6.5. Оцінка серійного виробничого обладнання

Для оцінки серійного виробничого обладнання найбільш обгрунтованим є порівняльний підхід при якому використовується метод прямого порівняння і метод статистичного моделювання ціни.

Метод прямого порівняння застосовується в тому випадку, якщо для оцінюваного об'єкта підібраний близький аналог або декілька аналогів. Ціна об'єкта-аналога, по якому недавно здійснювалась угода, аналізується, коригується, звільняється від впливу нехарактерних обставин купівлі-пр'одажу і приводиться до дати оцінки з врахуванням динаміки цін у відповідному секторі ринку машин і обладнання. Вартість машини або одиниці обладнання (В) визначається за формулою:

де:

де:

X., Х_а, - значення і-го параметра оцінюваного об'єкта і аналога;

Аі - показник міри впливу і-го параметра на ціну об'єкта.

Коригування, які вносяться в ціну аналога підрозділяються на два види: коефіцієнтні, які вносяться шляхом множення або ділення на коефіцієнт та поправочні, які вносяться шляхом додавання або віднімання абсолютної поправки.

При застосуванні методу прямого порівняння необхідно дотримуватися певної послідовності при внесенні коригувань: спочатку роблять коефіцієнтні коригування (за індексом цін і параметрах), а потім - поправочні (за різними доповненнями).

158

Якщо порівнюються об'єкти, які мають знос, то послідовність внесення коригувань така: спочатку здійснюються коефіцієнтні коригування, потім поправочні коригування і в кінці здійснюються коригування, які враховують знос.

Можливості порівняльного підходу значно розширюються при застосуванні методу статистичного моделювання ціни. Останній полягає в тому, що оцінюваний об'єкт розглядають як представника деякої сукупності однорідних об'єктів, для яких ціни відомі. Для даної сукупності об'єктів з допомогою методів, теорії статистики розробляють математичну модель залежності ціни від одного а'бо декількох параметрів. З використанням цієї моделі використовують розрахунок ціни середньостатистичного аналога для нашого об'єкта.

Перед розробкою математичної моделі всі ціни, які входять в сукупність аналізованих об'єктів, необхідно привести до одного виду за датою дії, характером і структурою. У залежності від того, яку математичну модель беруть за основу, розрізняють декілька різновидностей даного методу: розрахунок за питомими ціновими показниками, за кореляційною моделлю, за експертними оцінками.

Розрахунок за питомими ціновими показниками здійснюється, виходячи з наявності прямої пропорційної залежності між вартістю об'єкта і головним його параметром. Вартість (В) розраховується за формулою:

В = Цп х X ± Цд, (39)

Де:

Цп - питомий ціновий показник, тобто ціна об'єкта, яка припадає на одиницю головного параметра;

X - значення головного параметра оцінюваного об'єкта;

Цд - ціна додаткових пристроїв.

Вибір головного параметра залежить від призначення машини або обладнання: для транспортного засобу - це вантажоиід'ємність; для двигуна - потужність; для станка -розмір оброблюваної деталі і т.д.

Різновидністю даного методу є малогабаритний метод, коли за головний вибирають такий універсальний параметр, як маса конструкції або обсяг за габаритними засобами. Цей метод цілком універсальний, оскільки масу і габаритний обсяг має всякий об'єкт.

159

Ц_в - ціна об'єкта-аналога;

К_х, К₂, ....К_щ - коригуючі коефіцієнти, які враховують відмінність в значеннях параметрів оцінюваного об'єкта і аналога;

Ц_д - ціна додаткових пристроїв, за наявності яких відрізняються порівняльні об'єкти.

Коригуючі коефіцієнти розраховуються за формулою:

Основні переваги методу за простотою і наглядністю сприяли його широкому поширенню на практиці. На основі ринкових даних розраховують питому ціну 1т конструкції або 1 куб. м габаритного обсягу по досить широкому кругу машин і обладнання. Ці показники аналізують і приводять у відповідність з такими характеристиками, як складність конструкції, абсолютне значення маси, точність обробки і ступінь автоматизації (для станків), вантажопід'ємність і коефіцієнт тари (для транспортних засобів) і т.д-

З допомогою малогабаритного методу можна розрахувати вартість всього машинного парку господарства. Для цього машинний парк, який відображений у відповідних формах обліку основних фондів, розбивають на 2 і більше групи машин за їх видами і ступенем конструктивної складності, підраховують масу машин кожної групи і з допомогою вартісного множника переводять її у відновну вартість, використовуючи після цього коефіцієнти зносу, розраховують залишкову вартість по групах. Одержані результати по всіх групах підсумовують і виводять поточну залишкову вартість машинного парку.

Вищеописаний метод має «невисоку точність, особливо при оцінці легких за вагою, але складних машин. Для підвищення точності, формула розрахунку вартості об'єкта за даним методом може бути доповнена, наприклад, коригуючими коефіцієнтами, подібними до тих, які застосовуються в методі прямого порівняння.

Зикористання кореляційних моделей при оцінці вартості машин і обладнання пов'язане з існуванням кореляційного зв'язку між вартістю об'єкта і його технічними та функціональними параметрами. Кореляційний аналіз здійснюється за такими етапами:

- формується сукупність однорідних об'єктів, тобто проводиться вибірка машин, які відносяться до одного виду або параметричного ряду, а також збір вихідної інформації по всіх об'єктах, які попадають у виборку;

- проводиться відбір основних незалежних параметрів, які впливають на ціну;

- приймається гіпотеза про форми зв'язку;

- виконується математична обробка даних і одержання кореляційних моделей;

160

- здійснюється оцінка і трактування результатів;

- використовується кореляційна модель для розрахунку ймовірності вартості оцінюваного об'єкта.

Розрахунки по кореляційних моделях дають досить точні результати, однак даний метод вимагає великої кількості статистичних матеріалів. Кількість об'єктів для побудови моделі повинна перевищувати кількість незалежних параметрів в 6-7 раз.

Експертна оцінка вартості машин і обладнання передбачає визначення певного середньозваженого показника в умовних одиницях (балах), який характеризує корисність об'єкта і пов'язаний прямою пропорційною залежністю з його вартістю. Вартість машин і обладнання в значній мірі залежить від таких споживних вартостей, як продуктивність,- точність, енергети­чна економічність, надійність, дизайн та ін. В даному методі використовується порівняння цін і рівня якості або корисності об'єкта. Розпйхунок виконується за Формулою:

Пі - оцінка і-ої властивості в балах.

Якщо властивість об'єкта оцінюється яким-небудь Параметром, то цей параметр переводять в бали прийнятої бальної шкали. Для цього використовують перевідні залежності - лінійні або нелінійні.

Якщо властивість об'єкта неможливо виміряти параметром (наприклад, естетичні характеристики, комфортність, якість оздоблення, ефективність управління і т.д.), то бальна оцінка здійснюється експерним шляхом.

При цьому рекомендується застосовувати спеціальні експертні прийоми, такі як парні порівняння, співвідносні коефіцієнти, моделювання переваг, розстановка пріоритетів та ін. Метод експертних оцінок має невисоку точність, його доцільно застосовувати до тих видів машин і обладнання, ціна на які

161

де:

Цб - ціна одного бала;

Ь - коефіцієнт вагомості і-ої властивості в балах, причому

залежить від якісних характеристик.

Описані вище методи порівняльного підходу застосовуються в основному при оцінці окремих машин і одиниць обладнання. Вибір методу визначається характером об'єкта, умовами його використання і повнотою інформаційної бази про ціни і параметри аналогічних зразків машин і обладнання.

Доходний підхід оцінки передбачає, як першооснову прогнозування очікуваного доходу від оцінюваного об'єкта. Стосовно до машин і обладнання напряму вирішити це завдання неможливо, так як доход створюється всім виробничим комплексом, всіма його факторами.

Тому методи доходного підходу передбачають поетапне вирішення завдання. Спочатку розраховують чистий доход від

. функціювання виробничої системи (підприємства або цеху, чи "дільниці). Потім методом залишку, виділяють частину доходу, яку можна віднести до машинного парку цієї системи. Після цього з допомогою методу дисконтованих доходів або методу капіталізації визначається вартість всього машинного парку. Якщо потрібно визначити вартість якої-небудь одиниці обладнання або машини, то її розраховують з допомогою дольового коефіцієнта.

\ При застосуванні методів доходного підходу слід дотримуватися принципу найбільш ефективного використання об'єкта, згідно з яким вартість машинного парку визначається

. для такого варіанту експлуатації, коли забезпечена найбільша його віддача і найбільш повно розкриваються його функціональні можливості. Від використання даного методу можна очікувати найвищої ціни.

На практиці бувають такі випадки, коли парк машин або обладнання експлуатується найбільш ефективно при оснащенні його якими-небудь додатковими пристроями або агрегатами; тоді оцінку виконують з врахуванням цього дооснащення.

Приклад: Порядок розрахунку з використанням методу капіталізації і залишку для машин і обладнання включає такі етапи:

Етап 1. Виділяють виробничу систему (підприємство, цех або дільницю), машинний парк якої необхідно оцінити, і розраховують чистий доход від функціонування цієї системи.

162 •

Етап 2. Визначають Частину чистого доходу (Ез), яка відноситься до землі: .

Ез = Взх Тк, (41)

Де:

Вг - поточна вартість ділянки; Тк - коефіцієнт капіталізації (дисконту). Етап 3. Визначають частину чистого доходу (Еб), яка відноситься до будівель і споруд:

Еб = Вбх Тб, (42)-

де:

Вб - поточна вартість будівель; Тб - коефіцієнт капіталізації для будівель і споруд. Етап 4. Методом залишку розраховують частину чистого дохорду (Елі), яка відноситься до машинного парку:

Ем = Е - Ез - Еб, (43)

де:

Е - чистий доход від системи, який розрахований на етапі 1. Етап 5. Методом прямої капіталізації визначають вартість машинного парку (Вж):

Вм = Ем :Тм, (44)

де:

Тм - коефіцієнт капіталізації для машин і обладнання (машинного парку), який складається з коефіцієнта капіталізації для землі Тк і коефіцієнта амортизації (повернення капіталу) Там, тобто:

Тм = Тк + Там. (45)

Коефіцієнт амортизації для машин і обладнання визначається за формулою розрахунку коефіцієнта фонду відшкодування капіталу, де Т - нормативний строк служби машин і обладнання.

Етап 6. Визначають вартість окремої машини з допомогою дольового коефіцієнта (Вдол):

Вдол = Вмх Сдол., (46)

де:

Сдол - дольовий коефіцієнт для оцінюваної одиниці обладнання або машини (визначається як частка балансової вартості даної одиниці в балансовій вартості машинного парку)

163

Описаний вище метод використовується в таких випадках.

По-перше, коли можна розрахувати чистий дохід від аналізованої виробничої системи і більша частина цього доходу відноситься до машин і обладнання. Існують деякі види обладнання, з допомогою якого безпосередньо одержують кінцеву продукцію або виконують які-небудь оплачувані роботи і тому цей доход неважко підрахувати. Однак у більшості випадків машини і обладнання в цехах підприємств використовуються для виробництва проміжної продукції (деталей і вузлів) або для виконання робіт внутрішнього призначення (транспортних, контрольних, ремонтних та ін.), доход від яких розрахувати важко, і це є істотним обмеженням для застосування методів доходного підходу оцінки машин та обладнання.

По-друге, метод капіталізації і залишку можна використати у випадку, якщо можлива достовірна оцінка вартості земельної ділянки і будівлі. При цьому доходний підхід дає надійні результати тільки тоді, коли можна впевнено прогнозувати на тривалу перспективу такі показники, як грошові потоки, затрати, процентні ставки доходу.

При оцінці необхідно враховувати фізичний і моральний знос, так як вартість машин і обладнання поступово знижується в процесі їх експлуатації. Фізичний знос визначається строком та інтенсивністю експлуатації обладнання, моральний знос пов'язаний з старінням використаних в конструкції технічних рішень, появою на ринку нових, більш ефективних зразків техніки.

Оцінювач машин і обладнання в своїй роботі повинен дотримуватися певного алгоритму:

- визначити мету і конкретні завдання оцінки;

- скласти план проведення оцінки;

- Підготувати необхідну інформаційну базу;

- проаналізувати ступінь використання оцінюваних машин і обладнання;

- виявити зайві одиниці обладнання;

- вибрати найбільш підходящі методи оцінки;

- провести відповідні розрахунки;

- проаналізувати одержані результати і визначити найбільш ймовірну вартість об'єкта на дату оцінки;

- скласти звіт з необхідними коментаріями.

164