- •Історія україни
- •VII в. До р. X.: Гесіод, Геродот, Софокл, Скілан, Корнелій Непот, Пліши, Таціт, Птоломей.
- •XI столітті. «Се бо токмо словенеск язьік в Руси, поляне: деревляне, ноугородци,
- •1860), Єврейського (Варац, 1810), кельтського (Шелухин, 1929). Але головні теорії дві:
- •VIII ст. Нормани, яких наші літописи звали варягами, з'явилися у верхів'ях Волги і,
- •20 Років вважалися повнолітніми. З другого боку – нелогічно, що Олег, здобувши
- •9 Вересня. Цісар перелічує почет княгині: з нею були ії племінник, двірські жінки,
- •1042 Повторив спробу підкорити північні землі – сходив на Ямь» син Ярослава, що
- •1023, Коли він усі зусилля звертав на повернення захід-ніх земель, що їх «забрав»
- •1047 Р. – знову на мазовшан. Ці) два походи на мазовшан провів він у допомогу
- •1074), Сприяв розвиткові в Угорщині слов'янської культури та слов'янського
- •3Х3 кв. Метри. Основою вала були 6 таких кліток, себто вал мав 18 метрів ширини і
- •1023, Коли він усі зусилля звертав на повернення захід-ніх земель, що їх «забрав»
- •1047 Р. – знову на мазовшан. Ці) два походи на мазовшан провів він у допомогу
- •1042 Повторив спробу підкорити північні землі – сходив на Ямь» син Ярослава, що
- •1074), Сприяв розвиткові в Угорщині слов'янської культури та слов'янського
- •3Х3 кв. Метри. Основою вала були 6 таких кліток, себто вал мав 18 метрів ширини і
- •1067 Р. Підступно схопили Всеслава з синами й звикнули у в'язниці в Києві. Землю
- •17 І 20 квітня — один на ім'я Болеслава Сміливого з наказом повернути гроші, які
- •1078 Року на засланні, а Романа 1079 року забили під час походу на
- •1066; В тій же битві загинув Гаральд Гардрада, чоловік Єлисавети Ярославни,
- •1111 Року поширилася «в далекі краї, до греків, угрів, ляхів і чехів, аж нарешті
- •1130 Він захопив всю Білу Русь — Полоцьке князівство, а князів Полоцьких заслав
- •3 Рази, 8 — по два рази. Щод» тяглости панування були: одно — із років, одно — 6
- •1194 Рр. І наділяли землями молодих князів. Святослав користувався за кордоном
- •113 Років відділяють смерть могутнього князя Ярослава Мудрого (1054 р.), який
- •XII ст. Був костьол св. Марії, були — Домініканський манастир, Бенедиктинський.
- •1154 Році зверталися самі до непопулярного Ізяслава Давидовича. «Мати князя, що
- •1130-Их роках, користаючися з боротьби Мономаховичів із Ольговичами за
- •1116 Року та ін.
- •XI ст.; Володимир Великий заснував нове місто — Володимир, яке стало на довгий
- •1251 Р. — в Новгород, а в 1252 р. — знов у Володимир, потім у Київ і знов — у
- •1246 Рр. — надзвичайно важлива й цікава для зрозуміння загальних умов
- •1227, По смерті Лешка, взаємини Волині та Малої Польщі змінились. Краківський
- •1245 Року під Ярославом, де розбито війська угорські, Ростислава та прихильних
- •1245 Роках. У 1246 році майже одночасно виїхали Михайло Чернігівський та
- •983 Р. Аналогічні події були й на західніх границях литовських племен — на
- •1644 Року французький уряд закликав на військову службу
- •3. Протекторат (почасти м. Грушевський, 1, Крип'якевич, д. Доро-
- •1665 Року Іван Брюховецький поїхав до Москви, став боярином,
- •25 Липня 1687 року скликано Генеральну Військову Раду, в якій
- •1686 Року Семен Палій зі своїм полком переселився на Правобе-
- •19 Листопада 1700 року Карл XII розбив їх ущент. Поразка москов-
- •8.000 Першорядного війська; наслідком були також протимосковські
- •XII вирішив обійти ці укріплення — і знову зазнав невдачі. Втраті
- •1725 Року зібрано 45.527 карбованців, року 1725 — 244.225. Все над-
- •22 Серпня 1728 року Данило Апостол у відповідь на прохання зат-
- •1. Бороздну. Крім того, генеральний підскарбій, а. Маркевич, приз-
- •1712 Року, після невдалого Прутського походу, запорізькі козаки,
- •2.000 Козаків і кілька тисяч волів.
- •1767 Року ревізію закінчено. Наслідком й були кілька тисяч грубих
- •1767 Року, коли в Москві почалися засідання «Комисии для состав-
- •1774 Року укладено в Кучук-Кайнарджі мировий договір, на під-
- •1638 Відбулася перша масова колонізація українцями Слобідської
- •1770 Року реґулярні війська з донськими козаками виступили проти
- •6С потонуло в річках. Знищено було Старий і Новий Кодак. II травня
- •1728 Року запорожці перейшли над ріку Чортомлик і, не діставши
- •38; Кожний курінь мав своє, спільне для всіх членів куреня, помеш-
- •1043 Робітники."" Звичайно, кожний козак діставав право на засну-
- •24 Вози, Натикач та Рябий — II, Гаркуша — 44 кінні вози."'
- •1734 Року спричинила втечу гайдамаків на Лівобережну Україну,
- •1735 Року в самому серці Запоріжжя, навпроти Січі збудовано
- •7.000 Запорожців, з кошовим отаманом, билися в авангарді корпусу
- •1711 Року перейшла Луцька єпархія Волині на унію.'*'
- •1. Фраюк) вважав, що в Коліївщині виявилася традиційна по-
- •1768 Року, на яких позначився вплив Коліївщини. Незабаром, у 1775
- •XVIII ст. Характсріізусться невпинним зростом могутности Російської
- •1784 Року російський уряд скасував козацький устрій України.
- •1. Посилення революційних настроїв
- •1900 Році (в 79,8 раза).' Україна дала у 1900 році 69,5«/о кам'яного
- •32, Київській — 15, Таврійській — із, Херсонській і Катеринослав-
- •3,8 Десятини, і 78,5°/« дворів мали до 5 десятин землі. У Таврійській
- •1902 Році. В березні 1902 року зруйновано 40 поміщицьких маєтків у
- •1905 Року потоплено в Цусімській протоці фльоту, що йшла на допо-
- •1905-Й рік являв картину з одного боку — вже назріваючого на-
- •17 Жовтня ст. Ст. Царський уряд проголосив маніфест, в якому
- •12 Грудня того ж року викликали артилерію для придушення пов-
- •3) Примусового відчуження поміщицьких земель на користь мало-
- •1. Лучицький поставив питання про українську мову в судах Укра-
- •34,2*/О, на Лівобережжі — 13,8*/о.°
- •300.000.000 Рублів (по всій імперії) до 2.000.000.000 рублів."
- •6. Доба реакції
- •7. Галичина, буковина та закарпаття
- •200.000 Селян, охопив усі східні честини Галичини (Подільсько-Па-
- •1908. Потоцький дав наказ жандармерії «гостро» боротися проти опо-
- •1. Воєнні події на україні
- •200 Важких гармат, проти яких російська армія могла поставити
- •475 Підприємств, понад 200 приватних мешкань; збитки внаслідок
- •1915-Й рік вніс багато у внутрішнє життя Росії, а разом з нею й
- •27 Лютого в Ставці одержано повідомлення про повстання в Пет-
- •XX століть. Революція 1917 року збудила в Україні прагнення мати
- •29 Квітня проголошено маніфест — «Грамоту до всього Україн-
- •3. Громадська реакція на гетьманський переворот
- •6 Червня 1918 року порохових складів на передмісті Києва, в Зві-
- •4. Діяльність гетьманського уряду
- •1918 Р., закон Центральної Ради про встановлення норми землево-
- •1914 Року знищила всі українські установи. За Центральної Ради
- •5. Боротьба проти гетьманату
- •5 Представників Національного Союзу (4 члени ес-ефів — а. В'язлов
- •6. Західня україна в 1918 році
- •18 Жовтня Українська Парляментарна Репрезентація скликала
- •7. Повстання проти гетьманського уряду
- •VIII корпус, що складався переважно з офіцерських кадрів, став
- •1918 Року кабінет Лизогуба, в якому було багато германофілів, був
- •8. Падіння гетьманської держави
- •1919 Року зроблено спробу перевороту з намаганням виорати на пре-
- •1919 Року «Всеукраїнську Надзвичайну Комісію (зучк), під керів-
1918 Р., закон Центральної Ради про встановлення норми землево-
лодіння в 25 десятин і конфіскацію більших володінь був скасова-
ний «Грамотою» Гетьмана 29 квітня. Непевність становища селян та
поміщиків викликала незадоволення з обох боків, ексцеси та скарги.
Почалися з перших же днів нового уряду заходи, щоб унормувати
становище. Для підготови матеріялів для нового земельного закону
й полагодження конфліктів між землевласниками та селянами за-
сновано земельні комісії — губерніяльні та повітові. У жовтні засно-
вано Вищу Земельну Комісію, очолену самим Гетьманом. На початку
листопада затверджено проект реформи земельних справ. Усі великі
земельні маєтки мали бути примусово викуплені державою з допомо-
гою Державного Земельного Банку і розподілені між селянами не
більше як по 25 десятин в одні руки. Тільки господарства, які мали
культурне значення, обслуговували цукроварні, плекали расову ху-
добу тощо, могли мати по 200 десятині"
Велика праця припала на міністерство шляхів (В. Бутенко). За-
лізниці були зруйновані, мости пошкоджені або висаджені в повітря,
паротяги та вагони у великому числі вивезені до Росії. Міністерство
спромоглося вже в середині літа налагодити нормальний залізнич-
ний рух. Великим досягненням була вдала боротьба зі страйками^'
Успішно працювало міністерство фінансів (А. Ржепецький). Роз-
хитані фінанси вдалося налагодити й створити державний бюджет.
Українська валюта, забезпечена природними багатствами України
й головним чином цукром, стала тривкою."'
Міністерство народньої освіти (М. Василенко. П. Стебницький.
В. Науменко) зустрічало ввесь час опозицію в своїй праці. Почат-
кові школи легко переходили на українську мову навчання, якщо
були забезпечені відповідними вчителями. Тому велику увагу звер-
талось на організацію навчання української мови в учительських
семінаріях.
Складніша була справа з українізацією середніх шкіл. Не можна
забувати, що міська людність у значній мірі складалася з росіян,
інших національних меншин та зрусифікованих українців. Бать-
ківські комітети в середніх школах, як і педагоги в значній частині
ставились вороже до українізації. Тому, щоб уникати конфліктів,
гетьманське міністерство освіти, за прикладом міністерств Централь-
ної Ради, вважало за доцільніше засновувати нові українські гім-
назії, ніж українізувати російські. За Центральної Ради в Києві було
три українські приватні гімназії. У 1918 році їх прийнято на дер-
жавні кошти. Протягом літа того ж року відкрито 84 українських
гімназій не тільки по містах, але й по деяких селах, а наприкінці
гетьманської доби було їх в Україні близько 150. У гімназіях, які
залишилися з російською мовою навчання, введено як обов'язкові
предмети українську мову, історію та географію України і історію
української літератури.^"
6-го жовтня 1918 року урочисто відкрито в Києві перший Дер-
жавний Український Університет, а 22 жовтня другий Український
Університет у Кам'янці-Подільському. Передбачалося відкриття
українських університетів в інших містах. Тоді ж «Просвіта» та
Земство заснували в Полтаві Історично-Філологічний факультет.™
Засновано Державний Український Архів, в якому мали бути
зосереджені документи історії України, перевезені з архівів Москви
та Петроґраду; засновано Національну ґалерію Мистецтва, Україн-
ський Історичний Музей та Українську Національну Бібліотеку, яка
зростала з надзвичайною швидкістю. Наприкінці гетьманської доби в
цій бібліотеці було вже понад 1.000.000 книжок, серед них багато уні-
кумів, стародруків і т. п. Кількістю та якістю книжок Національна
Бібліотека могла конкурувати з кращими бібліотеками Европи.*"
Поміж науковими закладами перше місце належало Українській
Академії Наук. Потреба в національній Академії Наук була конечна.
Наприкінці XIX ст. українським науковим осередком в значній мірі
стало львівське Товариство ім. Т. Шевченка, яке було реформоване на
Наукове Товариство. Засноване в 1908 році в Києві Українське На-
укове Товариство не встигло широко розгорнути працю, бо війна
