Специфіка корекційної роботи вчителя-логопеда з дітьми із вадами зору,які мають мовленнєві порушення.

Діти з вадами зору мають проблеми у спілкуванні із дорослими,з іншими дітьми,не володіють способами засвоєння суспільного досвіду. Більшість дітей крім вад зору мають різні мовленнєві порушення. У літературі,присвяченій проблемам логопедії,порушення мовлення у дітей з вадами зору своєрідні за виразністю,симптоматикою і структурою. Разом із зоровим дефектом вони зумовлюють непідготовленість дітей до навчання в школі.

Вчитель-логопед,який працює в дошкільному закладі для дітей з вадами зору, потребує знань в галузі офтальмології, тифлопсихології, тифлопедагогіки. Його робота вимагає використання різноманітних форм та різнобічних підходів, а саме: проведення групових та індивідуальних занять з дітьми,методичну роботу з вихователями,батьками,співпрацю з іншими спеціалістами.

Важливим моментом в організації логопедичної роботи є проведення обстеження слабозорих дітей з порушенням мовлення впродовж перших двох тижні навчання (вересень) та в кінці навчального року (останні два тижні травня). Результати обстеження фіксуються в мовленнєвій картці. В ній також реєструється стан всіх основних мовленнєвих функцій, стан слуху,зору,моторики тощо, причини та етіологія мовленнєвої і зорової патології. За результатами обстеження педагог складає індивідуальний план корекційно-відновлювальної роботи на кожну дитину. В період обстеження логопед комплектує підгрупи дітей,які мають однорідні порушення мовлення та зору, та визначає дітей,що потребують індивідуальної форми навчання. Індивідуальною формою навчання охоплені сліпі і слабозорі діти які мають важкі вади мовлення. Вони не в стані оволодіти навчальним матеріалом на заняттях зі всією групою,потребують специфічних прийомів логопедичної роботи. Саме тому на першому році навчання логопед проводить тільки індивідуальні заняття, а згодом вводить дітей в підгрупи. Індивідуальні заняття потрібно проводити щоденно за спеціальними методиками відповідно до логопедичних діагнозів із врахуванням особливостей роботи зі сліпими і слабозорими дітьми.За необхідністю дітей можна об′єднувати для проведення індивідуально-підгрупових занять (2-3 дитини,які мають спільні мовленнєві вади).В наступні роки всі діти залучаються до занять в підгрупах.

Плануються наступні напрямки корекції мовлення:

- формування зв′язного мовлення, граматично правильного мовлення, збагачення і уточнення лексичного запасу,формування фонетико-фонематичних процесів,грамота.

Розподіл кількості підгрупових занять за віком та діагнозом:

-діти з дислалією та фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ)-2 рази на тиждень.

Середній дошкільний вік:заняття з розвитку лексико-граматичних категорій та фонетико-фонематичних процесів. Тривалість занять- 25 хвилин.

Старший дошкільний вік:заняття з розвитку лексико-граматичних категорій,формування зв′язного мовлення,фонетико-фонематичних процесів та грамоти. Тривалість занять- 25 хвилин.

-діти з нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення (НВЗНМ), загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), затримкою психічного розвитку (ЗПР) – 3 рази на тиждень.

Середній дошкільний вік:заняття з розвитку лексико-граматичних категорій, формування зв′язного мовлення та формування фонетико-фонематичних процесів. Тривалість заняття- 25 хвилин.

Старший дошкільний вік: заняття з розвитку лексико-граматичних категорій, формування зв′язного мовлення,розвитку фонетико-фонематичних процесів та грамоти. Тривалість заняття- 25 хвилин.

Весь інший час проводиться індивідуальна робота з дітьми. Кількість індивідуальних занять залежить від віку дитини та складності мовленнєвої патології.

Середній дошкільний вік -15 хвилин.

Старший дошкільний вік - 15 хвилин.

Індивідуально-підгрупові заняття – 25 хвилин.

Планування та проведення індивідуальної роботи залежить від мовленнєвої патології,а саме:

-Дислалія – планується проводити артикуляційну гімнастику, постановку та автоматизацію звуків,які неправильно вимовляються,розвиток фізіологічного дихання.

- Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ)- планується проводити артикуляційну гімнастику, постановку, автоматизацію та диференціацію звуків,які неправильно вимовляються,розвиток фізіологічного дихання,розвиток фонематичних процесів

- Нерізко виражений загальний недорозвиток мовлення (НВЗНМ), загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), затримка психічного розвитку (ЗПР)- планується розвиток психічних процесів,артикуляційної гімнастики, постановка, автоматизації та диференціація звуків,розвиток фізіологічного дихання,розвиток лексико-граматичної сторони мовлення,розвиток зв′язного мовлення,розвиток дрібної моторики,розвиток фонематичних процесів,попередження порушень писемного мовлення.

Кількість завдань розподіляється логопедом з урахуванням особистісних можливостей дитини.

Важливо,щоб корекційна логопедична робота мала специфічну методичну спрямованість,проводилась диференційовано з врахуванням: мовленнєвих,зорових діагнозів,а також віку дитини; охоплювала різні сторони мовленнєвої і пізнавальної діяльності. За таких умов відбувається не лише розвиток мовлення,але й саме мовлення стає потужним компенсаторним фактором.

У системі логопедичних занять з дітьми,які мають вади зору, здійснюється комплексний підхід до корекції розвитку дитини. Під час роботи над збагаченням і уточненням словникового запасу значна увага приділяється розвитку сенсорного сприймання (форма предметів,їх колір,величина),зорового сприймання (аналіз частин предмета і його впізнавання за суттєвими ознаками), зорово-просторових уявлень (словесне позначення просторових властивостей предметів та їх розміщення в просторі). Вчитель-логопед також працює над розвитком у дітей дрібної моторики,пізнавальної активності та таких психічних процесів,як стійкість уваги і пам’яті. Специфіка роботи вчителя-логопеда з дітьми з вадами зору полягає не лише в організації і планування занять,а й у виготовленні дидактичного матеріалу. Береться до уваги його величина, інтенсивність кольорів,рельєфність тощо. Доцільно підбирати велику кількість малюнків,предметів одного типу,відповідних розмірів,кольорів та іграшок,найбільш подібних до реальних об′єктів. Потрібно максимально використовувати реальні предмети (овочі,фрукти,посуд),а також муляжі,макети,опудала тощо. Для дітей з порушеннями зору характерні гіподинамія, нескоординованість рухів,недорозвиток дрібної моторики. Для профілактики зорової втоми і попередження прогресування очних хвороб логопед в своїй роботі керується рекомендаціями лікаря-офтальмолога,чергує на заняттях періоди зорового сприймання на близькій і далекій відстані від очей, проводить розслаблюючу гімнастику для очей.

2) Планування роботи вчителем-логопедом з дітьми,які мають вади зору та мовленнєві порушення здійснюється на основі програмно-методичного комплексу (Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років)рекомендованого Міністерством освіти і науки,молоді та спорту України (лист №1/11-18797 від 05.12.2012 року).

Програми для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей з вадами зору./За аг.ред.В.М.Ремажевської-Львів:Український бестселер.-2010-243 с.

Ведення ділової документації здійснюється за наказом №1059 від 01.10.2012 року Міністерством освіти і науки,молоді та спорту України (про затвердження Примірної інструкції з діловодства в дошкільних навчальних закладах).

7.Вчитель-логопед:

7.1.План роботи.

7.2.Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу

7.3.Картка мовленнєвого розвитку розвитку кожної дитини

7.5.Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми

7.6.Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації на кожну дитину

7.7.Книга взаємодії між вчителем-логопедом і вихователями груп

7.8.Графік роботи кабінету,затверджений керівником закладу

7.9.Картотека дидактичних ігор,наочності та методичних посібників.

Мовленнєва картка логопедичного обстеження дитини з вадами зору

Дата обстеження______________________________________________________

Загальні відомості про дитину

1.Прізвище та ім’я_____________________________________________________

2.Дата народження _____________Вік на момент обстеження _______________

3.Рідна мова _________________________________________________________

4.Дата вступу у спеціальний заклад _______________________________________

5.Дата початку занять з логопедом________________________________________

6.Зоровий діагноз ______________________________________________________

7.Супутні діагнози_____________________________________________________

8.Домашня адреса дитини _______________________________________________

9.Відомості про батьків:

Мати________________________________________Вік______________________

Батько_______________________________________Вік______________________

10.Скарги батьків ___________________________________________________

11.Мовлення батьків і інших членів родини _______________________________

АНАМНЕЗ

Загальні відомості

1.Від якої вагітності дитини____________________________________________

2.Характер вагітності (хвороби,травми,токсикози,падіння, медикаментозне лікування)___________________________________________________________

3.Як проходили пологи ( достроково,вчасно,стрімкі,стимульовані,асфіксія) __________________________________________________________________

4.Результати за шкалою Апгар _________________________________________

5.Вага та зріст дитини при народженні __________________________________

6.Годування (грудне,штучне) __________________________________________

Висновок: анамнез нормальний,обтяжений

Ранній психомоторний розвиток

1.В якому віці дитина почала тримати голівку _____________________________

2.Коли стала самостійно сидіти ____________,ходити ______________________

3.Коли з’явилися перші зуби ___________________________________________

4.Поведінка дитини до року (спокійна,неспокійна, як спала) __________________

Ранній мовленнєвий розвиток

1.Гуління,характер лепету. Перші слова,фрази; час їх появи і характеристика: (склади,контури слів, однослівні речення; фраза з двох слів). _______________

2.Як проходив мовленнєвий розвиток (стрибкоподібно,з перервами, поступово),причини і час відхилення в розвитку мовлення _________________

3.З якого віку помітили порушення мовлення_______________________________

4.Мовлення в даний момент (словами,фразами, порушена звуковимова) ____________________________________________________________________

5.Мовленнєве оточення ________________________________________________

6.Чи проводилася робота з корекції вад мовлення (де, коли, як довго, наслідки)_____________________________________________________________

Висновок лікарів

	Перший рік навчання	Другий рік навчання
1.Психоневролог
2.Офтальмолог
3.Отоларинголог
4.Сурдолог

ЗАГАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Будова і рухомість артикуляційного апарату

1.Губи (нормальна,товсті,тонкі,розщеплення верхньої губи) __________________

Рухомість губ (вправи – вперед, посмішка,трубочка, закрити верхню губу нижньою і навпаки)___________________________________________________

2.Зуби (нормальні,великі,дрібні,рідкі,часті,нерівні,наявні зайві, деякі відсутні) _________________________________________________________________

3.Язик (нормальний, товстий, великий-макроглосія, маленький – мікроглосія, вузький, довгий)_______________________________________________________

Вуздечка (нормальна, укорочена)______________________________________

4.Піднебіння (нормальне,високе, вузьке,куполоподібне,низьке,плоске,наявність розщеплення твердого і м’якого піднебіння: повного, часткового, прооперованого, із шрамами, доопераційного)____________________________

Рухомість м’якого піднебіння (рухливе, в’яле, напружене) ________________

5.Прикус (нормальний,прогнатія, про генія,відкритий, передній, боковий) _________________________________________________________________

6.Інші особливості (тремор, стан мімічної мускулатури – амімічність, гіперкінези, синкінезії) _____________________________________________

ВИСНОВОК

Будова артикуляційного апарату нормальна; з не грубими порушеннями; з грубими порушеннями.

Рухи артикуляційного апарату активні, пасивні (в′ялі).

Об′єм повний, неповний.

Точність повна,неповна.

Заміна рухів є, нема.

Послідовність переходу від одного артикуляційного руху до іншого – є, нема,повільно з допомогою.

Мімічні рухи ( амімічні,гіперкінези,синкінезії)

Якість рухів – моторна напруженість; рухова активність; розгальмованість.

Стан загальної моторики

1.Навички самообслуговування (є,нема,часткові)___________________________

2.Виконання завдань за мовною вказівкою:

- загальні рухи (біг, ходьба, стрибки) ____________________________________

- ходьба за словесною інструкцією логопеда (від вікна до дверей, розмахуючи правою(лівою,обома) рукою); виконує правильно, неточно__________________

- інші рухи за мовною вказівкою (покатати м’яч з руки в руку, руку вперед,назад,вгору,вниз,над головою,перекласти прапорець лівої руки в праву,тримаючи руки над собою ( виконує правильно, не розуміє інструкції,рухи утруднені) _________________________________________________________

3. Перехід від одного руху до іншого___________________________________

ВИСНОВОК

Об′єм повний; неповний;перехідність є; нема; наявні супроводжуючі рухи.

Моторні навички ( об′єм повний; неповний; самостійність повна; неповна; з допомогою дорослих; якість рухів – моторна напруженість; скутість; підвищена рухова активність; розгальмованість)

Координація рухів (правильна, уповільнена,відсутня)

Рівновага є,відсутня.

Осанка правильна; неправильна.

Дрібна моторика рук

Перевірка за завданням логопеда на матеріалі різних ігор:мозаїка різної величини, намисто,пірамідки різної складності,застібання ґудзиків,вправи для пальчиків –перевірка ручного праксису, «чарівний мішечок» - перевірка ручного стерео генезису _____________________________________________________

ВИСНОВОК

Об′єм виконання завдань повний, неповний.

Самостійність повна,неповна,за допомогою дорослих.

Супроводжуючі рухи _______________________________________________

Дослідження оптико-просторового гнозису і праксису ( орієнтування у великому і малому просторі)

1.Орієнтування в сторонах власного тіла і людини, яка сидить навпроти______________________________________________________________

2.Орієнтування в просторі з виконанням рухів визначеної послідовності і характеру ( напр..:підійти до шафи, взяти з нижньої полиці книгу і покласти її на стіл справа від ручки)________________________________________________

3.Диференціаця просторових понять ( вище-нижче, ближче-далі, праворуч-ліворуч, попереду-позаду) ___________________________________________

4. Орієнтація в замкнутому просторі, відповідно до напрямку звуку в грі «Де заховані годинник,заведені іграшки,що звучать…) _________________________

5.Конструктивний праксис

Виконання завдання – покласти на фланелеграфі кубик (кружечок) вгорі,внизу,збоку,посередині _________________________________________

ВИСНОВОК

Орієнтація повна; неповна; відсутня.

Диференціація просторових понять повна; неповна; відсутня.

Виконання завдань повне; неповне; відсутне.

ОБСТЕЖЕННЯ МОВЛЕННЯ

Стан просодії

1.Темп,плавність (дуже швидкий,швидкий,нормальний,уповільнений); ________

плавність: порушена; не порушена.______________________________________

2.Тембр (м′який,різкий) _____________________________________________

3.Виразність (виразне мовлення,монотонне, малозрозуміле)________________

4.Голос (тихий,крикливий,сиплий,не модульований,гнусавий,нормальний; тверда або м′яка атака)________________________________________________

5.Дихання (поверхневе,шумне,переривчасте,нормальне)___________________

ФОНЕТИЧНА СТОРОНА МОВЛЕННЯ

Звуковимова

Період навчаня Звуки мови	Перший рік навчання		Другий рік навчання
	Початок року	Кінець року	Початок року		Кінець року
Свичтячих: С,З, С’, З’
Шиплячих: Ш,Ж
Африкатів: Ц, Ц’, ДЗ, ДЗ’, Ч, ДЖ
Сонорних: Л, Л’
Сонорних: Р, Р
Дзвінких та глухих: Б-П, Т-Д, В-Ф, Г-К-Х
Голосних: А, О, У, Е, И, І

ЗВУКОВИМОВА У СЛОВАХ

(самостійно, відображено)

	І рік навчання		ІІ рік навчання
	Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року
С-С′
З-З′
Ш
Ж
ДЖ
Ц-Ц′
ДЗ-ДЗ′
Ч
Л-Л′
Р-Р′

ВИСНОВКИ:

І рік навчання		ІІ рік навчання
Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року

(вимова звуків правильна, мономорфна дислалія, поліморфна дислалія, універсальна дислалія, стерта форма дизартрії).

ФОНЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ

1. Повторити склади, звукосполучення, слова, речення:
	І рік навчання		ІІ рік навчання
	Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року
па, ба; па, ба,да; се, су, са; ба, ма; ши,шу,ша; фа, та, па; ла, ле, ло;
бити, мити, лити; білий, сірий, синій; сам, сом, сім; писав, пише,напише; лід, плід, слід; На прогулянку пішли Сергійко, Петрик та Олесь. У вазі лежали абрикоси, персики, сливи.

2.Підняти руку, коли почуєш слово зі звуком:
	І рік навчання		ІІ рік навчання
	Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року
А- арбуз, стіл, стіна, вікно
Ш – ручка, шафа, стілець, Маша
С – книга, село, весна, зима

3.Підібрати малюнки, у назвах яких є звук Р (Л,З,М)

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

4.Назвати перший і останній звук у словах

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

мох стіл коса двері

5.Назвати послідовно всі звуки у словах, місце вказаного звука (К, А):

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

Мак Каша Сокира Листопад

6. Визначити спільний звук у словах:

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

Коса,сам, миска,ніс Оса, сом, молоко

8.Впізнати предмет ( на малюнках):

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

Коза -коса, дім – дим, булка- білка.

9. Відтворити складову структуру слів (відстукати або назвати кількість складів) у словах

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

Ніж Кора Корова велосипед

10.Вимова слів і фраз

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

будівництво, акваріум, міліціонер, велосипед Саша сушить шубу В акваріумі плавають рибки Коля і Боря – великі друзі

ВИСНОВОК

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

(Слухова увага і диференціація є, відсутня.

Фонематичний слух є, недостатньо сформований, відсутній.

Фонематичний синтез є, недостатньо сформований, відсутній.

Фонематичні уявлення є, недостатньо сформовані, відсутні.

ІМПРЕСИВНЕ МОВЛЕННЯ

1. Об’єм і якість пасивного словника (виконання доручень, виражених фразою)
	І рік навчання		ІІ рік навчання
	Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року
-покажи світильник, стелю; що в приміщенні велике, мале довге, вузьке, чорне, коричневе -покажи на малюнках, де фарбують, будують, прибирають
2.Розуміння прослуханих речень і підбір до них відповідних малюнків
	І рік навчання		ІІ рік навчання
	Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року
Галя миє вікно Коля витирає дошку Мама одягає Володю. Дідусь читає казку внукам

ЕКСПРЕСИВНЕ МОВЛЕННЯ

1.Дослідження розгорнутості самостійного мовлення:

Бесіда:

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

-прізвище та імя -вік -де живе -склад родини -хто батьки, ким працюють -які іграшки є у дитини вдома -як грає з ними

-складання речення за сюжетним малюнком

-складання речень за серією сюжетних малюнків

-складання розповіді-опису про іграшку, предмет

-переказ

(Діти пішли гуляти в ліс. Під кущем вони знайшли їжачка. Діти хотіли взяти його, а він звернувся клубочком. Катя обережно взяла їжачка. Принесла його додому і дала молока. Їжачок довго жив у дітей).

ВИСНОВОК

І рік навчання

ІІ рік навчання

Початок року

Кінець року

Початок року

Кінець року

(оцінка експресивного мовлення):

-вживання одно- і двослівних простих речень, складних речень;

-характер мовлення – перекручування, опис;

-навички звязного мовлення (логічність, образність, словниковий запас, виразність);

2.Обєм і якість словника:
	І рік навчання			ІІ рік навчання
	Початок року		Кінець року	Початок року			Кінець року
-номінативна функція слова ( називання предметів за малюнками і за показом предметів: «Що це? Для чого потрібно? Як з ним гратися?»)
-узагальнюючі поняття: Як можна назвати одним словом? Які ти знаєш фрукти? Завдання: що зайве?
3. Стан граматичної будови
	І рік навчання			ІІ рік навчання
	Початок року		Кінець року	Початок року			Кінець року
- вживання дієслівних форм (Завдання: «Що робить риба» (плаває), «Що ти зробив, робиш» (використання малюнків – дій доконаного і недоконаного виду)
-вживання антонімів (гіркий – солодкий, входить - виходить);
- епітети до слів (м’яч круглий, їжак колючий, сіль солона)
-відгадування предметів за описом (кавун, лимон, цукор);
-вживання прийменників у мовлення і перевірка їх значення
-вживання дієслів доконаного і недоконаного виду (використання малюнків). Що хлопчин робить? Що хлопчик зробив?
-узгодження числівника з іменником (одна груша, дві... п’ять)

СЛОВОТВОРЕННЯ

-утворення множини іменників (стіл – столи, книга - ..., вікно - ...)
-утворення зменшено-пестливих форм іменника за допомогою суфіксів (ложка – ложечка, будинок - ..., ліс - ...);
-утворення назв дитинчат тварин в однині і множині (качка – каченя – каченята, гуска - ... -)
-утворення відносних прикметників (дерево – деревяний, залізо - ..., гума -
-утворення дієслів за допомогою префіксів (прибіг – вибіг – забіг, писав – дописав – написав – переписав);
-вживання місцевих конструкцій (біля шафи, на шафі, під шафою, за шафою)

ВИСНОВОК
І рік навчання		ІІ рік навчання
Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року