- •2.1 Загальні поняття і положення
- •Глава 2
- •Структура теоретико-методологічних основ екологічного управління
- •Р ис. 2.1 Загальна структура теоретико-методологічних основ екологічного управління
- •Глава 2
- •2.3 Методологія системно-екологічного підходу
- •Методологія системно-екологічного підходу загальний погляд на формування і визначення
- •Історія становлення системного підходу
- •Глава 2
- •2.3 Методологія системно-екологічного підходу
- •Методологічні ознаки системно-екологічного підходу
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Теоретична методологія системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Глава 2 Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління
- •Наукові основи системної організації ———————екологічного управління———————
- •Загальносистемна характеристика
- •Характеристика системної організації екологічного управління
- •Глава 2
- •Нормативна методологія системного екологічного управління
- •Система нормативної регламентації ———————екологічного управління———————
- •Глава 2
- •Європейська регламентація ———————екологічної політики——————
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Стандартні вимоги до систем —————————екологічного управління———————
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Нормативна методологія прийняття рішень
- •Глава 2
- •Стандартна модель екологічного управління
- •Глава 2
- •Зобов'язання і політика
- •1. Загальні положення
- •2. Зобов'язання і провідна роль вищого керівництва
- •3. Первинний екологічний аналіз
- •Глава 2 Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління
- •4. Екологічна політика
- •Глава 2.
- •Планування 1. Загальні положення
- •2. Ідентифікація екологічних аспектів і оцінювання пов'язаних із ними впливів на навколишнє середовище
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •3. Законодавчі та інші вимоги
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •4. Внутрішні критерії ефективності функціонування
- •5. Екологічні цілі та завдання
- •Глава 2
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •6. Програма екологічного управління
- •Глава 2
- •Впровадження і функціонування 1. Загальні положення
- •2. Забезпечення можливостей для впровадження
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Тип підготовки
- •Контингент
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Вимірювання і оцінювання
- •1. Загальні положення
- •2. Вимірювання та моніторинг (постійна діяльність)
- •3. Коригувальні та запобіжні дії
- •4. Управління інформацією та протоколами
- •Глава 2
- •5. Аудит системи екологічного управління
- •Аналіз і вдосконалення
- •1. Загальні положення
- •2. Аналіз системи екологічного управління
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •3. Постійне вдосконалення
- •Функціональна методологія системного екологічного управління
- •Глава 2
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Стратегічне планування
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Інформація в екологічному управлінні
- •Механізми і цілі екологічного управління
- •Глава 2
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Управління, орієнтоване на кінцевий результат
- •Глава 2
- •Методологія ефективного прийняття рішень
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Менеджерська методологія системного екологічного управління
- •Основи культурного екоменеджменту
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Основи діяльності керівника в системі екологічного управління
- •Глава 2
- •Основи екологічної підготовки управлінського персоналу
- •2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління
- •Глава 2
- •Контрольні запитання та завдання
- •Глава 2
4. Управління інформацією та протоколами
Інформація та протоколи, які свідчать про постійне функціонування системи екологічного управління, повинні містити:
вимоги законодавчих актів та регламентів;
дозволи;
екологічні аспекти та пов'язані з ними впливи;
дані про діяльність з екологічної підготовки;
дані про діяльність з інспекційного контролю, калібрування, технічного обслуговування;
дані моніторингу;
дані про невідповідність, відмови техніки, претензії та подальші дії щодо їх усунення;
дані про ідентифікацію продукції (склад і властивості);
інформацію про постачальників та підрядників;
• результати екологічних аудитів та аналізу з боку керівництва.
Унаслідок цього може виникнути складне інформаційне поле. Ефективне управління інформацією та протоколами потрібне для успішного впровадження системи екологічного управління.
До головних ознак необхідного управління інформацією та протоколами в галузі охорони навколишнього середовища належать способи ідентифікації, збирання, реєстрації, накопичення, підтримання в потрібному стані, відтворення, зберігання й розповсюдження документації та протоколів системи екологічного управління.
Під час розгляду процесів управління інформацією та протоколами слід дати відповідь на такі запитання:
Якою екологічною інформацією потрібно ефективно управляти?
Якими можливостями володіє організація для визначення і простежування основних показників функціонування та інших даних, необхідних для досягнення цілей?
У який спосіб система управління інформацією та протоколами забезпечує доступ до інформації тим працівникам, яким вона потрібна?
123
Глава 2
Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління
5. Аудит системи екологічного управління
Аудити системи екологічного управління слід виконувати періодично, щоб з'ясувати, чи її функціонування узгоджується із запланованими заходами, на якому рівні впроваджена система, чи належним чином підтримується її функціонування.
Аудити системи екологічного управління можуть здійснюватись персоналом організації та (або) зовнішніми сторонами, які або вибрані організацією, або мають на це незалежні від неї повноваження. У будь-якому разі особи, що здійснюють аудит, повинні бути спроможні виконувати його об'єктивно й неупереджено та мати належну підготовку.
Періодичність аудитів має визначатися характером діяльності організації з урахуванням екологічних аспектів та їх можливих впливів. Під час встановлення періодичності слід враховувати результати аудитів, що здійснювалися раніше.
Звіт про аудит системи екологічного управління повинен надаватися згідно з планом аудиту.
Аналіз і вдосконалення
1. Загальні положення
Процес постійного вдосконалення слід застосовувати до системи екологічного управління, щоб досягти загального поліпшення екологічних характеристик.
2. Аналіз системи екологічного управління
Керівництво організації зобов'язане у відповідні періоди часу проводити аналіз системи екологічного управління для забезпечення її постійної придатності та ефективності.
Сфера поширення аналізу має бути достатньою, щоб охопити екологічні впливи всіх видів діяльності, продукції чи послуг організації, а також визначити вплив екологічних характеристик на фінансовий стан і, якщо це можливо, на конкурентні позиції організації.
Аналіз системи екологічного управління повинен включати:
аналіз екологічних цілей, завдань та екологічних характеристик;
аналіз даних, отриманих під час аудитів системи екологічного управління;
оцінювання ефективності системи;
оцінювання обґрунтованості екологічної політики, а також необхідності її коригування внаслідок, скажімо, таких чинників: зміни в законодавстві; зміни очікувань та вимог зацікавлених сторін; модифікація продукції та діяльності організації; досягнення науково- технічного прогресу; досвід, набутий в екологічно небезпечних ситуаціях; зміни пріоритетів ринку; нові вимоги до звітування та обміну інформацією.
