- •1. Структурна характеристика аграрного
- •1.1. Сутність і структура агросервісної діяльності
- •1.2. Ринкова інфраструктура апк та її складові
- •1.3. Біржова діяльність в апк
- •1.4. Механізм функціонування біржового ринку
- •2. Організаційно-правові засади становлення аграрного сервісу
- •2.1. Правова основа агросервісної діяльності
- •2.2. Характеристика основних організаційних форм агросервісної діяльності
- •2.3. Особливі організаційно-правові форми сервісних
- •3. Організація агросервісних формувань ринкового типу
- •3.1. Реорганізація державних обслуговуючих підприємств в агросервісні ринкові формування
- •3.2. Формування агросервісних структур на селі
- •4.2. Зарубіжний досвід функціонування технічного сервісу в сільському господарстві
- •4.2.1. Технічне забезпечення сільського господарства
- •4.2.2. Обслуговування і ремонт техніки
- •4.2.3. Прокат і оренда сільськогосподарської техніки
- •4.2.4. Організаційно-правові форми використання сільськогосподарської техніки
- •4.3. Стан і перспективи вітчизняного технічного
- •4.3.1. Організаційно-економічні особливості реалізації технічної політики в Україні
- •5. Бізнес-планування технічного сервісу 5.1. Структурна характеристика бізнес-плану
- •5.2. Організація машинно-технологічних станцій (мтс)
- •5.2.2. Обгрунтування вибору технічних засобів при створенні мтс
- •5.3 Бізнес-план розвитку ринку технічних послуг машинно-технологічних станцій (мтс)
- •5.4.Ефективність використання машинно-тракторного парку і шляхи її підвищення
- •6. Оцінка рухомого майна 6.1. Професійні вимоги щодо оцінки рухомого майна
- •6.2. Кваліфікаційна оцінка машин та обладнання
- •6.4. Загальні положення зносу.
- •6.5. Оцінка серійного виробничого обладнання
- •6.6. Загальні підходи і технічні прийоми, що застосовуються при оцінці автотранспорту
- •6.6.1. Визначення заміщеної вартості автотранспорту
6. Оцінка рухомого майна 6.1. Професійні вимоги щодо оцінки рухомого майна
Виконуючи оцінку рухомого майна, оцінювач зобов'язаний: знати, розуміти і правильно користуватися загальновизнаними методами і технічними прийомами, необхідними для одержання достовірної оцінки, не припускатися серйозних помилок, що можуть мати суттєвий вплив на результати оцінки або розуміння Звіту, не припускатися серій помилок і неточностей, які в сукупності можуть мати такий вплив.
Оцінювач має враховувати мету й очікуваний характер використання оцінки, приймаючи До уваги, що методи оцінки рухомого майна й оціночні процедури значною мірою детерміновані метою і очікуваним використанням оцінки.
Оцінювач зобов'язаний:
- адекватно і однозначно ідентифікувати об'єкти оцінки;
- визначити мету та очікуваний характер використання оцінки і умови, що обмежують використання результатів оцінки;
- визначити дату оцінки;
- дати дефініцію вартості, що визначалася, і опис умов, за яких вона є дійсною;
- зібрати, перевірити і узгодити всі доступні дані, що можуть бути корисними в процесі визначення вартості;
- застосувати правильні методи оцінки і досконалі технічні прийоми;
- використовувати, згадану вище в цьому пункті, інформацію при підготовці Звіту;
- визначити вартість об'єкта та умови фінансування, за яких оцінка є ефективною.
Оцінювач зобов'язаний дотримуватись наведених нижче спеціальних оціночних правил:
- визначити і врахувати вплив найбільш ефективного використання об'єкта;
- визначити й ідентифікувати адекватний ринок, що відповідає меті оцінки;
- врахувати ринкові умови на момент оцінки;
- врахувати дані про попередні факти продажу об'єкта оцінки;
-використати всі загальновизнані методи оцінки,
144
використання яких є фізично можливим і логічно не суперечить меті оцінки;
- врахувати вплив на вартість, що має атрибутика майна (умови, стиль, кількість, виробник, автор, матеріал, походження, деформації і реставрації);
- ідентифікувати будь-яке майно та немайнові права, що не є нерухомим майном, але включені в оцінку.
Звіт про оцінку рухомого майна має містити:
- ясний і докладний опис оцінки в доступній формі (ідентифікацію оцінюваного майна (інтересів), мету оцінки, очікуваний характер використання оцінки, дефініцію вартості, що визначалася, дату оцінки і дату звіту, умови, що обмежують використання Звіту, опис і обгрунтування всіх суттєвих припущень, оціночну вартість, обгрунтування будь-якого відходу від цих Норм, сертифікат);
- достатню інформацію про об'єкт оцінки, яка дозволить третім особам адекватно розуміти Звіт і скласти правильне уявлення про об'єкт оцінки (достатньо докладний опис оцінюваного майна, аналіз найбільш ефективного використання об'єкту, аналіз і опис адекватного ринку, опис процесів збору і аналізу інформації, інформація, що використовувалася при оцінці, опис оціночних процедур, аналіз та інтерпретація інформації, розрахунки, висновки, будь-яку інформацію, що може сприяти більш адекватному розумінню Звіту).