Робота з музичним керівником

№ п/п	Зміст роботи	З ким проводиться робота	Термін виконання	Відмітка про виконання

Підвищення кваліфікаційного рівня

№ п/п	Зміст
1. 2. 3. 4.	Тема самоосвіти:

Поповнення логопедичного кабінету

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

.

Календарний план

подолання мовленнєвих вад дітей

вчителя-логопеда

________________________

на навчальний рік

Календарний план складається на кожен місяць у формі таблиці, де зазначається склад підгруп та основні напрями корекційної роботи по розділам програми згідно віку та мовленнєвої патології дітей.

Плани

підгрупових занять

з дітьми _________ віку із ______

вчителя-логопеда

________________________

на навчальний рік

Рекомендації до складання мети заняття.

Послідовність:

I. Навчальна.

(При визначені навчальної мети важливе значення має облік рівнів засвоєння знань. Відомо, що при організації навчання новому навчальному матеріалу можна говорити про три етапи або рівні його засвоєння. Перший етап - сприйняття інформації, її усвідомлення та фіксації у пам'яті, другий - засвоєння засобів застосування знань по зразку, третій складається з готовності застосовувати засвоєну інформацію у певній ситуації).

II. Виховна.

(У виховному плані процес навчання забезпечує формування світогляду, сприяє трудовому, моральному, етичному, естетичному, фізичному, екологічному вихованню).

III. Корекційна.

(Що, стосується корекційного аспекту заняття, то тут передбачається робота, направлена на подолання порушень звуковимови, фонематичних процесів, психічних процесів, загальної та дрібної моторики, голосу та дихання).

Логопедичні заняття для дітей з ЗНМ

Логопедичні заняття - основна форма корекційного навчання. Під час цих занять систематично здійснюється розвиток усіх складових частин мовлення та підготовка дітей до навчання в школі.

Логопедичні заняття в залежності від конкретних завдань та етапів корекції мовлення поділяються на види:

I. Заняття з формування лексичної сторони мовлення

• формування різних видів лексичних узагальнень;

• засвоєння різних лексико-семантичних явищ;

• формування морфологічної системи словотворення;

• формування лексичної системності.