Загальносистемна характеристика

1. Вхід системи, через який надхо­дять речовина, енергія, інфор­мація із зовнішнього середовища

2. Перетворення ресурсів, що над­ходять через вхід у систему

3. Вихід, що забезпечує надход­ження виробленого продукту (послуги) у навколишнє середо­вище

4. Система (виробнича) як цикл подій: продукт на виході забезпечує надходження нових ресур­сів на вхід, і починається новий цикл

5. Організація (виробнича система) як відкрита система споживає із середовища більше енергії та інших ресурсів, ніж перетворюєна виході

6. Наявність інформаційного входу: система періодично збирає ін­формацію про навколишнє сере­ довище, а також про результати своєї діяльності (для її подаль­ шого коригування)

7. Стабільність: система (виробни­ча чи інша) може тривалий час не змінюватись за умов незмінності параметрів її входу та виходу

8. Диференціація: відкрита система рухається в напрямку розвитку диференціації її структури

9. Еквіфінапьність: різноманіття шля­хів досягнення організаційних цілей

Характеристика системної організації екологічного управління

1. Вхід системи, через який надходять параметри діяльності і технологічні схеми виробництва, зовнішні екологічні характеристики

2. Екологічний моніторинг виробничих процесів, системний екологічний аналіз, оцінка відповід­ності, ідентифікація з використанням стандарт­них методологій

3. Вихід, що забезпечує відповідність вироблено­го виробничою системою продукту (послуги) екологічним вимогам, політиці

4. Система екологічного управління як функ­ціональний процес поліпшення характеристик екологічності і гармонізації взаємодії з навко­лишнім середовищем

5. Система екологічного управління як механізм гармонізації збалансовує енергоспоживання за рахунок енергозбереження й дотримання екологічних вимог

6. Наявність інформаційного входу: система еко­логічного управління постійно збирає інфор­мацію про вплив на навколишнє середовище і вплив середовища на виробничу систему, а також про результати своєї екологічної діяль­ності (для її подальшого коригування)

7. Стабільність: система екологічного управління може утримувати стабільний стан виробничої системи за незмінності параметрів її входу та виходу або може підвищувати рівень сталості життєдіяльності за рахунок екологічних ас­пектів

8. Диференціація: система екологічного управ­ління рухається в напрямку розвитку її структу­ри й постійного вдосконалення екологічних характеристик життєдіяльності

9. Еквіфінальність: різноманіття шляхів досягнен­ня організаційних цілей за одночасної еко­логізації загальних функцій управління

Системи екологічного управління самі по собі є елементом наукової ор­ганізації загальної системи і посилюють її здатність реагувати на зміни в на­вколишньому природному й правовому середовищах, на зниження рівня невизначеності або підвищення рівня адаптованості своїх структур відповідно до змін екологічних вимог життєдіяльності. Вони є прикладом