- •1. Структурна характеристика аграрного
- •1.1. Сутність і структура агросервісної діяльності
- •1.2. Ринкова інфраструктура апк та її складові
- •1.3. Біржова діяльність в апк
- •1.4. Механізм функціонування біржового ринку
- •2. Організаційно-правові засади становлення аграрного сервісу
- •2.1. Правова основа агросервісної діяльності
- •2.2. Характеристика основних організаційних форм агросервісної діяльності
- •2.3. Особливі організаційно-правові форми сервісних
- •3. Організація агросервісних формувань ринкового типу
- •3.1. Реорганізація державних обслуговуючих підприємств в агросервісні ринкові формування
- •3.2. Формування агросервісних структур на селі
- •4.2. Зарубіжний досвід функціонування технічного сервісу в сільському господарстві
- •4.2.1. Технічне забезпечення сільського господарства
- •4.2.2. Обслуговування і ремонт техніки
- •4.2.3. Прокат і оренда сільськогосподарської техніки
- •4.2.4. Організаційно-правові форми використання сільськогосподарської техніки
- •4.3. Стан і перспективи вітчизняного технічного
- •4.3.1. Організаційно-економічні особливості реалізації технічної політики в Україні
- •5. Бізнес-планування технічного сервісу 5.1. Структурна характеристика бізнес-плану
- •5.2. Організація машинно-технологічних станцій (мтс)
- •5.2.2. Обгрунтування вибору технічних засобів при створенні мтс
- •5.3 Бізнес-план розвитку ринку технічних послуг машинно-технологічних станцій (мтс)
- •5.4.Ефективність використання машинно-тракторного парку і шляхи її підвищення
- •6. Оцінка рухомого майна 6.1. Професійні вимоги щодо оцінки рухомого майна
- •6.2. Кваліфікаційна оцінка машин та обладнання
- •6.4. Загальні положення зносу.
- •6.5. Оцінка серійного виробничого обладнання
- •6.6. Загальні підходи і технічні прийоми, що застосовуються при оцінці автотранспорту
- •6.6.1. Визначення заміщеної вартості автотранспорту
5.2. Організація машинно-технологічних станцій (мтс)
5.2.1. Об'єктивна необхідність і варіанти створення МТС
Внаслідок фінансової кризи з початку 90-х років різко скоротилось придбання сільськогосподарськими підприємствами машин і механізмів. За цей час світове сільськогосподарське машинобудування запропонувало сільським товаровиробникам нові типи і марки машин та механізмів, які характеризуються великою потужністю, високою продуктивністю, якістю і надійністю. Але вони надто дорогі і сільськогосподарські підприємства України не спроможні їх купувати. Крім того, для раціонального використання і окупності цих машин потрібні
118
великі обсяги робіт. Тому при гострому дефіциті сільськогосподарської техніки першочергового значення набуває експлуатація машинно-тракторного парку спеціалізованими підприємствами — машинно-технологічними станціями. Вони спроможні забезпечити багатофункціональний технічний сервіс, надати послуги сільськогосподарським товаровиробникам різних форм власності.
Створення регіональних машинно-технологічних станцій (чи інших аналогічних структур) дає можливість: сконцентрувати необхідні фінансові ресурси для придбання сучасних машин оптимального агрегатування; організувати широкомасштабне повносезонне використання машин незалежно від розмірів земельних угідь господарств і забезпечити окупність техніки.
МТС вирішує два основні завдання: задоволення всіх потреб сільськогосподарських товаровиробників, надання численних послуг у рільництві (оранка, заготівля кормів, збирання врожаю та ін.), а також освоєння прогресивних технологій вирощування різних культур.
До технологічного завдання МТС входить: вивчення поточної і перспективної потреби* сільських товаровиробників у виконанні механізованих робіт, в організації технічного обслуговування, ремонту машин та інших послуг; збирання замовлень сільських товаровиробників з відповідним їх оформленням; допомога у проведенні механізованих робіт (підряд) та переробці сільськогосподарської продукції; надання техніки у тимчасове користування (оренда, прокат); технічне обслуговування машин і обладнання (ТО, ремонт, зберігання); організація матеріально-технічного постачання для виробничої і .технічної експлуатації машин; виконання замовлень на виготовлення деталей; будівництво споруд, транспортування, підбір, монтаж, наладка машин і обладнання; проведення консультацій та навчання сільських товаровиробників.
Практика створення та функціонування МТС свідчить, що залежно від форми власності вони умовно поділяються на дві групи. Перша група машинно-технологічних станцій - це підприємства, метою яких є одержання прибутку. Економічні взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з ними слід будувати на розцінках і тарифах, які формуються на основі нормативних виробничих витрат на відповідні механізовані роботи
119
і послуги та середньої для всіх галузей норми прибутку.
Друга група структур міжгосподарського машиновикористання - механізовані кооперативи, гуртки по обміну технікою, сусідська взаємодопомога, машинні товариства і станції,, прокатні пункти та ін. Тобто машини для них є знаряддям праці,, а не джерелом прибутку. Взаєморозрахунки між МТС, які створені на кооперативних засадах, і господарствами-засновниками проводяться за розцінками на рівні собівартості робіт і послуг.
Якщо між господарствами укладається угода на спільне використання технічних засобів без створення відповідного формування і зміни форми власності на них (сусідська взаємодопомога), то розрахунки між ними грунтуються на взаємозаліку витрат на виконання робіт та відповідної компенсації у разі їх неспівпадання.
Існує декілька варіантів створення МТС: шляхом кооперації окремих господарств; на базі районних ремонтно-виробничих підприємств; при переробних підприємствах (спеціалізованих МТС).