, експресивного й імпресивного мовлення, та простежи­ти динаміку ефективності логопедичного впливу.

Методичні рекомендації призначені для практичного використання логопедами та студентами, які навчаються за спеціальністю "Логопедія".