Пряма мова. Цитати. Діалог

Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно з повним збереженням змісту та інтонації.

Це особлива синтаксична будова, близька до безсполучникового складного речення.

До схеми вживання розділових знаків при прямій мові доберіть приклади з художньої літератури:

А: “П” “П”, - а. “П, - а, - п.” “П, - а. – П.” “П?! – а. – П.”

Діалог – пряма мова двох або кількох осіб, складається із запитань і відповідей, реплік, які беруться в лапки, між якими ставиться тире:

“Ти хитрий лис?” – “Так.” – “І де твоє родинне царство?” – “У лісі, звісно, де ж іще.” – “Коли запросиш на гостини?” - “Ходім хоч зараз, куме мій.”

У друкованих текстах кожну репліку починають з нового рядка, а перед нею ставлять тире. Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що і при прямій мові.

– Що пишете?

– Офіційний лист, - відповів я.

– Хе-хе, - осміхнувся Олексій і додав: - а я не зміг би такого листа написати.

– Та нічого в тім складного й немає, - відповів йому.

Цитата – це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що вводяться в текст для підтвердження висловлюваної думки.

Розділові знаки як при прямій мові.

Спілкуючись з людьми, треба пам’ятати мудре прислів’я: “На краплю меду злітається більше мух, ніж на діжку жовчі”.

“На дії і вчинки людей, - говорив Аристотель, - впливають сім чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання і пристрасть”.

“Приховуй своє життя,” – вчили древні філософи.

! Якщо цитата є віршованим текстом, то в лапки не береться, коли вона і слова автора знаходяться в окремих рядках:

З нами назавжди залишаться слова Василя Стуса:

Терпи, терпи – терпець тебе гартує,

Сталить твій дух – отож терпи, терпи.

Яке це щастя – в радощах земних

Трудів і днів зливати кубок повний! –

писав М.Рильський у вірші “Труди і дні”.

До рідного Дніпра звертається зі стін путивльських Ярославна:

О Дніпре Славуто!

Пробив ти кам’яні гори,

Крізь землю половецьку

Гойдаєш кораблі Святославові ... (О.Муратов)

Заміна прямої мови непрямою

Слова автора – головне речення.

Пряма мова – підрядне речення, приєднується до головного:

сполучниками що, щоб, ніби;

сполучними словами хто, що, який, чий, котрий, де, як, коли.

При цьому: займенники і дієслівні форми І і ІІ особи змінюються на ІІІ особу;

займенники і прислівники  переходять у сполучні слова,

а питальна частка чи  сполучником.

Викладач запитав: “Ви підготували завдання курсової роботи?”

Викладач запитав, чи підготували ми завдання курсової роботи.

Вихователь нагадав: “Завтра буде проводитись суботник.”

Вихователь нагадав, що завтра буде проводитись суботник.

Вправи і завдання за темою “Пряма мова. Цитати. Діалог”

1. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Пряму мову виділено курсивом. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.

1.1. Ну, то як (же)? Казала мати (Х, х)очеш одружитися? Василько втер рукавом носа почервонів трохи й промовив закриваючи рот рукою Хо-чу! Ну, от і гаразд! Каже батько. (Т,т)епер тільки молоду треба йому вибрати. Чи може в тебе вже є на приміті яка? Ганну хочу промовив Василько сміл...віше. Ганну то й Ганну згоджується батько тобі видніше. Та коли казати правду то й дівка вона хороша доброго роду й на вроду гарна і здорова... та може й приданого сот п...ять дадуть!.. Поможи тобі Боже Василю! Василько знав що тут йому слід було б подякувати батькові та чогось соромився й тільки чмихнув носом. Ну, то не будемо ж і гаятися каже далі батько будемо зараз одягатися та й по рушники підем! Подай (но) йому (П,п)етрову свитку! гукнув до матері. 2. Пішов Тарас смутний приголомш...ний. Іде плаче Що мені тепер робити на світі? До кого звернутися за порадою? Піду топитись! Глянув навкруги жаль світу ясного ... – Буду хоч як жити аби жити. Сонце всім світить рівно.

(З творів С.Васильченка)

2. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Цитати виділено курсивом. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.

1. Реакційні критики вважали що Шевченко даремно (В,в)икривлює російську мову і називали його (М,м)ужиц...ким поетом. Шевченко з гордістю прийняв це пр...звисько. Він писав (Н,нехай) я буду (М,м)ужиц...ким поетом аби тільки поет мені більше нічого й (не) треба. 2. У перших поетичних спробах Шевченко не дотримуєт...ся сталих еп...тетів властивих українському фольклорові. У нього часто бачимо і (С,с)инє море і (В,в)ітер буйний і (Ч,ч)ервону калину і (К,к)арі очі.3. для Добролюбова “Гайдамаки” поема (Н,н)апрдчуд різноманітна жива сповн...на сили і цілком вірна народному характерові.

3. Вставте пропущені розділові знаки.

1. Багато років виношував письменник задум роману про Григорія Сковороду, залишивши нам першу його фразу-заспів Я поведу вас у вічність.

2. Земле! Ти народжуєш нас неначе для того, щоб ми звіряли тобі своє горде серце писав Василь Земляк. (М,м)и нікуди не можемо подітися без тебе, як од власної долі ...

3. Після прочитання повісті “Рідна сторона” Михайло Стельмах писав (Н,н)а мене повіяло зеленим пахучим шумом Полісся і свіжістю молодого таланту.

4. В оповіданнях, повістях і романах Василя Земляка багато смертей. Та в (ідейно) художній концепції його творів смерть виступає торжество життя. Безсмертна земля, і безсмертний Явтушок на ній ... Він оживе в синах, онуках і правнуках, і буде сукатися його ниточка в народі, доки існуватиме любов до землі ... стверджує автор.

5. Письменник прагнув творити так, щоб поєднати минули з майбутнім (П,п)обачити землю свою у єдності й цілісності великого й малого, у величі загиблих і в буденності живих. І він назавжди залишається в пам'яті народній як митець, що всією своєю творчістю утверджував на землі мудрий закон лебединої зграї.

(За М.Жулинським)

4. Складіть діалог зустрічі двох друзів після переддипломної практики

5. Запишіть діалог в рядок:

Люба засміялась:

• Михайлику, ходімо собі до веселки.

• А чого ж, це нам по дорозі, - кажу повагом, хоча добре знаю, що до веселки людина ніяк не може дійти.

• Михайлику, а куди веселка дівається взимку?

• Напевне, забирається у якусь оселю на небі і там зимує собі, як твій борсук у землі.

• Ой, тримайте мене, бо впаду, - захиталася Люба від сміху. – Ти довго думав, доки таке зморозив?

• Ні, це я не думавши.

• Воно й видно. Ой, а що тепер твоя Обмінна робить?

• Мабуть забралася в шкоду, як тільки вона уміє, - спохмурнів я.

• То мерщій біжімо до неї! Капосна таки твоя Обмінна.

(М.Стельмах)

6. Замініть, де можливо, пряму мову непрямою. Прокоментуйте заміну.

1. “Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, – промовив він (Брянський) раптом якимось дивним голосом ні до кого. – Все! Навіть наші серця”. 2. “Прапор несуть! – несподівано залунали з дамби радісні голоси. – Прапор полку!”. 3. “Як чудово загриміло!” – всміхаючись, співуче говорила Шура. 4. “Чому ви так дивитесь на мене, Шовкун?” – пристрасно допитувала Шура свого санітара, ідучи з ним приймати взвод. 5. “Може, мене питатимуть, - попередив Черниш Маковея, – то я буду у Сагайдинім окопі”. 6.”Видно, судилося нам зустрітися, Юрку”, – сказав Примаков. 7.Великий вітчизняний учений К.Е.Ціолковський писав: “Земля – колиска людства, але ж не можна вічно жити в колисці”. 8. “Наше завдання, – говорив О. Довженко, – утвердити в мистецтві образ народу, його безнастанне внутрішнє збагачення, молодість і силу, його духовну красу ”.