8. Мотивація праці: зміст, моделі та методи реалізації

Під мотивацією праці розуміють сукупність заходів щодо заохочення окремого працівника або трудового колективу до трудової діяльності, направленої на досягнення поставлених цілей через задоволення їх внутрішніх потреб.

Для визначення основних мотивів трудової діяльності працівників використовують систему багатофакторних моделей мотивації, які базуються на теоріях менеджменту, серед яких варто виділити:

1 – змістовні теорії мотивації, які передбачають дослідження потреб працівника, задоволення яких виступає основним стимулом його діяльності;

2 – теорія очікування формує тип поведінки працівника на основі його власних очікувань щодо співвідношення між витратами праці та її результатами; тісноти зв’язку між результатами діяльності та винагороди за неї; цінності винагороди – передбаченого ступеня відносного задоволення, що відчуває працівник, одержавши певну винагороду;

3 – теорія справедливості базується на суб’єктивній оцінці величини винагороди, одержаної працівником за виконання трудових функцій, до затрачених ним зусиль, порівняння із винагородою, одержаною іншими працівниками, які виконують аналогічні роботи та усунення можливого дисбалансу в оплаті праці.

Методи мотивації трудової діяльності поділяються на:

1) економічні, які задовольняють матеріальні потреби працівників. Серед них виділяють: прямі економічні (форми та системи оплати праці, преміювання, участь у прибутках, оплата навчання) та непрямі економічні (пільгове харчування, використання житла, транспорту, доплати за стаж роботи);

2) негрошові, які передбачають збагачення змісту праці, покращення умов праці, гнучкі робочі графіки, охорона праці, просування по службі, система атестацій, участь у прийнятті управлінських рішень.

9. Поняття, види і шляхи росту заробітної плати

Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

Розміри, порядок нарахування і виплати заробітної плати регулюються чинним законодавством України, відповідними Указами і постановами, галузевими інструкціями.

Основними видами заробітної плати є номінальна і реаль­на заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга — засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата знаходиться в певному співвідношенні із номінальною:

де Ірзп — індекс реальної заробітної плати, визначений за певний період;

Інзп — індекс номінальної заробітної плати за цей же період;

Іц — індекс цін, обчислений за період.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці, які знаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% — основна заробітна плата, 30% — додаткова.

Основна заробітна плата працівника визначається та­рифними ставками, посадовими окладами, відрядними роз­цінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Функції і шляхи росту заробітної плати:

Основні функції заробітної плати:

- відтворювальна (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відпо­відної кваліфікації);

- стимулююча (оплата праці спонукає праців­ників до ефективних дій на робочих місцях).

Ріст заробітної плати може бути абсолютним і відносним. Якщо заробітна плата — це та частина суспільного продукту, яку одержують працівники і непрацюючі члени їх сімей у грошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютний ріст передбачає абсолютне збільшення цієї частини, а відносний — ріст тієї частини, яка припадає на кожного працюючого.

Державна політика оплати праці реалізується через ме­ханізм її регулювання, а саме через встановлення мінімаль­ного рівня заробітної плати, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та ін.