Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НАТАЛІЯ ПОЛОНСЬКА.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

1918 Р., закон Центральної Ради про встановлення норми землево-

лодіння в 25 десятин і конфіскацію більших володінь був скасова-

ний «Грамотою» Гетьмана 29 квітня. Непевність становища селян та

поміщиків викликала незадоволення з обох боків, ексцеси та скарги.

Почалися з перших же днів нового уряду заходи, щоб унормувати

становище. Для підготови матеріялів для нового земельного закону

й полагодження конфліктів між землевласниками та селянами за-

сновано земельні комісії — губерніяльні та повітові. У жовтні засно-

вано Вищу Земельну Комісію, очолену самим Гетьманом. На початку

листопада затверджено проект реформи земельних справ. Усі великі

земельні маєтки мали бути примусово викуплені державою з допомо-

гою Державного Земельного Банку і розподілені між селянами не

більше як по 25 десятин в одні руки. Тільки господарства, які мали

культурне значення, обслуговували цукроварні, плекали расову ху-

добу тощо, могли мати по 200 десятині"

Велика праця припала на міністерство шляхів (В. Бутенко). За-

лізниці були зруйновані, мости пошкоджені або висаджені в повітря,

паротяги та вагони у великому числі вивезені до Росії. Міністерство

спромоглося вже в середині літа налагодити нормальний залізнич-

ний рух. Великим досягненням була вдала боротьба зі страйками^'

Успішно працювало міністерство фінансів (А. Ржепецький). Роз-

хитані фінанси вдалося налагодити й створити державний бюджет.

Українська валюта, забезпечена природними багатствами України

й головним чином цукром, стала тривкою."'

Міністерство народньої освіти (М. Василенко. П. Стебницький.

В. Науменко) зустрічало ввесь час опозицію в своїй праці. Почат-

кові школи легко переходили на українську мову навчання, якщо

були забезпечені відповідними вчителями. Тому велику увагу звер-

талось на організацію навчання української мови в учительських

семінаріях.

Складніша була справа з українізацією середніх шкіл. Не можна

забувати, що міська людність у значній мірі складалася з росіян,

інших національних меншин та зрусифікованих українців. Бать-

ківські комітети в середніх школах, як і педагоги в значній частині

ставились вороже до українізації. Тому, щоб уникати конфліктів,

гетьманське міністерство освіти, за прикладом міністерств Централь-

ної Ради, вважало за доцільніше засновувати нові українські гім-

назії, ніж українізувати російські. За Центральної Ради в Києві було

три українські приватні гімназії. У 1918 році їх прийнято на дер-

жавні кошти. Протягом літа того ж року відкрито 84 українських

гімназій не тільки по містах, але й по деяких селах, а наприкінці

гетьманської доби було їх в Україні близько 150. У гімназіях, які

залишилися з російською мовою навчання, введено як обов'язкові

предмети українську мову, історію та географію України і історію

української літератури.^"

6-го жовтня 1918 року урочисто відкрито в Києві перший Дер-

жавний Український Університет, а 22 жовтня другий Український

Університет у Кам'янці-Подільському. Передбачалося відкриття

українських університетів в інших містах. Тоді ж «Просвіта» та

Земство заснували в Полтаві Історично-Філологічний факультет.™

Засновано Державний Український Архів, в якому мали бути

зосереджені документи історії України, перевезені з архівів Москви

та Петроґраду; засновано Національну ґалерію Мистецтва, Україн-

ський Історичний Музей та Українську Національну Бібліотеку, яка

зростала з надзвичайною швидкістю. Наприкінці гетьманської доби в

цій бібліотеці було вже понад 1.000.000 книжок, серед них багато уні-

кумів, стародруків і т. п. Кількістю та якістю книжок Національна

Бібліотека могла конкурувати з кращими бібліотеками Европи.*"

Поміж науковими закладами перше місце належало Українській

Академії Наук. Потреба в національній Академії Наук була конечна.

Наприкінці XIX ст. українським науковим осередком в значній мірі

стало львівське Товариство ім. Т. Шевченка, яке було реформоване на

Наукове Товариство. Засноване в 1908 році в Києві Українське На-

укове Товариство не встигло широко розгорнути працю, бо війна