5.4.Ефективність використання машинно-тракторного парку і шляхи її підвищення

Умовні показники. Для визначення рівня ефективності використання тракторного парку, встановлення міжремонтних строків, контролю за витрачанням пального, організації планової робити сільськогосподарських підрозділів (тракторних і тракторно-рільничих бригад, механізованих ланок, загонів) є необхіднісгь у використанні таких умовних показників, як умовно-еталонний трактор і умовно-еталонний гектар. Фізичні трактори переводяться в умовно-еталонні за коефіцієнтами, що визна­чені, виходячи з нормативного виробітку за зміну. За одиницю беруть трактори класу 3 т (ДТ-75, Т-74, Т-75) з нормативним виробітком 7 га. Звідси, наприклад, трактор Т-150 з нормативним виробітком 11,6 га матиме коефіцієнт для переведення 11,6 : 7 -1,65; Т- 100М відповідно 10,2 і 1,34; МТЗ-52Л — 4,1 і 0,58; Т-16 — 1,4 і 0,2 і т. д.

Умовно-еталонні гектари визначають множенням кількості виконаних нормозмін відповідною маркою трактора на його змінний еталонний виробіток. Останній розраховують по кожній марці тракторів множенням коефіцієнта для переведення цієї марки трактора в умовно-еталонний на тривалість зміни в годинах. Якщо, наприклад, тривалість зміни становить 7 год, а робота виконується трактором Т-100, то його змінний еталонний виробіток становитиме 9,38. За умови, що протягом року цим трактором виконано 215 нормозмін, його річний виробіток становитиме 2017 умовно-еталонних гектарів. При цьому кількість нормозмін визначають діленням фактично виконаного обсягу робіт за робочу зміну на змінну норму виробітку. У тих випадках, коли трактором виконується погодинна робота, кількість нормозмін визначають діленням відпрацьованого часу на 7 год.

Показники ефективності використання тракторного

135

парку. Ступінь раціональності (ефективності) використання тракторного парку підприємства визначається за такими трьома групами показників.

1. Показники інтенсивності використання тракторного парку: 1:1. Коефіцієнт використання тракторного парку.

визначається діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві.

1.2. Відпрацювання одним трактором машино-днів, розраховується діленням всього обсягу відпрацьованих тракторним парком машино-днів на середньорічну кількість тракторів.

1.3. Відпрацювання одним трактором машино-змін, визначається діленням усього обсягу відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість тракторів.

1.4. Відпрацювання одним трактором нормозмін визначається аналогічно, лише в чисельнику беруться виконані тракторним парком нормозміни.

1.5. Коефіцієнт змінності визначається як відношення відпрацьованих машиномін до відпрацьованих машино-днів.

2. Показники продуктивності використання тракторного парку

2.1. Річний виробіток умовно-еталонних гектарів одним трактором. Визначається діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт, включаючи стаціонарні, земляні і транспортні в умовно-еталонному визначенні, на середньорічну кількість тракторів.

2.2. Змінний виробіток одним трактором, розраховується діленням загального обсягу виконаних тракторним парком робіт на кількість відпрацьованих ним машино-змін.

2.3. Денний виробіток одним тракторам. Визначається аналогічно попередньому показнику, лише в знаменнику беруться відпрацьовані машино-дні.

2.4. Коефіцієнт виконання тракторним парком норм виробітку. Розраховується діленням виконаних нормо-змін на відпрацьовані машино-зміни.

3. Показники економічності використання тракторного парку 31- Собівартість одного умовно-еталонного гектара.

Визначається діленням усіх витрат на експлуатацію тракторів, сільськогосподарських машин і знарядь на загальний обсяг робіт

136

в умовно-еталонних гектарах, виконаних тракторним парком.

3.2. Витрати палива на один умовно-еталонний гектар. Для визначення економічної ефективності використання всього машинно-тракторного парку, включаючи не лише силові (трактори), а й робочі машини, розраховують показник виходу валової продукції рослинництва на 1 грн. вартості цих машин. З підвищенням цього показника створюються необхідні економічні передумови для швидкої окупності витрат на придбання техніки і її заміни на більш продуктивну.

Показники інтенсивності характеризують напруженість використання тракторного парку протягом року і є вихідними в формуванні показників його продуктивності, а тому розглядаються як істотні фактори зниження витрат на одиницю тракторних робіт. Чим більше відпряньовано кожним трактором машино-днів і виконано нормозмін, чим вищий коефіцієнт змінності, тим більшим буде, за інших однакових умов, його річний виробіток в умовних еталонних гектарах і навпаки.

Залежність продуктивності тракторів за показником річного виробітку від інтенсивності їх використання можна зобразити у вигляді виразу:

де:

Мд - кількість відпрацьованих одним трактором машино-днів;

Кз .— коефіцієнт змінності;

Вм.з — виробіток умовно-еталонних гектарів за одну машино-зміну.

За допомогою цієї формули можна визначити вплив кожного множника (фактора) на зміну річного виробітку у звітному році порівняно з базовим і завдяки цьому розкрити причини підвищення (зниження) продуктивності тракторного парку.

Напрями поліпшення використання тракторного парку. Є багато напрямів поліпшення використання тракторного парку. Одні з них не залежать від аграрних підприємств, оскільки пов'язані з конструктивними параметрами силових і робочих машин. Йдеться про необхідність створення нових і вдосконалення існуючих моделей і модифікацій тракторів зі строком служби дизельних двигунів і трансмісій до 5—6 тис. мотогодин Г)і^і:і

137

капітального ремонту, які мали б вищу питому енергомісткість, «кращу маневреність, вищі робочу і транспортну швидкість і_?-що особливо важливо в умовах енергетичної кризи, менше витрачали палива на одиницю виконуваних робіт.

Серед напрямів поліпшення використання тракторного парку, які залежать від аграрних підприємств, важливе місце займає встановлення його раціональної структури, забезпечення тракторів необхідним набором робочих машин і знарядь, раціональне комплектування тракторних агрегатів, підвищення кваліфікації механізаторів і вдосконалення їх • матеріального стимулювання за кращі результати роботи, поліпшення технічного обслуговування і проведення своєчасних і якісних ремонтів, вдосконалення організації виробничих процесів.

На кожному підприємстві необхідно підвищувати змінну продуктивність тракторних агрегатів за рахунок таких факторів, як: повне використання конструктивної ширини захвату агрегата, раціонального використання середньозмінної швидкості його руху і повного використання робочого часу зміни. Відомо, наприклад, що при недовикористанні конструктивної ширини агрегата на 1 % (робота без ходо-покажчика) його продуктивність знижується на 2,5 %. Середньозмінна швидкість руху агрегата часто буває низькою через неправильне регулювання робочих органів машин, невміння трактористів маневрувати швидкостями. Дослідами наукових організацій установлено, що перейти із швидкості, скажімо 4 км, на швидкість 6 км доцільно лише за довжини шляху не менше 24 — 35 м.-

Показники ефективності використання комбайнів. Ефективність роботи комбайнів визначають за показниками інтенсивності, продуктивності та економічності. До показників інтенсивності відносять такі, як кількість відпрацьованих одним комбайном машино-днів і окремо машино-змін за сезон. їх розраховують діленням відпрацьованих певним видом комбайнів машино-днів (машино-змін) на їх (комбайнів) середнь'осезонну кількість (як тих, що працювали, так і тих, що не працювали).

Продуктивність комбайнів визначають за такими показниками, як кількість зібраних гектарів одним комбайном за сезон, за машино-день і за машино-зміну. Перший з названих показників розраховують діленням зібраної площі певним типом комбайнів на їх середньосезонну кількість. Два інших показники

138

розраховують аналогічно з тією лише особливістю, що в знаменнику беруть відпрацьовані машино-дні (машино-зміни).

Для зернозбиральних комбайнів визначають і такі важливі показники продуктивності, як обсяг намолоченого зерна одним комбайном за сезон, за один машино-день, одну машино-зміну. При розрахунках цих показників у чисельнику оперують оприбуткованим зерном у бункерній вазі.

Про економічність роботи комбайнів' судять за показниками собівартості 1 га зібраної площі і витрат пального на цю саму площу. Зокрема, собівартість 1 га зібраної площі визначають діленням суми усіх витрат на експлуатацію комбайнів певного виду (оплата праці працівників збирального комплексу з нарахуваннями, амортизація, пальне і мастила, ремонт, транспортні втрати) на збиральну площу.

При аналізі роботи комбайнового парку за розглянутими показниками слід пам'ятати, що показник кількості відпрацьованих одним комбайном машино-днів до певного ступеня характеризує тривалість збирання відповідної культури в господарстві. Тому оцінку роботи комбайнів відповідного типу за цим показником доцільно здійснювати з позиції встановлених строків збирання даної культури і врахуванням інших показників. Найповніше продуктивність комбайнів характеризують показники кількості зібраних гектарів (а для зернових комбайнів - і намолоченого зерна) за один машино-день за умови, що одним комбайном відпрацьовано не менше машино-днів, ніж це необхідно для збирання культури у заздалегідь передбачені строки. Із зростанням цих показників підвищується сезонна продуктивність комбайнів і знижуються витрати на 1 га збиральної площі.

Важливою частиною системи ефективності використання технічних засобів є визначення економічної ефективності оптимізації її технічного складу, зумовленої збільшенням виходу продукції, зниженням витрат на її виробництво або обома факторами одночасно.

При здійсненні розрахунків з використанням економіко-математичних методів важливо правильно враховувати два фактори, що впливають на врожайність, - своєчасність виконання операцій і обсяг виконання окремих видів робіт (внесення добрив, полив тощо). Отже, варіанти складу машинно

139

тракторного парку (МТП) можуть різнитися за обсягом додатково виконаних робіт, що підвищують врожайність культур, або за строками виконання робіт. З врахуванням цього економічний ефект від впровадження запропонованого складу МТП, який Досягається внаслідок підвищення врожайності сільськогосподарських культур підраховують у загальному випадку за формулою:

і і \ /і

де:

/, - закупівельна ціна І- ї культури, грн./ц;

д_и - збільшення врожайності 1 - ї культури внаслідок виконання додаткової і - ї операції, ц/га;

Р р~ - площа, на якій виконується додаткова і -а операція відповідно за розрахунковим та базовим варіантами складу МТП, га;

І/ - середня урожайність І -ї культури в даних зональних умовах при виконанні всіх операцій у встановлені агротехнічні строки;

к - коефіцієнт втрат урожаю при перевищенні агротехнічного строку виконання робіт на і -й операції по обробітку І -ої культури, % /день;

ТТ- - перевищення агротехнічного строку виконання і-ої операції по вирощуванню І -ої культури відповідно за розрахунковим і базовим варіантами складу МТП.

Економічна ефективність впровадження оптимального складу МТП може обумовлюватись також зниженням витрат на виконання деяких робіт. Ці витрати складаються з двох частин: перша - витрати, пропорційні кількості машин кожного типу в складі МТП (пов'язані з придбанням і утриманням машин, які потрібно перенести на вартіоть продукції, тобто витрати на реновацію та зберігання машин), і друга - витрати, пропорційні обсягу робіт (пов'язані з безпосереднім виконанням робіт, що залежать від того, яка частина робіт, яким типом машин виконується, тобто витрати на оплату праці, паливо, капітальний і поточний ремонти, технічне обслуговування). Таким чином,

140

Таблиця 24.

Ефективність придбання машин для виконання додаткових

обсягів робіт.

Машини	Культури	Операції	Збільшення врожайності при виконанні даної операції, %
Розкидачі органічних добрив ПРТ-16	Картопля	Внесення органічних добрив	17
..' _	Овочі	Теж	21
Розкидачі мінеральних добрив РУМ-8	Озимі зернові	Внесення мінеральних добрив	16 •
Машини для внесення рідких органічних добрив МЖТ-16	Кукурудза на зерно	Внесення рідких органічних добрив	19
Підживлювачі-обприскувачі ПОМ-630	Озимі зернові	Підживлення	17

цю частину економічного ефекту (Ь₂, грн.) розраховують за формулою:

де:

с. - витрати на придбання і утримання в господарстві однієї машини і -го типу, грн'/рік;.

п., п.- кількість машин ) -го типу відповідно для розрахункового та базового варіантів складу МТС, шт.;

г.. - витрати на одиницю обсягу робіт при виконанні і -ї операції машинами і -го типу;

О._Г) 0,ц обсяги робіт на і -й операції, що виконуються машинами І -го типу відповідно за оптимальним та базовим варіантами складу МТС.

Важливо враховувати в розрахунках ефект від включення до складу парку додаткових машин кожного типу, яких не вистачає (таблиці 24-25).

Ефективність додаткового включення до складу парку ще однієї машини кожного типу залежить від забезпечення ними господарства. Вона має найбільше значення при низькому його рівні, поступово знижується при наближенні до повного забезпечення і стає від'ємною при надлишку цих машин и господарстві.

141

Таблиця 25.

Ефективність придбання додаткової кількості машин для скорочення строків виконання польових робіт

Машини	Культури	Операції	Строк виконання при опти­мальному складі парку, днів	Збільшення врожайності при скорочен­ні строків ви­конання робіт на 1 день, %
Трактори Т-150 (4 шт.) з комплектом машин: борони БДТ-7,0 (2 шт.), чизелі-культиватори ЧКУ-4 (3 шт.), лущильники ЛДГ-15 (5 шт), комбайн кукурудзозбиральний ККП-3, розкидачі мінеральних добрив РУМ-8 (2 шт), вирівнювачі ВП-8 (2 шт)	Озимі зернові Кукурудза на зерно Картопля	Ди осування Оранка Культивація Сівба Вирівнювання площ Культивація Закриття вологи Сівба Збирання куку­рудзи на зерно Закриття вологи Вирівнювання площ Культивація Садіння	12 6 10 10 4 10 15 3 10 10	0.01 0.2 0.1 0.5 0.1 0.1 0 2 0.8 0.1 0.3 0.1 0 1 0.4
Трактори Т-70В (4 шт.) з ко мплектом маши н: культиватори КСГ-5 (4 шт), пристрій для обробітку міжстовбурних смуг ПМП-0,6 (4 шт), комплекти робочих органів ППР-5,4 (4 шт.)	Сад	Боронування Культивація Оранка Обр. міжстов­бурних смуг Обр. пристов­бурних кругів	2 4 4 5 5	0.1 0.2 0.1 0.7 1.3
Трактори МТЗ-80 та ЮМЗ-6АЛ (11 шт) з комплектом машин: культиватори КГФ-2,8 (7 шт), КРН-5,6 (1 шт), УСМК-5.4-Б (1 шт), КРП-2.8М (5 шт), підживлювачі-обприс-кувачі ПОМ-630 (2 шт), підживлювачі ПЖУ-5(3 шт.)	Кукурудза на зерно Картопля Овочі	Міжрядний Обробіток Теж Обприскування Підгортання Міжрядний обробіток Сівба Підживлення	3 ' 9 4 10 2 3 4	0.3 0.2 0.1 0.1 0.2 0,6 02
Розкидачі органічних добрив ПРТ-16	Озимі зернові Картопля	Внесення орган Добрив Теж	20 7	01 0.1
Розкидачі рідких органічних добрив МЖТ -16(1 шт.)	Кукурудза на зерно	Внесення рідких добрив	5	0.1
Ко мбайни карто плезбир апьні ККУ-2А(1шт.)	Картопля	Збирання	20	0.1
Завантажувачі сівалок УЗСА (1 шт.)	Зернові	Завантажували сівалок	9	0.1

142

На підставі цього встановлюють економічну ефективність (С, грн) певного комплекту поставки сільськогосподарських машин:

143

Оптимізація комплекту поставки машин N. на основі максималізації вище наведеної цільової функції досягається при виконанні умови:

де:

N. - кількість машин ; -го типу у складі комплекту поставки;

С - економічний ефект від поставки машин у комплекті {І\Г};

с - економічний ефект від використання в господарстві однієї додаткової машини ]-то типу при рівні забезпечення машинами цього типу, що належить до і - го інтервалу (за значеннями цього рівня);

п.. - кількість машин ]- типу, що поставляються певному господарству (або іншому об'єкту, планування), які відносяться до і -го інтервалу рівня забезпеченості;

/. - вартість однієї машини і -го типу;

Р - фонд витрат на придбання машин.