6.2. Кваліфікаційна оцінка машин та обладнання

Машини - це механічний пристрій з узгоджено працюючими частинами, який здійснює доцільні корисні рухи для перетворення енергії.

Нові машини - це високоефективні, конкурентоздатні, що відповідають або переважають за своїми показниками кращі світові досягнення, на які затверджена нова нормативно-технічна документація. До нових машин також відносяться високоефективні модернізовані машини, які відповідають за своїми показниками кращим світовим досягненням.

Система машин (технологічна лінія) - це сукупність засобіп механізації, які забезпечують комплексну механізацію технологічних процесів і передбачають перспективний розвиток машинооснащення об'єкта на тривалий період. Система машин

145

визначає номенклатуру і структурний склад засобів механізації, які необхідні для виконання всієї сукупності технологічних процесів. Вона включає машини загального користування і спеціального призначення.

Удосконалення машини - це покращення якості машини шляхом внесення змін у технологічну документацію без зміни основних показників.

Експлуатація машини - це сукупність процесів по використанню машини у відповідності з її призначенням і здійсненню заходів' по максимальному збереженню її властивостей, встановлених нормативно-технічною документацією. У склад процесу експлуатації входять: введення в експлуатацію, використання за призначенням, транспортування, монтаж, демонтаж, технічне обслуговування, ремонт і зберігання.

Режим роботи машини - це розподіл календарного часу на робочий час машини і час переривів в її роботі.

Продуктивність машини - це обсяг роботи в натуральному виразі, який виконується машиною за одиницю часу.

Модернізація машини - це комплекс технічних засобів, які здійснюються з метою покращення конструктивно-експлуатаційних якостей машини: удосконалення рішень окремих збірних одиниць, підвищення надійності, зниження затрат на технічне обслуговування, покращення умов роботи машиніста та ін. При цьому основні параметри і конструктивні рішення (обсяг робочого органа, вантажопід'ємність, тип приводу, ходового пристрою) залишаються без змін. Модернізація, як правило, здійснюється заводом-виробником.

Якість машини - це сукупність властивостей, які обумовлюють їх придатність задовільняти потреби у відповідності з їх призначенням. Рівень якості машин характеризується сукупною оцінкою технічного рівня, якості виготовлення і рівня якості експлуатації.

Життєвий цикл машини - це сукупність виробничих процесів від початку дослідження можливості створення машини до припинення використання, включаючи «стадії дослідження і' проектування, виготовлення, експлуатації, списання та утилізації.

Використання машини - показник, який характеризує

146

завантаження машин по продуктивності і по часу у вигляді напрацювання в мото- або машино-годинах. Рівень використання машини оцінюють в % з допомогою коефіцієнтів використання і внутрізмінного часу, змінності.

Механізм - це сукупність рухомо-сполучних ланок, які здійснюють під дією прикладених сил певні корисні рухи (механізм пересування, повороту, підіймання).

Агрегат - це укрупнений уніфікований вузол машини, який володіє повною взаємозамінністю і виконує певні функції в технічному процесі або механічне з'єднання декількох машин, які працюють в комплексі.

Привід. - це пристрій, який складається з; двигуна, передавальних механізмів і системи управління для приведення в рух машини і механізмів.

Робоче обладнання машини - це змінні робочі органи, які несуть конструкції і пристосування, якими оснащується машина для виробництва заданого виду робіт, операцій.

Придатна машина - це машина, яка задовільняє встановлені вимоги.

Дефект - це кожна окрема невідповідність машини встановленим вимогам.

Дефектна машина - це та машина, яка має хоча би один дефект.

Нормативний > строк служби - встановлюється на основі економічних міркувань, а не конструктивно-технологічних „ показників і даних про старіння техніки.

Технічний ресурс - це показник довговічності, який характеризує загальний запас можливого напрацювання машини (об'єкта) від початку експлуатації до настання граничного стану.

Залишковий ресурс - це запас можливого напрацювання машини з моменту її обстеження або тривалість експлуатації від даного моменту часу до досягнення граничного стану.

6.3. Система стандартів при виробництві і експлуатації машин та обладнання

Всі основні машини розробляються і виготовляються у повній . відповідності зі стандартами. Розрізняють за сферою дії:

стандарти державні, які діють на території і для галузей народного господарства;

147

стандарти галузеві, які відображають специфіку даної галузі, міністерства, відомства;

стандарти підприємства і об'єднань;

стандарти ІСО (міжнародна організація по стандартизації, в якій розробку стандартів здійснюють технічні комітети).

Основним типом державних стандартів є «Технічні умови», які включають: сферу застосування, основні параметри, технічні вимоги безпеки, комплектність поставки, правила прийомки, методи випробувань, маркування, упаковка, транспортування, зберігання, вказівки по експлуатації, гарантії виробника.

Поряд із стандартами на технічні засоби існують також стандарти, які регламентують показники і положення, що пов'язані з роботою машин: вітрові навантаження, прилади і технічні вироби, використання в різних кліматичних районах та ін.

Крім того, є стандарти, які об'єднані у відповідні системи: розробки і постановки продукції на виробництво; показників якості продукції; стандартів безпеки праці; конструкторської документації; технологічної підготовки виробництва.

Класифікація машин і обладнання

У відповідності з функціональним призначенням машини і обладнання поділяються на дві групи: машини і обладнання, які використовуються у виробничій сфері і ті, що використовуються в невиробничій сфері. До першої групи відносяться технічні засоби, які приймають безпосередню участь у випуску продукції, послуг та ін. Другу групу включають машини і обладнання, які безпосередньо чи опосередковано використовуються поза виробництвом і не приймають участі в технологічному процесі (побутова техніка).

Машини і обладнання виробничої сфери поділяються на три види:

- технологічні - ті, які безпосередньо використовуються в технологічних лініях, цехах, бригадах;

- функціональні - ті, які забезпечують роботу технологічних засобів (транспортні, вантажопідйомні машини, енергетичне обладнання);

- допоміжні - ті, які сприяють роботі технологічних засобів (обчислювальна техніка, лабораторне і вимірювальне обладнання).

148

Облік "машин і обладнання на підприємстві ведеться по адміністративно-господарських структурах: виробництвах, цехах, дільницях, спорудах.

Інвентарні дані включають такі показники: інвентарний номер, вид і марка технічного об'єкта, дата вводу в експлуатацію, початкова (балансова) вартість, загальний коефіцієнт (індекс), балансова вартість на дату оцінки; нормативний % зносу (в рік), ефективний строк служби (роки).

Оцінка машин і обладнання

Процедура оцінки технічних об.'єктів підприємства починається з ознайомлення і аналізу технології виробництва. При цьому необхідно:

• а) провести збір інформації про основні технологічні і допоміжні процеси, про сировину, обладнання і продукцію;

б) провести аналіз співвідношення виробництва із світовим рівнем, з визначенням переваг і недоліків;

в) визначити перспективи розвитку галузі в цілому і зокрема даного підприємства.

Процес оцінки технічних засобів включає: інспекцію машин і обладнання; консультації з технічним персоналом підприємства; консультації з виробниками обладнання, проектними та іншими організаціями.

Важливим складовим елементом є діагностування технічного стану машин і обладнання. В системі діагностичних параметрів виділяють: структурні, функціональні, супутні.

При використанні перших перевіряють і виявляють: зміни лінійних кутових параметрів, зазори, натяги, люфти, неспіввісність, непаралельність, стук валів, порушення кінематики, тріщини, виколи, деформації, корозійні пошкодження, протікання рідини, порушення герметичності.

Функціональні параметри дають можливість встановити й оцінити: потужність, продуктивність, питому витрату палива, енергії, тиск в гідро-пневмосистемі, тривалість циклів, операцій, експлуатаційні затрати, коефіцієнт корисної дії, експлуатаційні показники.

На основі супутніх параметрів визначають: шум, тріск, стук, вібрацію, коливання, розкачування, нагрівання, короблення, знос робочих параметрів, кріплення вузлів і деталей, стан роздільних сполучень, стан нероздільних сполучень.

149