7.Сегментація ринків.

 За допомогою сегментації із загального числа потенційних споживачів вибираються певні типи (ринкові сегменти), що пред'являють більш-менш однорідні вимоги до туристського продукту. Сегментація туристського ринку визначається як діяльність по класифікації потенційних споживачів відповідно з якісними і кількісними особливостями їх попиту. Іншими словами, здійснюючи сегментацію, підприємство ділить ринок на окремі групи клієнтів, для кожної з яких можуть знадобитися однакові або схожі види послуг

Головна мета сегментації - забезпечити адресність туристського продукту, так як він не може відповідати запитам відразу всіх споживачів.

Практика маркетингу в туризмі переконливо свідчить, що сегментація ринку:

- є засобом вибору найбільш перспективного цільового ринку;

- дозволяє в максимальному ступені задовольнити потреби клієнтів;

-Допомагає вибрати оптимальну маркетингову стратегію;

-Сприяє встановленню досяжних і реальних цілей;

-Дає можливість підвищувати рівень прийнятих рішень, забезпечуючи їх обгрунтування інформацією про поведінку споживачів на ринку;

-Забезпечує підвищення конкурентоспроможності як пропонованих послуг, так і підприємства в цілому;

Будь-якого універсального підходу до сегментації не існує. Тому доцільно випробувати варіанти сегментації на основі різних ознак (одного або декількох одночасно), враховуючи при цьому специфіку структури попиту та пропозиції на даному ринку.

У туризмі основними ознаками сегментації є:-Географічні; - демографічні;-Соціально-економічні;-Психографічні;-Поведінкові. При сегментації ринку за географічними ознаками доцільно розглядати групи споживачів з однаковими або схожими перевагами, що визначаються проживанням на тій чи іншій території

Демографічні ознаки (стать споживачів, їх вік, кількість членів сім'ї) відносяться до числа досить застосовуються.

8. Охарактеризуйте етапи розвитку концепції маркетингу в туризмі

Еволюція маркетингу

Еволюція маркетингу вписується в еволюцію розвитку управлінсь­кої концепції, що пройшла через наступні стадії:

1.  ВИРОБНИЧА концепція.

2.  ПРОДУКТОВА концепція.

3.  КОНЦЕПЦІЯ продаж.

4.  КОНЦЕПЦІЯ маркетингу.

5.  КОНЦЕПЦІЯ соціально-етичного маркетингу.

Виробнича концепція виникла як відповідна реакція на капіталі­зацію виробництва на рубежі ХУНІ-ХІХ ст. Вона стверджує, що споживачі будуть доброзичливі до товарів, які широко поширені і доступні за ціною, а отже, керівництво повинне зосередити свої зу­силля на удосконалюванні виробництва і підвищенні ефективності системи розподілу.

Продуктова концепція одержала широке поширення в середині XIX ст. і початку XX ст. Вона виходить з того, що споживачі при­хильні до продукту з найкращими споживчими властивостями.

У 30-50-і роки XX ст. одержала розвиток концепція продажу (інтенсифікації комерційних зусиль), що виходить з того, що спо­живач не буде купувати продукти організації в необхідному обсязі, якщо вона не почне достатніх зусиль з їх просування і продажу.

З 60-х років XX ст. підприємства стали застосовувати у своїй діяльності концепцію маркетингу. Концепція маркетингу стверджує, що запорукою досягнення цілей організації є визначення нестатків і потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними і продуктивними, ніж у конкурентів способами.

З початку 1980-х років у закордонних країнах усе більше поши­рення одержує концепція соціально-етичного або соціально-відповідального маркетингу. Вона затверджує, що задачами органі­зації є задоволення потреб споживачів; облік вимог суспільства; одер­жання прибутку виробником