Глава 2

Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління

О тже, слід провести навчання та підготовку для гарантування того, що працівники мають належні знання вимог регламентів, внутрішніх стан­дартів, а також політики й цілей організації. Рівень та елементи підготовки можуть диференціюватися відповідно до завдань.

Програми підготовки, як правило, містять такі елементи:

• визначення потреб у підготовці працівників;

• розробка плану підготовки для задоволення визначених потреб;

• перевірка відповідності програми підготовки вимогам регламентів і вимогам організації;

• вибір методів навчання і розробка відповідних програм;

• підготовка груп працівників за конкретними екологічними завданнями;

• документування процесу підготовки;

• оцінювання отриманої підготовки (атестація).

Під час розгляду програми підготовки слід дати відповідь на такі запи­тання:

1. У який спосіб організація визначає загальні потреби в підготовці?

1. За допомогою якого методу аналізуються потреби в підготовці для виконання конкретних посадових функцій?

2. Як здійснюється, аналізується й модифікується процес підготовки фахівців?

2. Як документується й простежується процес підготовки?

3. Яка ефективність вибраного методу і програм навчання?

Практичні рекомендації щодо знань, умінь та підготовки

Приклади різних типів екологічної підготовки, яку може забезпечити організація, мають такий вигляд:

Тип підготовки

Підвищення рівня усві­домлення стратегічної важливості екологічного управління

Підвищення загальної екологічної обізнаності та свідомості

Підвищення рівня про­фесійної майстерності

Забезпечення відповідальності

Контингент

Вище керівництво

Усі працівники

Працівники, чия діяль­ність стосується аспектів охорони навколишнього середовища

Працівники, чиї дії можуть вплинути на відповідальність

Мета

Забезпечити виконання зобов'язань та узгод­женість екологічної політики організації

Забезпечити виконання зобов'язань, що випли­вають з екологічної полі­тики, цілей та завдань організації, й усвідом­лення значення індиві­дуальної відповідальності

Поліпшити діяльність організації в конкретних сферах; наприклад, поточні роботи, дослідницька діяльність, проектно-конструкторські роботи

Забезпечити відповід­ність підготовки внутріш­нім вимогам та вимогам зовнішніх регламентів

118

2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

Розглянемо заходи щодо забезпечення функціонування системи еколо­гічного управління.

1. Обмін інформацією та звітування. Обмін інформацією включає підго­товку й впровадження процесів внутрішнього і, якщо доцільно, зовнішньо­го поширення звітів та іншої інформації про діяльність організації у сфері екологічного управління, для того щоб:

• підтверджувати екологічні зобов'язання керівництва;

• висвітлювати проблеми стосовно екологічних аспектів діяльності, продукції чи послуг організації;

• підвищувати обізнаність щодо екологічної політики, цілей та завдань організації;

• інформувати належним чином внутрішні й зовнішні зацікавлені сто­ рони про систему екологічного управління та про екологічні характе­ ристики організації.

Результати моніторингу системи екологічного управління, аудитів та аналізів з боку керівництва повинні повідомлятися тим особам в організації, які відповідають за виконання функцій системи й досягнення встановлених показників.

Забезпечення відповідною інформацією працівників організації та інших зацікавлених сторін підвищує рівень мотивації працівників, а також сприяє розумінню й визнанню громадськістю зусиль організації щодо поліпшення своїх екологічних характеристик.

Під час розгляду процесів обміну інформацією та звітування слід дати відповідь на такі запитання:

1. Як організовано процеси сприйняття і реагування на проблеми, що хвилюють працівників?

2. Як організовано процеси сприйняття і реагування на проблеми, що хвилюють інші зацікавлені сторони?

3. Як організовано процеси поширення інформації про екологічну політику та екологічні характеристики організації?

4. У який спосіб повідомляють відповідальних посадових осіб в організа­ції про результати аудитів та аналізів системи екологічного управління?

5. Як організовано доступ громадськості до документації з екологічної політики?

6. Чи є достатнім обмін інформацією для забезпечення постійного вдос­коналення методів вирішення екологічних проблем?

Практичні рекомендації щодо обміну інформацією та звітування

До звітів про діяльність організації можуть включатися такі пункти:

• профіль організації;

• екологічна політика, цілі та завдання;

• процеси екологічного управління, у тому числі залучення зацікавлених сторін та визнання заслуг працівників;

• оцінювання екологічних характеристик, зокрема тих, що пов'язані зі скидами, збереженням ресурсів, відповідністю вимогам, невідповідною продукцією та ризиком;

• можливості поліпшення діяльності організації;

119