28.Визначте основні чинники виробництва тур продукту

Чинники, які впливають на виробництво турпродукту, такі:

· наявність попиту на певну туристичну програму;

· можливості матеріальної бази, інфраструктури і пропонованих послуг;

· взаємовідносини з авіакомпаніями та іншими транспортними компаніями;

· відносини між країною відправлення та країною призначення;

· відносини з партнерськими туристичними організаціями (постачальниками послуг);

· рівень розвитку туризму в країні призначення;

· політична стабільність в країні призначення.

30.Назвіть і охарактеризуйте засоби зв’язків з громадськість

Паблік рілейшнз у сфері туризму — це плановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих стосунків і взаєморозуміння між туристичними фірмами та їхньою громадськістю: під "громадськістю компанії" розуміються працівники, партнери і споживачі (українські та іноземні туристи)

У роботі з громадськістю використовуються такі інструменти:

• встановлення хороших контактів із пресою, радіо і телебаченням;

• проведення прес-конференцій;

• випуск добре оформлених річних звітів;

• випуск ювілейних видань;

• складання соціальних бланків і їхня публікація;

• проведення екскурсій та інших подібних заходів для громадськості (наприклад, день відкритих дверей);

• будівництво спортивних споруд;

• створення товариств, спілок, клубів;

• підтримка наукових робіт.

33. Поясніть чому в туризмі найчастіше сегментують ринок за поведінковими критеріями?

Псіхоліго-поведеіческіе критерії (характеристика туристського поведінці) включають:

— особисті рисихарактеру;

— мотиви;

— ставлення доризику;

— схильність доощадливості;

— зацікавлення

При вивченні попиту на турпродукт необхідно враховувати поведінкові стереотипи індивідів усередині кожного сегмента. Так, хтось боїться літати літаком і бажає подорожувати потягом; хтось не може їхати в автобусі, особливо по гірських дорогах; хтось полюбляє комфортабельні готелі, а хтось готовий заради цікавого маршруту ночувати в наметах; хтось наполягає на насиченій екскурсійній програмі, а комусь хочеться мати якнайбільше вільного часу і т. п. Поведінкові стереотипи як окремих індивідів, так і туристичних груп складаються під впливом різних соціально-економічних, культурних умов, психологічних, моральних, національних звичок і особливостей людей. Але в межах загального туристичного ринку і ринкового попиту вони виявляються у вигляді досить стійких ринкових сегментів. На практиці ці поведінкові стереотипи враховуються туристичними фірмами шляхом диференціації набору і якості послуг, виду транспортних перевезень, змісту туристичних програм.

34. Яку інформацію про географічний сегмент ринку має зібрати туроператор перед включенням його до сфери своїх ринкових інтересів?

Важливим етапом є вибір географії бізнесу. Якщо майбутня основна діяльність пов'язана тільки з реалізацією внутрішніх турів, то необхідно визначити район прийому-відправки туристів. Якщо підприємство буде займатись міжнародним туризмом, то мають бути вибрані ті країни і регіони, де буде реалізований та спожитий туристичний продукт.

Географічний принцип передбачає розбиття ринку з урахуванням географічних відмінностей — країна, регіон, область, місто, район міста, село. Сегментація за географічним принципом розподіляє світовий ринок на різні географічні одиниці:

а) зовнішній і внутрішній;

б) регіональні ринки (європейський, африканський тощо);

в) ринки окремих країн (китайський, італійський тощо);

г) внутрішні регіональні ринки (крайові, обласні, міські).

Це дає змогу врахувати особливості окремих країн світового ринку, а на внутрішньому — оцінювати чисельність населення, особливості транспортної мережі району, структуру промисловості району, ступінь насиченості ринку в певному регіоні та динаміку його розвитку, а також кліматичні особливості окремих регіонів світу.

Також географічний принцип передбачає поділ ринку за чисельністю населення та кліматичними характеристиками. Така сегментація має міжнародний характер і однаково проводиться в різних країнах.

Сегментування за географічним параметрами передбачає поділ попиту на різні географічні одиниці в залежності:

• від країни постійного проживання туриста - на внутрішній, в'їзний і виїзний туризм;

• від географічної мети туристичної поїздки - по частинах світла, країнам, регіонам, кантонам, містам.

Географічна сегментація — спосіб поділу туристичного продукту па групи споживачів за географічними ознаками. Цей метод найефективніший уразі відмінностей культур або кліматичних умов у регіонах просування і продажу туристичного продукту, що мас принципове значення для його використання.

Сегментація за географічним принципом передбачає розбиття туристичного ринку па різні географічні одиниці: держави, регіони, міста, які мають яку-небудь історичну, політичну, етнічну чи релігійну схожість (табл. 4.4). Туристична компанія може прийняти рішення діяти: в одному або декількох регіонах, або в усіх, але з урахуванням потреб споживачів і особливостей географії.

МЕНЕДЖМЕНТ