- •Про авторів
- •Розподіл балів за модульно-рейтинговою системою контролю знань студента з дисципліни „Хімія”
- •Розподіл балів при оцінюванні модульних контрольних робіт
- •Запам’ятайте!
- •Основні хімічні поняття
- •Систематика реакцій за ознакою зміни числа вихідних і кінцевих речовин (продуктів реакції)
- •Хімічні властивості оксидів
- •Одержання оксидів
- •1. Взаємодія простих речовин із киснем:
- •2. Взаємодія складних речовин із киснем:
- •Класифікація кислот
- •Одержання кислот
- •Хімічні властивості кислот
- •Класифікація основ
- •Одержання нерозчинних основ
- •Одержання розчинних основ
- •Хімічні властивості основ
- •Класифікація солей
- •Одержання середніх солей
- •Хімічні властивості середніх солей
- •Одержання кислих солей
- •Хімічні властивості кислих солей
- •Одержання основних солей
- •Хімічні властивості основних солей
- •Основні положення координаційної теорії Вернера (1893 р.)
- •Назви аніонів і лігандів
- •Завдання для самоконтролю
- •Молярні маси еквівалентів складних речовин
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Основні принципи розподілу електронів в атомі
- •Розділ 1.4. Періодичний закон I періодична система елементів д. I. Менделєєва
- •Періодичність зміни хімічних та фізичних властивостей елементів
- •Розділ 1.5. Хімічний зв’язок і будова молекул
- •1.5.1. Ковалентний зв’язок
- •1.5.2. Здатність молекул до поляризації
- •1.5.3. Йонний зв’язок
- •1.5.4. Металічний зв’язок
- •1.5.5. Міжмолекулярна взаємодія
- •1.5.6. Водневий зв’язок
- •Розділ 1.6. Кристалічний стан речовин і типи кристалічних ґраток
- •Типи кристалічних ґраток
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 1
- •Модуль 2. Закономірності перебігу хімічних процесів
- •Розділ 2.1. Хімічна термодинаміка
- •2.1.1. Основні поняття хімічної термодинаміки
- •2.1.2. Перший закон термодинаміки та його застосування до хімічних процесів
- •2.1.3. Термохімія. Закон Гесса та наслідки з нього
- •2.1.4. Другий закон термодинаміки. Зміна ентропії та енергії Гіббса як критерії напрямленості процесу та стану рівноваги
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Хід роботи
- •Розділ 2.2. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага
- •2.2.1. Основні положення і поняття швидкості хімічних реакцій
- •2.2.2. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість реакцій
- •2.2.3. Вплив природи реагуючих речовин і температури на швидкість реакцій
- •2.2.4. Каталіз
- •2.2.5. Хімічна рівновага
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2
- •Модуль 3. Розчини
- •Розділ 3.1. Уявлення про дисперсні системи і розчини
- •Розділ 3.2. Фізико-хімічні властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •3.2.1. Осмос і осмотичний тиск
- •3.2.2. Тиск насиченої пари розчинів
- •3.2.3. Температури кипіння і замерзання розчинів
- •Розділ 3.3. Розчини електролітів
- •3.3.1. Теорія електролітичної дисоціації
- •Фізико-хімічні властивості розчинів електролітів
- •3.3.2. Йонні реакції в розчинах електролітів
- •3.3.3. Добуток розчинності малорозчинних речовин
- •3.3.4. Йонний добуток води. Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів
- •3.3.5. Гідроліз солей
- •Зміщення рівноваги гідролізу
- •3.3.6. Твердість води та способи її усунення
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Приклад 3. Розчин, який містить 8 г деякої речовини в 100 г бензену, кипить при 82,80с, тоді як чистий бензен кипить при 80,2 0с. Визначте молярну масу розчиненої речовини. Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 3
- •Модуль 4. Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •Розділ 4.1. Окисно-відновні реакції
- •Розрахунок ступеня окиснення
- •Найважливіші окисники й відновники
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •1. Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисник і відновник знаходяться в різних речовинах; обмін електронами в цих реакціях відбувається між різними атомами чи молекулами:
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 4.2. Електрохімічні процеси
- •4.2.1. Електрохімічні поняття. Електродний потенціал
- •4.2.2. Хімічні джерела електричної енергії
- •4.2.2.1. Гальванічні елементи
- •4.2.2.2. Акумулятори
- •4.2.2.3. Паливні елементи
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 4
- •Розділ 4.3. Електроліз
- •Електроліз водних розчинів
- •Основні напрями застосування електролізу
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5 Досліди до теми: Електроліз розчинів. Акумулятори
- •Розділ 4.4. Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Значення фактора Піллінга-Бедвордса для деяких металів
- •Захист металів від корозії
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 6 Досліди до теми: Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 4
- •Модуль 5. Конструкційні матеріали
- •Розділ 5.1. Неметалеві конструкційні матеріали Полімерні матеріали
- •Матеріали неорганічного походження
- •Розділ 5.2. Металеві конструкційні матеріали
- •5.2.1. Легкі конструкційні метали
- •5.2.2. Метали родин феруму й купруму
- •5.2.3. Металічні сплави
- •Вуглецеві сталі
- •Леговані сталі
- •Основні леговані елементи та їх
- •Сплави на основі кольорових металів
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 5
- •Хімія та екологія
- •Основні позначення і скорочення
- •Основні формули та закони
- •Питання до екзамену
- •Тест-тренінг (підготовка до екзамену)
- •Відповіді на тест-тренінг
- •Додатки
- •Розповсюджені назви деяких неорганічних речовин
- •Взаємозв’язок між квантовими числами та структурні одиниці електронних формул атомів елементів (рівні, підрівні й атомні орбіталі – ао)
- •Електронегативності деяких елементів за л.Полінгом
- •Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •Стандартні електродні потенціали металів у водних розчинах
- •Стандартні окисно-відновні потенціали деяких окисно-відновних систем у водних розчинах
- •Найважливіші одиниці системи сі та їх співвідношення з одиницями інших систем
- •Найважливіші фізико-хімічні константи
- •Взаємодія сульфатної кислоти (h2so4) з металами
- •Використана та рекомендована література
- •Предметний покажчик
- •73008, Україна, м.Херсон, Бериславське шосе, 24
Одержання середніх солей
Більшість способів одержання середніх солей засновано на взаємодії речовин із протилежними властивостями.
1) Взаємодія металів із неметалами:
2Na + Cl2 = 2NaCl.
2) Взаємодія металів із кислотами:
Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2↑.
3) Взаємодія металів із розчинами солей менш активних металів:
Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu.
4) Взаємодія солей із неметалами:
2FeCl2 + Cl2 = 2FeCl3;
2Na2SO3+ O2 = 2Na2SO4.
5) Взаємодія основних оксидів із кислотними:
MgO + CO2 = MgCO3.
6) Взаємодія основних і амфотерних оксидів із кислотами:
CaO + H2SO4 = CaSO4 + H2O;
Al2O3 + 3H2SO4 = Al2(SO4)3 + 3H2O.
7) Взаємодія основ (лугів) із кислотним оксидом:
Ba(OH)2 + CO2 = BaCO3↓ + H2O.
8) Взаємодія основ із кислотами:
Ca(OH)2 + 2HCl = CaCl2 + 2H2O.
9) Взаємодія солей із кислотами:
MgCO3 + 2HCl = MgCl2 + H2O + CO2↑.
10) Взаємодія лугів із розчинами солей:
Ba(OH)2 + Na2SO4 = 2NaOH + BaSO4↓.
11) Взаємодія розчинів двох солей:
3CaCl2 + 2Na3PO4 = Ca3(PO4)2↓ + 6NaCl.
12) Взаємодія основних солей із кислотами:
Zn(ОН)Cl + HCl = ZnCl2 + H2О.
13) Взаємодія кислих солей з основами:
Са(НСО3)2 + Са(ОН)2 = 2СаСО3 + 2H2О.
Хімічні властивості середніх солей
1. Термічний розклад: CaCO3 CaO + CO2↑.
2Cu(NO3)2 2CuO + 4NO2↑ + O2↑.
2. Обмінні реакції з кислотами, основами й іншими солями:
AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3;
Fe(NO3)3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaNO3;
Na2SO4 + BaCl2 = 2NaCl + BaSO4.
3. Взаємодія з металами, які більш активні за метал, що входить до складу солі:
Zn + CuSO4 = ZnSO4 + Cu;
Cu + Hg(NO3)2 = Cu(NO3)2 + Hg.
4. Окисно-відновні реакції, що обумовлені властивостями катіона чи аніона:
2KMnO4 + 16HCl = 2MnCl2 + 2KCl + 5Cl2↑ + 8H2O.
Кислі солі (гідрогенсолі) утворюються внаслідок неповного заміщення атомів Гідрогену багатоосновних кислот на атоми металу. До складу кислих солей, крім катіона металу, входять один або кілька катіонів Гідрогену. В назві вказують спочатку назву катіона, а потім аніона, до якого додають слово „гідроген”, яке пишеться разом.
Наприклад, NaHSO4 – натрій гідрогенсульфат, KH2PO4 – калій дигідрогенортофосфат, Fe(НSO4)2 – ферум(ІІ) гідрогенсульфат.
Кислі
солі, подібно багатоосновним кислотам,
дисоціюють ступінчасто на катіони
металів (або подібні їм), гідрогену (якщо
аніон належить кислоті сильній або
середньої сили) і аніони кислотних
залишків: NaHSO4 ⇄ Na+ + HSO
;
HSO ⇄ Н+ + SO .
Одержання кислих солей
1. Взаємодія надлишку кислот з основами:
KOH + H2SO4 = KHSO4 + H2O.
2. Взаємодія основ з надлишком кислотних оксидів:
Ca(OH)2 + 2CO2 = Ca(HCO3)2.
3. Взаємодія середніх солей з багатоосновними кислотами:
Ca3(PO4)2 + 4H3PO4 = 3Ca(H2PO4)2.
4. Взаємодія основних або амфотерних оксидів з багатоосновними кислотами, які у надлишку:
K2O + 2H2SO4 = 2KHSO4 + H2O;
ZnO + 2H2SO4 = Zn(HSO4)2 + H2O.
Хімічні властивості кислих солей
1. Термічний розклад з утворенням середніх солей:
Ca(HCO3)2 CaCO3↓ + CO2↑ + H2O.
2. Взаємодія із лугами з одержанням середніх солей і води:
Ba(HCO3)2 + Ba(OH)2 = 2BaCO3↓ + 2H2O.
3. Взаємодія із основними оксидами з утворенням середніх солей і води: 2NaHSO4 + Na2O = 2Na2SO4 + H2O.
4. Взаємодія із амфотерними оксидами з утворенням середніх солей і води: Zn(HSO4)2 + ZnO = 2ZnSO4 + H2O.
5. Взаємодія із активними металами з утворенням середніх солей і водню: 2NaHSO4 + 2Na = 2Na2SO4 + H2.
Основні солі (гідроксидосолі) утворюються внаслідок неповного заміщення гідроксогруп багатокислотних основ кислотними залишками. Назва будується за схемою:
назва катіона + слово „гідроксид” + назва аніона.
Наприклад, Fe(OH)2Cl – ферум (ІІІ) дигідроксид хлорид.
При дисоціації солі утворюють складні катіони та аніони кислотного залишку. Приклади дисоціації основних солей:
MgOHCl ⇄ MgOH+ + Cl–;
AlOHSO4 ⇄ AlOH2+ + SO .
До основних солей належать і оксосолі, наприклад, BiOCl, які утворюються дегідратацією гідроксосолей:
Bi(OН)2Cl = BiOCl + Н2О.
Їх назви будуються за схемою:
назва катіона + слово „оксид” + назва аніона.
Наприклад, BiOCl – бісмут (ІІІ) оксид хлорид.
