1. Виробничі процеси, їх класифікація і принципи організації

Під організацією виробництва розуміють сукупність методів раціонального поєднання процесів праці та матеріальних елементів виробництва у просторі та часі.

Основою організації виробництва виступає виробничий процес як сукупність організованих у певній послідовності процесів праці та природних процесів, у результаті чого вихідна сировина перетворюється у готову продукцію.

Усю сукупність виробничих процесів, які здійснюються на підприємстві, класифікуються за такими ознаками:

• за призначенням виділяють основні (передбачають зміну форм і властивостей сировини); допоміжні (забезпечують безперервне протікання основного виробництва) та обслуговуючі процеси (підтримують нормальні умови для здійснення основних і допоміжних процесів);

• за перебігом у часі розрізняють дискретні (циклічність протікання виробничого процесу) та неперервні (технологічний процес не маю чітко визначених часових обмежень);

• за ступенем автоматизації виділяють ручні (здійснюються безпосередньо робітниками без застосування машин та механізмів), механізовані (виконується робітником за допомогою машин, при цьому його участь є обмеженою і стосується допоміжних операцій), автоматизовані (виконуються машинами під контролем робітника) та автоматичні процеси (здійснюється машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою).

Для забезпечення раціональної організації виробничого процесу у просторі та часі при його проектуванні слід дотримуватися таких принципів: спеціалізації, пропорційність, паралельності, прямоточності, безперервності, ритмічність, автоматичності, гомеостатичності, гнучкості.

2. Організаційні типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика

Ефективність організації виробничого процесу залежить від організаційного типу виробництва, під яким розуміють сукупність основних ознак, які визначають організаційно-технологічну характеристику виробничого процесу.

До основних організаційних типів виробництва відносять одиничне, серійне та масове. Головною ознакою, яка характеризує приналежність виробництва до того чи іншого організаційного типу, є рівень спеціалізації робочих місць, який розраховується за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

При одиничному типі виробництва за кожним робочим місцем не закріплені певні операції, оскільки номенклатура нестійка, передбачає випуск продукції за окремими замовленнями або в дуже малій кількості, причому без повторення таких замовлень.

У серійному типі виробництва за кожним робочим місцем закріплено від 3 до 20 періодично повторюваних операцій, номенклатура продукції обмежена серіями, які періодично повторюються. Залежно від кількості виробів у серії, характеру і трудомісткості їх виготовлення, частоти повторення серій розрізняють дрібносерійне, середньосерійне і великосерійне виробництво.

Масове виробництво характеризується постійним випуском певної кількості виробів у значних обсягах. Тут з’являються можливості для впровадження комплексної механізації та автоматизації робочих процесів.

На кожному підприємстві має місце не конкретний тип виробництва, а складне поєднання різних типів. Тому тип виробництва на дільниці визначають за типом переважної більшості робочих місць, а цеху – за типом переважної більшості дільниць; на підприємстві в цілому – за типом виробництва, який переважає на дільницях і в цехах.