2. Організаційно-правові засади становлення аграрного сервісу

2.1. Правова основа агросервісної діяльності

Правовою основою агросервісної діяльності є законодавчі та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, фінансово-кредитного, податкового, адміністративного, трудового та інших галузей чинного законодавства. Основними законодавчими актами України, що регулюють агросервісну діяльність, є Закони: «Про підприємство», «Про власність», «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про кооперацію», «Про банки і банківську діяльність» та інші.

Згідно із чинними вимогами закону агросервісна діяльність, як напрям підприємницької діяльності, може здійснюватись у формі як індивідуального приватного, так і колективно-групового Підприємництва. Своє право на індивідуальне приватне підприємництво громадяни можуть реалізувати, займаючись цим видом діяльності без створення юридичної особи (однак реєстрація є необхідною) або зі створенням юридичної особи. В усіх інших випадках підприємництво здійснюється лише зі створенням юридичної особи, тобто - створенням підприємства.

Підприємство - це об'єднання юридичних або фізичних осіб з метою ведення підприємницької діяльності, яке має статус юридичної особи, самостійний баланс, розрахунковий рахунок, печатку зі своєю назвою. Підприємство може мати у своєму складі: дочірні підприємства, філії, представництва.

Дочірне підприємство - підприємство, засноване єдиним засновником, який і є власником цього підприємства

Філія - структурно відокремлена частина юридичної особи, що знаходиться за межами розташування керівного органу юридичної особи та виконує таку ж підприємницьку діяльність, що й юридична особа в цілому. Філія має своє керівництво, яке підпорядковане керівному органу юридичної особи і діє на підставі доручення.

Представництво - структурно відокремлена частина юридичної особи, яка діє за межами розташування юридичної особи від її імені. Діяльність представництва обмежується лише представницькими функціями (укладання угод, рекламна діяльність, налагодження збуту тощо).

Вибір організаційної форми підприємництва (виду

підприємства) здійснюється через механізм державної реєстрації

за загальними правилами. її проводять місцеві органи виконавчої

'і влади за місцем локалізації підприємства. Принцип реєстрації -

'.заявницько-дозвільний. Вона здійснюється впродовж 5 робочих

днів (окремі види підприємств - 15 робочих днів). Орган, що

здійснює реєстрацію, видає свідоцтво про державну реєстрацію

та повідомляє про це в податкову інспекцію та статистичний

орган.

- Всі підприємства отримують код Єдиного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ). Організаційно-правова форма підприємства повинна відповідати Класифікатору організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ).

Для державної реєстрації необхідно подати: установчі документи (рішення засновників, Статут), реєстраційну картку, і- підтвердження сплати реєстраційних зборів, інші (лише передбачені законом) документи. Реєстраційний збір справляється в мінімальних заробітних платах (попередня норма) або мінімумах неоподатковуваних доходів (чинна норма) незалежно від вибраної

сфери діяльності.

Підприємство вважається створеним з моменту його реєстрації. Свідоцтво про державну реєстрацію дає право на відкриття рахунків у банку, виготовлення печаток. На печатках і штампах; фірмових бланках повинен бути номер державної

реєстрації (СКОП).

Після створення підприємства бажаними кроками є: ; виготовлення печатки, штампів, бланків, відкриття рахунків у і банку, реєстрація в органах влади і державного управління, ■'■ ліцензування видів діяльності (при потребі).