Запам’ятайте!

1. Під час займання бензину, спирту, ефіру накрийте полум’я азбестом чи засипте піском.

2. У випадку загоряння одягу слід гасити полум’я обгортанням у ковдру. Ні в якому разі не бігти!

3. У випадку порізу склом переконайтеся, що в подряпині немає осколків, і ватою, змоченою розчином калій перманганату, видаліть кров, змажте йодом і забинтуйте.

4. При термічних опіках (від вогню, пари, гарячих предметів чи електричної дуги) накладіть пов’язку (марля, бинт), змочену розчином із масовою часткою калій перманганату (KMnО₄) 3 %, або розчином із масовою часткою стрептоциду 2 %, чи розчином харчової соди. Не можна змазувати опік вазеліном чи жиром. При опіках кислотами насухо витріть опік рушником, промийте великою кількістю води чи розчином із масовою часткою харчової соди 2-3 %, чи слабким розчином амоніаку. У випадку опіку плавиковою кислотою (HF) тривало промивайте постраждале місце водою (до появи почервоніння), а потім прикладіть суспензію з масовою часткою магній оксиду 20 % у гліцерині. При опіках лугами уражене місце обмийте водою й нейтралізуйте лимонною кислотою чи розчином із масовою часткою оцтової кислоти 1-2 %.

Основні хімічні поняття

Атом – найменша хімічно неподільна електронейтральна частинка матерії, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, і є носієм хімічних властивостей елемента.

Відносна атомна маса Ar (виражена в атомних одиницях маси, величина відносна) – відношення маси даного атома до ¹/₁₂ маси атома Карбону  (1 атомна одиниця маси (а.о.м.) дорівнює ¹/₁₂ частини маси атома Карбону і становить 1,667 · 10^–27 г).

Молекула – найменша частинка речовини, яка має сталий склад, і зберігає її хімічні властивості. Під час фізичних явищ молекули зберігаються, під час хімічних – руйнуються: розкладаються на атоми або групи атомів, що утворюють нові речовини.

Відносна молекулярна маса (Mr) – відношення маси молекули до ¹/₁₂ маси атома Карбону . Відносна молекулярна маса дорівнює сумі добутків атомних мас елементів, що входять до складу молекули, на кількість атомів у молекулі (виражають в а.о.м.).

Елемент – тип атомів, що має однакові хімічні властивості, однакове протонне число й певне середнє значення атомної маси. Хімічні елементи зумовлюють фізичні та хімічні властивості простих та складних речовин.

Кількість речовини (ν або n) – це фізична величина, що визначається числом часток структурних елементів речовини: молекул, атомів, йонів. Одиницею її вимірювання є моль. Моль – кількість речовини, що містить 6,02·10²³ структурних одиниць (атомів, молекул, йонів, електронів тощо).

Молярна маса (М) – маса одного моля структурних одиниць. За абсолютною величиною вона дорівнює відносній атомній чи молекулярній масі відповідних часток.

Між масою речовини (m г), її кількістю (ν, моль) та молярною масою (г/моль) існує співвідношення: .

Валентність – міра здатності атомів елементів до утворення хімічних зв’язків. За одиницю валентності приймають один хімічний зв’язок, що здатний утворити атом Гідрогену. У зв’язку із цим Гідроген є одновалентним елементом, а Оксиген – двовалентним, тому що з атомом Оксигену можуть утворювати зв’язок не більш двох атомів Гідрогену.

Проста речовина – це форма існування хімічного елемента у вільному стані. Простих речовин у природі більше ніж хімічних елементів, оскільки атоми одного й того ж елемента можуть утворювати кілька простих речовин.

Алотропія – здатність хімічного елемента утворювати кілька простих речовин, що розрізняються будовою, а отже, фізичними та хімічними властивостями. Причини алотропії: різна кількість атомів у молекулі, наприклад, кисень O₂ і озон O₃; утворення різних кристалічних форм, наприклад, алмаз, графіт і карбін.

Складні речовини (хімічні сполуки) – складаються з атомів різних хімічних елементів. Їх властивості відрізняються від властивостей елементів, які входять до їх складу.

Хімічна реакція або хімічне перетворення – це процес, внаслідок якого з одних речовин утворюються інші, але не відбувається перетворення атомів хімічних елементів. Перетворення, у результаті яких відбувається утворення атомів нових елементів, називаються ядерними.