7.Визначення земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянкизелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів,навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас,земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку,пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз,кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметовихтуристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців,дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, іншиханалогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачногобудівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

8. Лікувальні фактори мінеральних вод

 Лікувальні мінеральні води надають зцілюючу дію на організм людини завдяки цілому комплексу містячихся в них речовин (головним чином солей). При цьому присутстність біологічно активних компонентів, таких як сірководень, вуглекислий газ і мишяк, - і наявність особливих властивостей допомогає визначити методи лікувального використання мінеральних вод. 

    Для визначення оцінки їх ефективності в лікувальних цілях в якості критеріїв у курортології прийнято розглядати особливості хімічного складу вод і їх фізичні властивості. 

    Ці ж показники одночасно можуть слугувати важнійшим орієнтиром для класифікації мінеральних вод. 

    Розрізняють наступну ступінь мінералізації:

• слабомінералізовані води – 1-2 г\л;

• води малої мінералізації – 2-5 г\л;

• води середньої мінералізації – 5-15 г\л;

• води високої мінералізації 15-30 г\л;

• розсольні води – 35-150 г\л;

• кріпкорозсольні водиы – 150 г\л и выше. 

    Для внутрішнього застосування в лікувальних цілях рекомендуються мінеральні води з степінню мінералізації 2-20 г\л. Розсольні і кріпкорозсольні води доцільно застосовувати виключно для зовнішнього застосування. 

    Лікувальні властивості вод перш за все визначає наявність в них іонів (катіонів та аніонів). В залежності від іонного складу, мінеральні води діляться на хлоридні, сульфатні, гідрокарбонатні, натрієві, магнієві, кальцієві. Співвідношення катіонів і аніонів може бути при цьому різним. Весь різновид зразків мінеральних вод в кінцевому рахунку, по суті, зводиться до комбінації цих шести основних іонів. 

    Води лікувальних джерел несуть в собі практично майже всі елементи таблиці Менделеева. Деякі з них знаходяться в дуже малих кількостях і називаються мікроелементами, а в деяких випадках і ультрамікроелементами. Це залізо, молібден, фтор, мідь, бром, літій, йод, марганець, мишяк, кобальт. 

    Найбільш цінну фармакологічну дію надає залізо, бром, мишяк і йод, хоча і в решті мікроелементів організм також має потребу. 

    Наступна класифікація, з допомогою якої можна класифікувати мінеральні води – по наявності специфічних елементів і газів, а саме сульфідні (сірководневі), вуглекислі, азотні, йодисті, бромисті, залізисті, кремнієві, мишяковисті, радонові та ін. 

    В залежності від температурних характеристик розрізняють види:

• холодні – до 20 С;

• теплі – 20-37 С;

• гарячі – 37-42 С;

• Дуже гарячі (високотермальні), от 42 С  і вище.

Мінеральні води лікувальна дія

Мінеральні води покращують мікроциркуляцію крові в кишечнику, печінці, стимулюють виділення гастрину, жовчі, а також панкреатичну секрецію. Їх застосування зменшує тканинну гіпоксію.

    Гідрокарбонатні, тобто лужні, води застосовуються у випадках, коли необхідно врегулювати кислотність і секрецію шлунковогол соку, а також сечі. 

    Дія мінеральних вод зменшує спазм приворотника, сприяє видаленню слизі з дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, одночасно збільшуючи секрецію ферментів підшлункової залози і жовчі. Лікування мінеральною водою зменшує ацидоз, обмін пуринів при цьому оптимізується.. Одночасно спостерігається зниження підвищеної концентрації ліпідів крові, підвищується толерантність до вуглеводів. 

    Хлоридні води містять аніони хлору і катіони натрію, відносяться до солоних, але переважно слабомінерализованих вод. При їх прийомі посилюється секреція шлункового соку, причому виникає збільшення уількості хлористо-водневої кислоти. Ці води також мають жовчогінну та послаблюючу дію, вони затримують в організмі воду. Дані води містять кальцій, що має протизапальну дію. 

    Хлоридні води можна вживати при захворюваннях дихальних шляхів, кишково-шлункового тракту, захворюваннях опорно-рухового апарату, порушеннях обміну речовин (діабет, гіпотиріоз, підагра, ожиріння), при гінекологічних, неврологічних, шкіряних захворюваннях, хворобах серцево-судинної системи, анеміях, вібраційних хворобах, діатезах. 

    Сульфатні води містять катіони натрію та аніони сульфату. Вони знижують шлункову секрецію, мають властивість майже не всмоктуватися в кишечнику, витягувати надлишкову рідину з тканин, покращувати панкреатичну секрецію, надавати жовчегінну та послаблюючу дію, оптимізувати обмін білків, жирів, вуглеводів, усувати метеоризм. Завдяки дії сульфатних іонів в товстому кишечнику і їх еадходженню в кров, збільшується діурез, покращується виділення та видалення сечовини, а таклж натрію з сечевої кислоти. Під дією іонів кальцію подавлюються запальні процеси.

    Мишякомісткі води благотворно впливають на процес кровоутворення, на стан печінки. 

    Йодні води застосовують для лікування при хворобах щитовидної залози, атеросклерозі. Вони здатні активувати окислювально-відновні процеси. 

    Бромні води. Надають седативну дію, сприяють збільшенню процесів гальмування в центральній нервовій системі. 

    Кремнієві води мають антитоксичну та антисептичну дію на шлунок, здатні покращувати стан слизової оболонки, виводити сечеву кислоту, сприяти підвищенню пружності шкіри. Допомагають при шкіряних, шлунково-кишкових захворюваннях, хворобах жовчного пузиря та печінки. Можуть благотворно впливати у випадках хронічних інтоксикацій важкими металами, при карієсі, гінгівітах, атеросклерозі. 

    Фтористі води надають оздоровчий вплив на процеси обміну фосфатів, а також сприяють заживанню кісток. Вони активно діють на побудову і ріст тканів зубів, ногтів, кісток. Присутність фтору надає стабілізуючої дії на сечеву кислоту, перешкоджає утворенню піску та каменів. Рекомендується вживати дані води при карієсі, остеопорозі, хронічному гінгивиті і парадониті. Вони допомагають при сечекам'яній хворобі та повільному утворенні кісткових мозолів.

ТРАНСПОРТ

1.Види транспорт засобів.

Транспортний засіб це –пристрій призначений для превезення людей або вантажу.

Вело транспорт –це не земний вид транспорту що приводиться в рух силою людських мязів за допомогою педалей ,першза все це велосипеди ,або менш поширені веломобілі.

Рейкові абож залізничні транспорті засоби –це засоби що рухаються по рейках ,зазвичай завдяки власним двигунам –поїзд трамвай .

Автотранспортні засоби –транспорті засоби які рухаються на колесах по дорогах за допомогою власного двигуна .Пасажирські автомобілі,автобуси,мотоцикли та іншні.

Водні засоби –різноманітні транспортні засоби призначені для руху на поверхні і в глибині води .пліт корабель судно човен.

Повітряні засоби –це засоби призначеня для польотів в атмосфері ,літаки вертольоти ,