15.Правове забезпеченя авіаперевезень туристів на міжнародному та внутрішньому сполученні.

Регулювання авіаційних перевезень у внутрішньому повітряному просторі У країни здійснюється Повітряним Кодексом України, який включає 17 розділів.У перших розділах: «Загальні положення», «Авіаційні правила України», «Використання повітряного простору України» розглянута сфера дії Повітряного Кодексу, визначені принципи державного регулювання діяльності цивільної авіації та порядок використання повітряного простору України.Розділ 4 - «Повітряні судна» надає існуючу класифікацію повітряних суден, визначає порядок їх реєстрації та допуску до експлуатації.Розділи 5, 6 - присвячені вимогам щодо авіаційного персоналу та екіпажу повітряного судна.Розділ 7 — «Аеродроми і аеропорти» — регламентує питання будівництва, реконструкції та експлуатації аеродромів та аеропортів, їх сертифікації.У Розділі 8 - «Повітряні траси і місцеві повітряні лінії» розглянуті питання сертифікації та допуску повітряних трас до експлуатації.Розділи 9, 10 — «Польоти повітряних судів» і «Міжнародні польоти повітряних судів» містять питання щодо допуску до польоту повітряного судна; підготовки екіпажу; забезпечення польотів повітряного судна; визначають вимоги до документації, що знаходиться на борту літака. Тут розглянуті також норми і правила здійснення міжнародних польотів, перельоту державних кордонів.Держави та авіакомпанії прагнуть завдяки переговорам та міжнародним організаціям, в яких вони беруть участь, відстоювати свої інтереси. Держави погоджуються на виконання тієї чи іншої свободи, укладаючи двосторонні конвенції, яких нараховується вже понад 1200 В міжнародній регламентації повітряних перевезень туристів і пасажирів найбільш значущу роль відіграють Міжнародна асоціація повітряного транспорту і Міжнародна організація цивільної авіації.

ЦІНОУТВОРЕННЯ

1. Сутність економічного середовища в сфері туризму

Основою функціонування туристичного ринку є обмін, як засіб задоволенняпотреб населення в туризмі. Обмін здійснюється в товарно-грошовій таінформаційній формі. Видом обміну є переміщення туристів до місцяспоживання. Умовами обміну є наявність учасників (не менше двох), їх

волевиявлення до співпраці, результатом якої є угода, яка фіксуєкупівлю-продаж турпродукту.Формою угоди є туристичний ваучер -фінансово-правовий документ, який «підтверджує статус особи або групиосіб як туристів, оплату послуг чи їх гарантію і є підставою дляотримання туристом або групою туристів туристичних послуг» .

Механізм обігу коштів на ринку турпослуг виглядає таким чином: процессреалізації - турист сплачує гроші туристичному підприємству затурпродукт і отримує його.

процес споживання - турист отримуєпослуги та враження, реалізуючи мету подорожі, що забезпечується всією

діяльністю туристичного підприємства; процес розвитку – туристичнепідприємство інвестує кошти у розвиток, на створення нового турпродуктуі його просування на ринку; процес розрахунків - туристичне підприємствосплачує до бюджету податки та провадить інші види розрахунків з державоюта місцевими органами влади, недержавними організаціями. Фінансипідприємств мають важливе значення для формування державних фінансів.Складаються різноманітні прямі на зворотні зв'язки між державою та

численними підприємствами сфери туризму. Підприємства сплачують державіта місцевим органам влади податки, а держава надає їм прямі та непрямісубсидії, здійснює інші заходи, що сприяють розвиткові виробництва.Підприємства створюють робочі місця, забезпечуючи зайнятість населення і

його доходи, наоснові яких формується розгалужена система

оподаткування.