- •Про авторів
- •Розподіл балів за модульно-рейтинговою системою контролю знань студента з дисципліни „Хімія”
- •Розподіл балів при оцінюванні модульних контрольних робіт
- •Запам’ятайте!
- •Основні хімічні поняття
- •Систематика реакцій за ознакою зміни числа вихідних і кінцевих речовин (продуктів реакції)
- •Хімічні властивості оксидів
- •Одержання оксидів
- •1. Взаємодія простих речовин із киснем:
- •2. Взаємодія складних речовин із киснем:
- •Класифікація кислот
- •Одержання кислот
- •Хімічні властивості кислот
- •Класифікація основ
- •Одержання нерозчинних основ
- •Одержання розчинних основ
- •Хімічні властивості основ
- •Класифікація солей
- •Одержання середніх солей
- •Хімічні властивості середніх солей
- •Одержання кислих солей
- •Хімічні властивості кислих солей
- •Одержання основних солей
- •Хімічні властивості основних солей
- •Основні положення координаційної теорії Вернера (1893 р.)
- •Назви аніонів і лігандів
- •Завдання для самоконтролю
- •Молярні маси еквівалентів складних речовин
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Основні принципи розподілу електронів в атомі
- •Розділ 1.4. Періодичний закон I періодична система елементів д. I. Менделєєва
- •Періодичність зміни хімічних та фізичних властивостей елементів
- •Розділ 1.5. Хімічний зв’язок і будова молекул
- •1.5.1. Ковалентний зв’язок
- •1.5.2. Здатність молекул до поляризації
- •1.5.3. Йонний зв’язок
- •1.5.4. Металічний зв’язок
- •1.5.5. Міжмолекулярна взаємодія
- •1.5.6. Водневий зв’язок
- •Розділ 1.6. Кристалічний стан речовин і типи кристалічних ґраток
- •Типи кристалічних ґраток
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 1
- •Модуль 2. Закономірності перебігу хімічних процесів
- •Розділ 2.1. Хімічна термодинаміка
- •2.1.1. Основні поняття хімічної термодинаміки
- •2.1.2. Перший закон термодинаміки та його застосування до хімічних процесів
- •2.1.3. Термохімія. Закон Гесса та наслідки з нього
- •2.1.4. Другий закон термодинаміки. Зміна ентропії та енергії Гіббса як критерії напрямленості процесу та стану рівноваги
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Хід роботи
- •Розділ 2.2. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага
- •2.2.1. Основні положення і поняття швидкості хімічних реакцій
- •2.2.2. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість реакцій
- •2.2.3. Вплив природи реагуючих речовин і температури на швидкість реакцій
- •2.2.4. Каталіз
- •2.2.5. Хімічна рівновага
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2
- •Модуль 3. Розчини
- •Розділ 3.1. Уявлення про дисперсні системи і розчини
- •Розділ 3.2. Фізико-хімічні властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •3.2.1. Осмос і осмотичний тиск
- •3.2.2. Тиск насиченої пари розчинів
- •3.2.3. Температури кипіння і замерзання розчинів
- •Розділ 3.3. Розчини електролітів
- •3.3.1. Теорія електролітичної дисоціації
- •Фізико-хімічні властивості розчинів електролітів
- •3.3.2. Йонні реакції в розчинах електролітів
- •3.3.3. Добуток розчинності малорозчинних речовин
- •3.3.4. Йонний добуток води. Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів
- •3.3.5. Гідроліз солей
- •Зміщення рівноваги гідролізу
- •3.3.6. Твердість води та способи її усунення
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Приклад 3. Розчин, який містить 8 г деякої речовини в 100 г бензену, кипить при 82,80с, тоді як чистий бензен кипить при 80,2 0с. Визначте молярну масу розчиненої речовини. Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 3
- •Модуль 4. Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •Розділ 4.1. Окисно-відновні реакції
- •Розрахунок ступеня окиснення
- •Найважливіші окисники й відновники
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •1. Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисник і відновник знаходяться в різних речовинах; обмін електронами в цих реакціях відбувається між різними атомами чи молекулами:
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 4.2. Електрохімічні процеси
- •4.2.1. Електрохімічні поняття. Електродний потенціал
- •4.2.2. Хімічні джерела електричної енергії
- •4.2.2.1. Гальванічні елементи
- •4.2.2.2. Акумулятори
- •4.2.2.3. Паливні елементи
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 4
- •Розділ 4.3. Електроліз
- •Електроліз водних розчинів
- •Основні напрями застосування електролізу
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5 Досліди до теми: Електроліз розчинів. Акумулятори
- •Розділ 4.4. Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Значення фактора Піллінга-Бедвордса для деяких металів
- •Захист металів від корозії
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 6 Досліди до теми: Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 4
- •Модуль 5. Конструкційні матеріали
- •Розділ 5.1. Неметалеві конструкційні матеріали Полімерні матеріали
- •Матеріали неорганічного походження
- •Розділ 5.2. Металеві конструкційні матеріали
- •5.2.1. Легкі конструкційні метали
- •5.2.2. Метали родин феруму й купруму
- •5.2.3. Металічні сплави
- •Вуглецеві сталі
- •Леговані сталі
- •Основні леговані елементи та їх
- •Сплави на основі кольорових металів
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 5
- •Хімія та екологія
- •Основні позначення і скорочення
- •Основні формули та закони
- •Питання до екзамену
- •Тест-тренінг (підготовка до екзамену)
- •Відповіді на тест-тренінг
- •Додатки
- •Розповсюджені назви деяких неорганічних речовин
- •Взаємозв’язок між квантовими числами та структурні одиниці електронних формул атомів елементів (рівні, підрівні й атомні орбіталі – ао)
- •Електронегативності деяких елементів за л.Полінгом
- •Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •Стандартні електродні потенціали металів у водних розчинах
- •Стандартні окисно-відновні потенціали деяких окисно-відновних систем у водних розчинах
- •Найважливіші одиниці системи сі та їх співвідношення з одиницями інших систем
- •Найважливіші фізико-хімічні константи
- •Взаємодія сульфатної кислоти (h2so4) з металами
- •Використана та рекомендована література
- •Предметний покажчик
- •73008, Україна, м.Херсон, Бериславське шосе, 24
Лабораторна робота № 3
Досліди до теми: Електролітична дисоціація
Мета: класифікувати електроліти за значенням електричної провідності та дослідити вплив однойменних йонів на стан рівноваги дисоціації слабких електролітів.
Дослід 1. Визначення електричної провідності розчинів деяких речовин
а) Досліджуваний розчин налийте в склянку до нижньої мітки, і опустіть у розчин електроди. Вставте вилку штепселя в розетку (U = 36 B) і відзначте показання амперметра. Для дослідження вибрані розчини: хлоридної, сульфатної, оцтової кислот, гідроксидів натрію та амонію, натрій хлориду, калій нітрату, глюкози, цукру, гліцеролу, етилового спирту. Після кожного вимірювання розчин перелийте в ту ж пляшку, а електроди вимийте, помістивши їх спочатку в склянку з водопровідною, а потім у склянку з дистильованою водою. Отримані дані згрупуйте за силою електролітів, де сильними вважати електроліти, у яких I = 0,5 А, слабкими – 0,05 А. Заповніть таблицю 3.2. Для всіх електролітів запишіть рівняння електролітичної дисоціації.
Таблиця 3.2
Сильні електроліти |
Слабкі електроліти |
Неелектроліти |
|
|
|
б) Злийте розчини оцтової кислоти й амоніаку, випробуйте електричну провідність отриманого розчину. Відзначте спостереження, складіть молекулярне та йонні рівняння реакції та рівняння електролітичної дисоціації.
Дослід 2. Зсув рівноваги дисоціації слабких електролітів
Налийте в пробірку розчин амоніаку, додайте 1-2 краплі фенолфталеїну, перемішайте вміст пробірки і розділіть його на дві частини. Відзначте колір розчину. В одну із пробірок додайте кристалічний амоній хлорид. Порівняйте забарвлення розчину в обох пробірках. Зробіть висновки, використовуючи принцип Ле-Шательє.
Досліди до тем: Йонні реакції в розчинах електролітів. Добуток розчинності малорозчинних речовин
Дослід 3. Йонні реакції
а) З утворенням слабкого електроліту. Налийте у пробірку 1 мл розчину натрій гідроксиду і добавте 1-2 краплі розчину фенолфталеїну. Відзначте колір розчину. Добавляйте по краплям хлоридну кислоту до зникнення забарвлення.
Складіть молекулярне та йонні рівняння реакції.
б) З утворенням газу. Покладіть у пробірку декілька кристалів амоній хлориду і додайте розчин натрій гідроксиду. Визначте газ, що виділяється, за запахом, трохи підігрівши пробірку. Складіть молекулярне та йонні рівняння реакції.
в) З утворенням осаду. Налийте в три пробірки по 2-3 краплі розчину барій хлориду і додайте: у першу – розчин натрій сульфату, у другу – сульфатну кислоту, у третю – розчин алюміній сульфату. Що спостерігаєте? Складіть молекулярні та йонні рівняння реакції.
Дослід 4. Утворення осадів і добуток розчинності
У дві пробірки налийте по 3-4 краплі розчину з молярною концентрацією плюмбум (ІІ) нітрату 0,005 моль/л. В одну – додайте такий же об’єм 0,05 моль/л розчину калій хлориду, а в іншу – 0,05 моль/л розчину калій йодиду. Відзначте, в якій із пробірок випав осад та поясніть, використовуючи значення добутку розчинності (додаток 5). Складіть рівняння реакцій.
Досліди до тем: Йонний добуток води. Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів. Гідроліз солей
Дослід 5. Забарвлення індикаторів у різних середовищах
Налийте по 3 пробірки (по декілька крапель в кожну) дистильованої води, розчинів хлоридної кислоти та натрій гідроксиду. Згрупуйте пробірки по 3 так, щоб у групі були лужний, кислий і нейтральний розчини. У першу групу пробірок додайте фенолфталеїн, у другу – лакмус, у третю – метилоранж. Результати досліду запишіть у таблицю 3.3.
Таблиця 3.3
Індикатор |
Забарвлення індикатора в середовищі |
||
кислому рН < 7 [H+] > [OH–] |
нейтральному рН = 7 [H+] = [OH–] |
лужному рН > 7 [OH–] > [H+] |
|
Лакмус |
|
|
|
Фенолфталеїн |
|
|
|
Метилоранж |
|
|
|
Дослід 6. Гідроліз солей
а) Залежність характеру середовища розчинів від природи солей. У чотири пробірки налийте по 1 мл дистильованої води і додайте лакмус. Внесіть у першу пробірку натрій карбонат, у другу – алюміній сульфат, у третю – натрій сульфат. Четверта пробірка служить для порівняння отриманих кольорів розчинів. Які з випробуваних солей піддалися гідролізу? Складіть рівняння реакцій гідролізу.
б) Взаємне посилення гідролізу солі слабкої основи сіллю слабкої кислоти. Налийте в пробірку 5-6 крапель розчину алюміній сульфату і додайте такий же об’єм розчину натрій карбонату. Відзначте виділення бульбашок газу (якого?) і утворення осаду (якого?) та характер середовища. Напишіть молекулярне і йонно-молекулярні рівняння гідролізу солі.
Досліди до теми: Твердість води та способи її усунення
Дослід 7. Визначення твердості води.
Спосіб заснований на реакції між хлоридною кислотою і гідрогенкарбонатами:
Ca(HCO3)2 + 2HCl → CaCl2 + 2H2O + 2CO2;
Mg(HCO3)2 + 2HCl → MgCl2 + 2H2O + 2CO2.
В порцію води, що досліджують, додають індикатор метиловий оранжевий. При титруванні кислотою індикатор змінить забарвлення, якщо в розчині з’явиться надлишок кислоти.
Відміряйте циліндром у дві колби по 100 мл водопровідної води і додайте в кожну по 2-3 краплі метилового оранжевого. Одна колба – контрольна. В іншу приливайте із бюретки розчин із молярною концентрацією хлоридної кислоти 0,1 моль/л поки, від однієї краплі кислоти забарвлення із жовтого зміниться в оранжеве. Титрування повторюють 2-3 рази, обчислюють середній показник.
Розрахунок
тимчасовою твердості води (
)
здійснюють за формулою:
(ммоль/л), (3.39)
де
– об’єм
розчину кислоти, який витрачений на
титрування, мл;
–молярна
концентрація еквівалентів розчину
хлоридної кислоти, моль/л;
– об’єм
води, мл.
За модулем студенти повинні вміти:
Розв’язувати задачі на обчислення фізико-хімічних властивостей розчинів електролітів і неелектролітів.
Визначати вплив природи речовин, температури на розчинність газів, рідин і твердих речовин у рідинах.
Передбачати можливість перебігу йонних реакцій та вміти їх записувати в повній та скороченій формах.
Виражати процес гідролізу солей за допомогою йонних та молекулярних рівнянь.
Обчислювати рН розчинів і добуток розчинності.
