- •Про авторів
- •Розподіл балів за модульно-рейтинговою системою контролю знань студента з дисципліни „Хімія”
- •Розподіл балів при оцінюванні модульних контрольних робіт
- •Запам’ятайте!
- •Основні хімічні поняття
- •Систематика реакцій за ознакою зміни числа вихідних і кінцевих речовин (продуктів реакції)
- •Хімічні властивості оксидів
- •Одержання оксидів
- •1. Взаємодія простих речовин із киснем:
- •2. Взаємодія складних речовин із киснем:
- •Класифікація кислот
- •Одержання кислот
- •Хімічні властивості кислот
- •Класифікація основ
- •Одержання нерозчинних основ
- •Одержання розчинних основ
- •Хімічні властивості основ
- •Класифікація солей
- •Одержання середніх солей
- •Хімічні властивості середніх солей
- •Одержання кислих солей
- •Хімічні властивості кислих солей
- •Одержання основних солей
- •Хімічні властивості основних солей
- •Основні положення координаційної теорії Вернера (1893 р.)
- •Назви аніонів і лігандів
- •Завдання для самоконтролю
- •Молярні маси еквівалентів складних речовин
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Основні принципи розподілу електронів в атомі
- •Розділ 1.4. Періодичний закон I періодична система елементів д. I. Менделєєва
- •Періодичність зміни хімічних та фізичних властивостей елементів
- •Розділ 1.5. Хімічний зв’язок і будова молекул
- •1.5.1. Ковалентний зв’язок
- •1.5.2. Здатність молекул до поляризації
- •1.5.3. Йонний зв’язок
- •1.5.4. Металічний зв’язок
- •1.5.5. Міжмолекулярна взаємодія
- •1.5.6. Водневий зв’язок
- •Розділ 1.6. Кристалічний стан речовин і типи кристалічних ґраток
- •Типи кристалічних ґраток
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 1
- •Модуль 2. Закономірності перебігу хімічних процесів
- •Розділ 2.1. Хімічна термодинаміка
- •2.1.1. Основні поняття хімічної термодинаміки
- •2.1.2. Перший закон термодинаміки та його застосування до хімічних процесів
- •2.1.3. Термохімія. Закон Гесса та наслідки з нього
- •2.1.4. Другий закон термодинаміки. Зміна ентропії та енергії Гіббса як критерії напрямленості процесу та стану рівноваги
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Хід роботи
- •Розділ 2.2. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага
- •2.2.1. Основні положення і поняття швидкості хімічних реакцій
- •2.2.2. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість реакцій
- •2.2.3. Вплив природи реагуючих речовин і температури на швидкість реакцій
- •2.2.4. Каталіз
- •2.2.5. Хімічна рівновага
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2
- •Модуль 3. Розчини
- •Розділ 3.1. Уявлення про дисперсні системи і розчини
- •Розділ 3.2. Фізико-хімічні властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •3.2.1. Осмос і осмотичний тиск
- •3.2.2. Тиск насиченої пари розчинів
- •3.2.3. Температури кипіння і замерзання розчинів
- •Розділ 3.3. Розчини електролітів
- •3.3.1. Теорія електролітичної дисоціації
- •Фізико-хімічні властивості розчинів електролітів
- •3.3.2. Йонні реакції в розчинах електролітів
- •3.3.3. Добуток розчинності малорозчинних речовин
- •3.3.4. Йонний добуток води. Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів
- •3.3.5. Гідроліз солей
- •Зміщення рівноваги гідролізу
- •3.3.6. Твердість води та способи її усунення
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Приклад 3. Розчин, який містить 8 г деякої речовини в 100 г бензену, кипить при 82,80с, тоді як чистий бензен кипить при 80,2 0с. Визначте молярну масу розчиненої речовини. Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 3
- •Модуль 4. Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •Розділ 4.1. Окисно-відновні реакції
- •Розрахунок ступеня окиснення
- •Найважливіші окисники й відновники
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •1. Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисник і відновник знаходяться в різних речовинах; обмін електронами в цих реакціях відбувається між різними атомами чи молекулами:
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 4.2. Електрохімічні процеси
- •4.2.1. Електрохімічні поняття. Електродний потенціал
- •4.2.2. Хімічні джерела електричної енергії
- •4.2.2.1. Гальванічні елементи
- •4.2.2.2. Акумулятори
- •4.2.2.3. Паливні елементи
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 4
- •Розділ 4.3. Електроліз
- •Електроліз водних розчинів
- •Основні напрями застосування електролізу
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5 Досліди до теми: Електроліз розчинів. Акумулятори
- •Розділ 4.4. Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Значення фактора Піллінга-Бедвордса для деяких металів
- •Захист металів від корозії
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 6 Досліди до теми: Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 4
- •Модуль 5. Конструкційні матеріали
- •Розділ 5.1. Неметалеві конструкційні матеріали Полімерні матеріали
- •Матеріали неорганічного походження
- •Розділ 5.2. Металеві конструкційні матеріали
- •5.2.1. Легкі конструкційні метали
- •5.2.2. Метали родин феруму й купруму
- •5.2.3. Металічні сплави
- •Вуглецеві сталі
- •Леговані сталі
- •Основні леговані елементи та їх
- •Сплави на основі кольорових металів
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 5
- •Хімія та екологія
- •Основні позначення і скорочення
- •Основні формули та закони
- •Питання до екзамену
- •Тест-тренінг (підготовка до екзамену)
- •Відповіді на тест-тренінг
- •Додатки
- •Розповсюджені назви деяких неорганічних речовин
- •Взаємозв’язок між квантовими числами та структурні одиниці електронних формул атомів елементів (рівні, підрівні й атомні орбіталі – ао)
- •Електронегативності деяких елементів за л.Полінгом
- •Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •Стандартні електродні потенціали металів у водних розчинах
- •Стандартні окисно-відновні потенціали деяких окисно-відновних систем у водних розчинах
- •Найважливіші одиниці системи сі та їх співвідношення з одиницями інших систем
- •Найважливіші фізико-хімічні константи
- •Взаємодія сульфатної кислоти (h2so4) з металами
- •Використана та рекомендована література
- •Предметний покажчик
- •73008, Україна, м.Херсон, Бериславське шосе, 24
Молярні маси еквівалентів складних речовин
Молярна
маса еквівалентів кислоти (
)
– відношення молекулярної маси кислоти
(МК)
до основності, яка визначається кількістю
атомів Гідрогену, що беруть участь у
реакції:
(г/моль).
(1.3)
Для реакції H2SO4 + 2NaOH = Na2SO4 + 2H2O
МЕ(H2SO4) = М(Н2SO4)/2 = 98/2 = 49 г/моль,
а для реакції H2SO4 + NaOH = NaНSO4 + H2O
МЕ(H2SO4) = М(Н2SO4)/1 = 98/1 = 98 г/моль.
Молярна
маса еквівалентів основи (
) –
відношення молекулярної маси основи (МО)
до кислотності, яка визначається
кількістю гідроксогруп, що вступають
у реакцію:
(г/моль).
(1.4)
Наприклад, МЕ(Сa(OH)2) = М(Сa(OH)2)/2 = 74/2 = 37 г/моль.
Молярна
маса еквівалентів солі (
) – відношення
молекулярної маси солі (
)
до добутку кількості атомів металу на
їх валентність:
(г/моль),
(1.5)
де
– кількість
атомів металу,
– його
валентність.
Наприклад,
МЕ(Al2(SO4)3) =
М(Al2(SO4)3)/(
) =
342/(2·3) = 57 г/моль.
Молярна
маса еквівалентів оксиду (
)
обчислюється за формулою:
(г/моль),
(1.6)
де – число атомів металу або неметалу у молекулі.
Наприклад,
МЕ(Al2O3) =
Μ(Al2O3)/(
)=102/(2·3)
= 17 г/моль,
Молярну масу еквівалентів оксиду також можна обчислити як суму молярних мас еквівалентів елемента і Оксигену.
Наприклад, МЕ(Al2O3) = ME(Al) + ME(O) = 9 + 8 = 17 г/моль.
Для газоподібних речовин користуються молярними об’ємами еквівалентів (VЕ). VЕ(Н2) = 11,2 л/моль, VЕ(О2) = 5,6 л/моль, VЕ(Сl2) = 11,2 л/моль.
За законом еквівалентів:
1. Хімічні елементи сполучаються один з одним, а речовини реагують і утворюються в еквівалентних кількостях.
2. Маси (об’єми) речовин, що реагують, пропорційні молярним масам (об’ємам) їхніх еквівалентів:
,
. (1.7)
Якщо одна з реагуючих речовин газоподібна, то у формулі закону еквівалентів замість маси використовують її об’єм (н.у.) та молярний об’єм еквівалентів:
. (1.8)
Розв’язання типових задач і вправ
Приклад 1. При взаємодії 24 г речовини з 19,6 г ортофосфатної кислоти утворилося 32,8 г солі. Обчисліть молярну масу еквівалентів речовини та солі, що утворилася.
Розв’язання
1.
За законом еквівалентів:
.
.
2.
За законом еквівалентів:
Відповідь:
молярна маса еквівалентів речовини
40 г/моль; молярна маса еквівалентів
солі 54,67 г/моль.
Приклад 2. Під час згоряння металу масою 5 г утворюється оксид металу масою 9,44 г, в якому валентність металу дорівнює трьом. Обчисліть: а) молярну масу еквівалентів металу, б) молярну масу металу, в) молярну масу еквівалентів оксиду металу.
Розв’язання
а) Маса
кисню, який сполучається з металом масою
5 г, дорівнює різниці між масою
утвореного оксиду та масою металу:
= 9,44 – 5 = 4,44 г,
а молярна маса еквівалентів кисню
дорівнює 8 г/моль. Обчислимо молярну
масу еквівалентів металу
за
рівнянням (1.7) закону еквівалентів:
.
б) Обчислимо молярну масу металу за рівнянням (1.2):
.
За періодичною системою елементів визначаємо, що цей метал алюміній.
в) Молярна маса еквівалентів алюміній оксиду дорівнює сумі молярних мас еквівалентів алюмінію та Оксигену:
.
Відповідь: молярна маса еквівалентів металу 9 г/моль; молярна маса металу 27 г/моль, молярна маса еквівалентів оксиду металу 17 г/моль.
