4.2.2. Обслуговування і ремонт техніки

До видів техобслуговування в європейських країнах відносять обслуговування, техогляд, ремонт. Перший вид (або етап) практично завжди виконує сам фермер.^Сюди входять чистка, мащення (заміна масла), консервація, регулювання робочих органів, періодична заміна деяких простих деталей (свічок запальних, фільтрів). Техогляд і ремонт здійснюють на сімейних фермах лише при наявності кваліфікованого персоналу і необхідного технічного обладнання. Звичайно ці операції виконують у ремонтній майстерні. Сільськогосподарські підрядники, різні водні і земельні асоціації, які мають власну

62

Техніку, самі здійснюють огляд і ремонт, за винятком тих випадків, коли потрібен спеціальний ремонт. Вони навіть ЇІргворюють ремонтне обладнання власних конструкцій.

Аналіз показав, що у Швеції з усього обсягу ремонтних робіт 43% виконується на фермах, 33% припадає на фірмове ^Обслуговування, 24% — на інші підприємства (в основному Іїорілерські). Найчастіше на фермах проводять відносно прості »циди ремонту, а більш складні і ресурсомісткі виконують по Договору у спеціалізованих ремонтних майстернях. Так, 45% поломок тракторів ліквідується на фермах, 55% — у фірмових >'та інших майстернях, для плугів — відповідно 85 і 15%. За ^оцінкою шведських учених, обсяги ремонту, що виконується на | фермах, зберігатимуться або навіть збільшаться. Основна [причина — бажання фермерів знизити затрати на ремонт. І У зв'язку з подорожчанням нової техніки і погіршенням загального фінансового стану фермерських господарств усе ' більшого розвитку набувають спеціалізовані служби і підрозділи по ремонту техніки, відновленню деталей та вузлів машин з наступною їх реалізацією як запасних частин.

Основна частина таких підприємств забезпечена обладнанням

на рівні середнього дилерського пункту, а то й нижче, а інші,

: що ближче до сільської місцевості, являють собою майданчики

':, для спрацьованої техніки, з якої за бажанням клієнтів знімають

необхідні деталі і вузли.

Частково спрацьовані машини купують фермери і дилерські пункти, збільшуючи обсяг комісійної торгівлі сільськогосподарською технікою. Оцінюють їх в основному за зовнішнім виглядом і станом базисних деталей (кабіни, двигуна, шин та ін.). для чого розроблені відповідні рекомендації. Відновлені і частково спрацьовані деталі та вузли у середньому майже* наполовину дешевші.

Становить інтерес практика реалізації тракторів дилерською фірмою «Кепітал Машинері». Торгові агенти дилера (фірми «Кепітал Машинері»), які ведуть переговори з покупцями, можуть встановлювати ціну не вищу від рекомендованої компанією. Якщо трактор продано за максимальну ціну, торговий агент отримує 2,5% преміальних від цієї суми. Залежно від ситуації дилер дозволяє торговому агенту продавати трактори по ціні, нижчій рекомендованої. При цьому частка преміальних

63

відрахувань торговому агенту знижується. Агент має право без узгодження з дилером надавати покупцеві знижку до 17% від рекомендованої ціни. При максимальному розмірі знижки (17%) агент отримує преміальні лише 1,5% від суми реалізації трактора. За погодженням з дилером агент може реалізувати трактор і по більш низькій ціні, але тоді частка преміальних знижується до 1 % і менше.

У дилерському господарстві «Уолкер Шорк Інтернешнл» (м. РошельЄї штат Іллінойс) на запасні частини припадає 17% від загального обсягу реалізації і 30% від загального доходу. На складі дилерського господарства «Штрайт Матгер Імплеменг Компані» (па. Бримфілд, шт. Іллінойс) зберігаються деталі і складальні одиниці ІЗ тис. найменувань на суму 300-400 тис. дол. Система обліку наявності і руху запасних частин повністю комп'ютеризована. Комп'ютер дилера підключено до мережі компанії «Джон Дір». Комп'ютеризована система постійно стежить за номенклатурою і наявністю запасних частин на складі відповідно до параметрів, визначених дилером. Наприкінці кожного робочого дня у комп'ютер вводиться інформація про рух запасних частин. Комп'ютерна програма щотижня видає дилеру рекомендації про необхідність поповнення складських запасів тими чи іншими запасними частинами і формулює проект заявки. Поточні замовлення на поповнення складських запасів оформляються щотижнево. Згідно з ними компанія доставляє запасні частини дилеру на протязі тижня. Таким же чином оформляються поточні замовлення фермерів.

На торгівлю безпосередньо зі складу або за поточними замовленнями припадає 85 % від усього обсягу реалізації .запасних частин. Решта 15% — термінові замовлення. Оптимізація номенклатури і кількості запасних частин на складі — одна з важливих проблем для дилера. Майже половина запасних частин на його складах заяложується і продається за зниженими цінами. Загальні витрати на зберігання сягають 25-30% від загальних виробничих витрат дилерського пункту. З метою їх скорочення на дилерських пунктах впроваджуються комп'ютерні системи. Враховуючи рекомендації компанії, дилер завозить нову деталь, якщо про неї запитували 5-10 разів протягом року, а ліквідовує запаси на ті запасні частини, які за 12-18 місяців фермери не вимагали жодного разу. Дилери великих компаній

64

сільськогосподарського машинобудування в зоні кукурудзяного поясу СІЛА (штати Іллінойс, Індіана Вісконсин, Айова, Небраска) реалізовують і обслуговують техніку в районі радіусом до 50 км, де вони мають 300-500 постійних клієнтів. Типовий дилерський пункт у цій частині країни складається із відкритої площадки, на якій виставлена техніка^ майстерні; складу запасних частин; кімнати для інструменту; приміщень для персоналу, складання, миття і фарбування машин; контори та залу для відвідувачів. На дилерському пункті звичайно зайняті 10-30 чол. У штаті дилерського господарства «Уолкер Шорк Інтернешнл» (м. Рошельє) 25 чол.: головний управляючий (він же власник), 6 агентів по продажу техніки; 2 службовці, 4 — на складі запасних частин; 11 — у ремонтній майстерні (включаючи 2 менеджерів); прибиральниця. Є 5 вакантних місць (2 — на складі ІЗ — в ремонтній майстерні). На дилерському пункті «Штрайт-Маттер Імплемент Компані» в м. Бримфілд працює 14 чоловік: головний управляючий, 2 агенти з продажу техніки, 3 складські працівники, 7 — у ремонтній майстерні і бухгалтер. Таким чином, на службу ремонту та обслуговування техніки припадає майже половина персоналу пункту.

Дилер виконує три види обслуговування: передпродажне, під час продажу і післяпродажне, а також гарантійний та післягарантійний ремонт техніки.

Передпродажне обслуговування включає в себе доукомплектування машини, перевірку її роботи, регулювання, обкатку протягом 1 години і надання їй товарного вигляду. Під час продажу дилер протягом 1-2 годин знайомить покупця із загальною будовою машини, особливостями роботи на ній, інструкцією з експлуатації, пояснює основи обслуговування машини, правила техніки безпеки, умови гарантії.

Післяпродажне обслуговування передбачає, перш за все, відвідання покупця в перші 10-12 днів після придбання машини для консультацій і відповідей на запитання, що виникли у клієнта, з експлуатації техніки. Не менш важливе завдання у цей час, як вважають дилери, — запевнити клієнта у правильності його вибору.

В рамках післяпродажного обслуговування проводиться перевірка машин після 100-200 годин роботи. Вона передбачає візуальний огляд, обговорення питань експлуатації, рекомендації

65

по придбанню додаткового обладнання, регулюванню. У більшості випадків перевірка проводиться в майстерні дилера і триває близько 4 годин.

Ремонт техніки проводиться як у майстерні дилера, так і з виїздом до клієнта. Після огляду машини дилер або його представник узгоджує з клієнтом обсяг ремонтних робіт, інформує про їх орієнтовну вартість, пояснює свої зобов'язання.

При надходженні машин до майстерні для обслуговування або ремонту оформлюється карта-наряд, у якій машині присвоюється ідентифікаційний код, що складається із цифр номера моделі та її серійного номера. В карті вказується також завод-виробник, рік випуску, дата придбання, прізвище власника та інші відомості. Майстер (менеджер) визначає конкретного виконавця робіт, складає разом з ним перелік необхідних операцій, визначає потребу в запасних частинах і матеріалах. Ця інформація передається на склад. У карті фіксується також час, витрачений механіком на виконання робіт. По закінченні робіт проводиться калькуляція, і клієнту видається рахунок.

Якщо ремонт виконано недоброякісно, дилер разом з майстром ліквідують несправності. Якщо механік, на думку дилера, ремонтує машину дуже довго, дилер за згодою майстра може надати клієнту рахунок до сплати за меншу кількість робочих годин механіка. Фінансові санкції механіку за це не пред'являються, проте дилер веде рахунок "списаних" у кожного механіка годин і наприкінці року враховує їх при розгляді питання про підвищення оплати праці.

В США практикуються два способи оплати клієнтами ремонтних робіт на дилерському пункті: тарифна— за певні види робіт і погодинна — за фактично затрачений час на ремонт. Клієнт оплачує також вартість запасних частин і матеріалів.

У першому випадку при оцінці вартості ремонту дилер користується довідником нормативів затрат робочого часу за видами ремонтних робіт. Довідники випускає компанія-виробник техніки. Оновлюють їх приблизно через кожні шість місяців.

У другому випадку клієнт оплачує робочий час, фактично затрачений механіком на ремонт. Затрати часу механіка на виконання окремих операцій реєструються з точністю до 6 хв. Облік робочого часу ведеться в журналах за допомогою

перфокарт, а останнім часом операції обліку на багатьох дилерських пунктах комп'ютеризовані. Близько 80% дилерів визначають вартість ремонту за другим методом, оскільки перший не стимулює високої якості робіт.

У ФРН середньорічна вартість технічного обслуговування тракторів визначається з розрахунку 0,15 марок на 1 га, і при використанні трактора від 500 до 1500 мото-годин на рік становить від 5 до 10% закупівельної ціни. При існуючій організації зв'язків виробника техніки і користувача є можливість підтримувати техніку в працездатному стані власними силами у своїй майстерні. Середня вартість обслуговування техніки за рік у Великобританії — 50 дол./га, Нідерландах •— 50-185, Швеції — 50-100, Австрії — 73, Франції —91. Ця величина, співвіднесена до закупівельної ціни машини, показує конкретну необхідність ремонту. Для сільськогосподарської техніки і обладнання вона становить 1-5%. Витрати на обслуговування, які розглядаються як конкретна величина, часто бувають пропорційними площі господарства або поголів'ю худоби, а для тракторів — кількості тодин експлуатації і потужності. Величина може бути набагато більшою лише при збільшенні строку служби машини. Вона показує, для яких машин потрібне особливо старанне технічне обслуговування, а де необхідні конструктивні удосконалення., Підраховано, що витрати на запасні частини протягом строку служби техніки сягають 60% вартості нових тракторів і

самохідних машин.

У Швеції спостерігається високий ступінь конкуренції між фірмовими, кооперативними і приватними підприємствами як за наповнення ринку сільськогосподарською технікою, так і за її обслуговування. Госпрозрахункові торгово-сервісні центри при дилерських кооперативах, які діють у різних регіонах, ліквідують усі поломки, проводять складний і трудомісткий ремонт. Фермери - не зв'язані з дилерськими конторами договорами і можуть звертатися до будь-якого дилера, орієнтуючись на якість і вартість послуг. Нормальний строк для ліквідації поломки — не більше 24 годин з моменту подачі заявки. Оперативному обслуговуванню фермерів у значній мірі допомагає єдина інформаційна система по сервісу, створена на базі комп'ютерного центру і центральної бази.

В залежності від характеру поломки чи свого завантаження,

66

67

фермер може виконувати ремонт самостійно на фермі, в ремонтній майстерні або ж здати техніку для ремонту спеціалістам в одну з дилерських контор. Розрізняють звичайне і швидке обслуговування в разі поломки важливого механізму в робочий сезон. Швидке обслуговування, природно, обходиться дорожче, оскільки запасні частини постачаються протягом доби. Виробники великих комбайнів і збиральних машин використовують для цього навіть гелікоптери, які приземляються на полі. В ході збиральних робіт обслуговування спеціальною технікою здійснюється іноді цілодобово. Опитування, проведене серед фермерів у ФРН, дало такі результати:

- 86% фермерів підтримують зв'язок з одним або кількома спеціальними ремонтними підприємствами;

- 79% простих ремонтних робіт виконують самі фермери;

- 61% фермерів більше розраховують на "своє" ремонтне підприємство;

- ремонт обладнання при допомозі сусідів практикується не часто. Зі збільшенням масштабів господарства зменшується його прив'язаність до одного ремонтного підприємства.

Одночасно розширюється практика самостійного ремонту. Багато фермерів володіють технічними навиками і самі виконують численні операції по ремонту та обслуговуванню. Опитування показали, що фермери прагнуть самостійно здійснювати більший обсяг,робіт по технічному обслуговуванню.