12. Вчення ф. Бекона про душу (види душі).

Представлення Бекона про душу та її здатність складають центральне зміст його філософії людини.

Френсіс Бекон розрізняв в людині дві душі - розумну і чуттєву. Перша - богонатхненний (об'єкт богооткровеннного знання), друга - подібна душі тварин (вона - об'єкт природно-наукового дослідження): перша походить від "духу Божого", друга - з набору матеріальних елементів і є органом розумної душі.

Все вчення про Богонатхненною душі - про її субстанції і природі, про те, вроджена чи вона чи привнесена ззовні, він залишає компетенції релігії.

"І хоча всі такого роду питання могли б отримати у філософії більш глибоке і ретельне дослідження в порівнянні з тим станом, в якому вони знаходяться в даний час, тим не менш, ми вважаємо більш правильним передати ці питання на розгляд і визначення релігії, тому що інакше вони отримали б у більшості випадків помилкове рішення під впливом тих помилок, які можуть породити у філософів дані чуттєвих сприйнять ".

13. Вчення ф. Бекона про індукцію та її роль у науковому пізнанні.

Формулюючи теоретичні аксіоми й поняття про досліджуваних природних явищах ,годі було покладатися на абстрактні обгрунтування . Треба розшифровувати таємний мову природи з докуменмов са- мій ж природи ,з фактів досвіду . Інший альтернативи у науковому пізнанні не сущуствует . Найголовніше - це знайти правильний метод аналізу та узагальнення досвідчених даних ,дозволяє поступово поринути у сутність досліджуваних явищ . Основний метод дослідження, у природною філософії є індукція . Але це та индукция,которая укладає тільки підставі простого перерахування обмеженої кількості сприятливих случити- ївши .Проста перечислительная індукція частіше призводить до ошибоч- ным результатам . І Бекон ставить собі завдання сформувати принцип наукової індукції ,"що виготовляла в досвіді розведення економіки і добір і шляхом належних винятків і отбрасываний я б не- обходимые висновки ". Що стосується індукції ми ,власне кажучи маємо незавершений досвід ,і Бекон розуміє необхідність вироблення таких эффектив- ных коштів ,яка б ,як кажуть ,здійснювати максимально сповнений спокус і глибокий аналіз информа- ции,заключающейся в посилках індуктивного виведення . Перерахуємо деякі особливості бэконовской трактування індукції ,котрі пов'язують собствено логічний частина вчення Бэкона з його аналітичної методологією і филосовской метафізикою . По-перше ,кошти індукції призначаються для выявлде- ния форм "прстых властивостей ",чи "природ ", як називає їх Бэ- кін , куди , власне кажучи ,розкладаються все конкретні физмческие тіла . По-друге ,завдання бэконовской індукції - виявити "форму", в перипатетической термінології "формальну" причину ,а не "діючу" чи "матеріальну" ,которые,по її думки ,частны і скороминущі і тому може бути незмінне й су- щественно пов'язані з тими чи інші простими властивостями . Він мислив індукцію не як узкоэмпирического дослідження , бо як метод вироблення фундаментальних теорети- ческих понять і аксіом природознавства ,чи ,як і висловлювався , природною філософії . Отже ,бэконовское вчення про індукції був із його филосовской онтологією ,з аналітичної методологією ,з учени- їм про прості природах і формах, з концепцією різних видів при- чинної залежності . Отже , ми впевнено можемо назвати Френсіса Бекона однією з родоначальником сучасної экспериментирующей науки . Але вже важне ,мабуть ,те, що піонер естественонаучной методології не ставився до свого вченню як істини остання інстанція . Він і відверто ставив його обличчям до обличчя з будующим ."Не стверджуємо ,проте ,що до цього нічого не можна приба- вить,-писал Бекон .-Навпаки ,розглядаючи розум у його собственой здібності ,а й у його через відкликання речами ,ми повинні встановити ,що мистецтво відкриття може зрости разом із откры- тиями ".