Одержання середніх солей
Більшість способів одержання середніх солей засновано на взаємодії речовин із протилежними властивостями.
1) Взаємодія металів із неметалами:
2Na + Cl2 = 2NaCl.
2) Взаємодія металів із кислотами:
Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2↑.
3) Взаємодія металів із розчинами солей менш активних металів:
Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu.
4) Взаємодія солей із неметалами:
2FeCl2 + Cl2 = 2FeCl3;
2Na2SO3+ O2 = 2Na2SO4.
5) Взаємодія основних оксидів із кислотними:
MgO + CO2 = MgCO3.
6) Взаємодія основних і амфотерних оксидів із кислотами:
CaO + H2SO4 = CaSO4 + H2O;
Al2O3 + 3H2SO4 = Al2(SO4)3 + 3H2O.
7) Взаємодія основ (лугів) із кислотним оксидом:
Ba(OH)2 + CO2 = BaCO3↓ + H2O.
8) Взаємодія основ із кислотами:
Ca(OH)2 + 2HCl = CaCl2 + 2H2O.
9) Взаємодія солей із кислотами:
MgCO3 + 2HCl = MgCl2 + H2O + CO2↑.
10) Взаємодія лугів із розчинами солей:
Ba(OH)2 + Na2SO4 = 2NaOH + BaSO4↓.
11) Взаємодія розчинів двох солей:
3CaCl2 + 2Na3PO4 = Ca3(PO4)2↓ + 6NaCl.
12) Взаємодія основних солей із кислотами:
Zn(ОН)Cl + HCl = ZnCl2 + H2О.
13) Взаємодія кислих солей з основами:
Са(НСО3)2 + Са(ОН)2 = 2СаСО3 + 2H2О.
Хімічні властивості середніх солей
1. Термічний розклад: CaCO3 CaO + CO2↑.
2Cu(NO3)2 2CuO + 4NO2↑ + O2↑.
2. Обмінні реакції з кислотами, основами й іншими солями:
AgNO3 + HCl = AgCl↓ + HNO3;
Fe(NO3)3 + 3NaOH = Fe(OH)3↓ + 3NaNO3;
Na2SO4 + BaCl2 = 2NaCl + BaSO4.
3. Взаємодія з металами, які більш активні за метал, що входить до складу солі:
Zn + CuSO4 = ZnSO4 + Cu;
Cu + Hg(NO3)2 = Cu(NO3)2 + Hg.
4. Окисно-відновні реакції, що обумовлені властивостями катіона чи аніона:
2KMnO4 + 16HCl = 2MnCl2 + 2KCl + 5Cl2↑ + 8H2O.
Кислі солі (гідрогенсолі) утворюються внаслідок неповного заміщення атомів Гідрогену багатоосновних кислот на атоми металу. До складу кислих солей, крім катіона металу, входять один або кілька катіонів Гідрогену. В назві вказують спочатку назву катіона, а потім аніона, до якого додають слово „гідроген”, яке пишеться разом.
Наприклад, NaHSO4 – натрій гідрогенсульфат, KH2PO4 – калій дигідрогенортофосфат, Fe(НSO4)2 – ферум(ІІ) гідрогенсульфат.
Кислі
солі, подібно багатоосновним кислотам,
дисоціюють ступінчасто на катіони
металів (або подібні їм), гідрогену (якщо
аніон належить кислоті сильній або
середньої сили) і аніони кислотних
залишків: NaHSO4 ⇄ Na+ + HSO
;
HSO ⇄ Н+ + SO .
Одержання кислих солей
1. Взаємодія надлишку кислот з основами:
KOH + H2SO4 = KHSO4 + H2O.
2. Взаємодія основ з надлишком кислотних оксидів:
Ca(OH)2 + 2CO2 = Ca(HCO3)2.
3. Взаємодія середніх солей з багатоосновними кислотами:
Ca3(PO4)2 + 4H3PO4 = 3Ca(H2PO4)2.
4. Взаємодія основних або амфотерних оксидів з багатоосновними кислотами, які у надлишку:
K2O + 2H2SO4 = 2KHSO4 + H2O;
ZnO + 2H2SO4 = Zn(HSO4)2 + H2O.
Хімічні властивості кислих солей
1. Термічний розклад з утворенням середніх солей:
Ca(HCO3)2 CaCO3↓ + CO2↑ + H2O.
2. Взаємодія із лугами з одержанням середніх солей і води:
Ba(HCO3)2 + Ba(OH)2 = 2BaCO3↓ + 2H2O.
3. Взаємодія із основними оксидами з утворенням середніх солей і води: 2NaHSO4 + Na2O = 2Na2SO4 + H2O.
4. Взаємодія із амфотерними оксидами з утворенням середніх солей і води: Zn(HSO4)2 + ZnO = 2ZnSO4 + H2O.
5. Взаємодія із активними металами з утворенням середніх солей і водню: 2NaHSO4 + 2Na = 2Na2SO4 + H2.
Основні солі (гідроксидосолі) утворюються внаслідок неповного заміщення гідроксогруп багатокислотних основ кислотними залишками. Назва будується за схемою:
назва катіона + слово „гідроксид” + назва аніона.
Наприклад, Fe(OH)2Cl – ферум (ІІІ) дигідроксид хлорид.
При дисоціації солі утворюють складні катіони та аніони кислотного залишку. Приклади дисоціації основних солей:
MgOHCl ⇄ MgOH+ + Cl–;
AlOHSO4 ⇄ AlOH2+ + SO .
До основних солей належать і оксосолі, наприклад, BiOCl, які утворюються дегідратацією гідроксосолей:
Bi(OН)2Cl = BiOCl + Н2О.
Їх назви будуються за схемою:
назва катіона + слово „оксид” + назва аніона.
Наприклад, BiOCl – бісмут (ІІІ) оксид хлорид.