- •НавчальНі цілі
- •Тема 1 фізико-хімічні властивості крові
- •Склад і кількість крові
- •Значення води
- •Значення білків
- •Склад білків плазми крові
- •Значення електролітів
- •Вимоги до кровозамінників:
- •Класифікація кровозамінників:
- •Функціональна система, що забезпечує сталість осмотичного тиску
- •Осморегулювальний рефлекс
- •Волюморегулювальний рефлекс
- •Натрійуретичний рефлекс
- •Фізико-хімічні властивості крові:
- •Фактори, які впливають на в'язкість:
- •Механізми забезпечення сталості рН
- •Показники кислотно - основного стану крові
- •Вікові особливості фізико-хімічних властивостей крові
- •Список рекомендованої літератури:
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 2 фізіологія еритроцитів Поняття про еритрон
- •Функції еритроцитів
- •Загальна функціональна характеристика еритроцитів
- •1 Кількість еритроцитів
- •1 Форма еритроцитів
- •Діаметр еритроцитів
- •3 Еритроцит є без'ядерною клітиною
- •4 Пластичність еритроцита
- •5 Осмотична резистентність еритроцитів
- •Гемоліз %
- •6 Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Чинники, що впливають на шое
- •1 Білковий склад плазми крові.
- •Функціональні властивості складових частин еритроцита
- •Структура гемоглобіну
- •Регуляція вмісту еритроцитів у периферичній крові
- •Механізми регуляції еритропоезу
- •1 Нервовий:
- •2 Гуморальний:
- •Механізми руйнування еритроцитів
- •Види гемолізу
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 3 групи крові Поняття про аглютиногени, аглютиніни, аглютинацію
- •Резус-конфлікт
- •Інші системи крові
- •Переливання крові (гемотрансфузія)
- •Етапи переливання крові
- •Правила переливання крові
- •Список рекомендованої літератури:
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 4 захисні функції крові. Лейкоцити Розподіл лейкоцитів в організмі
- •Функціональні властивості лейкоцитів
- •Основні функції окремих форм лейкоцитів базофіли
- •Функції базофілів
- •Еозинофіли
- •Функції еозинофілів
- •Функції нейтрофілів
- •Механізм фагоцитозу
- •Стадії фагоцитозу:
- •Моноцити
- •Функції моноцитів
- •Лімфоцити
- •Існують 3 популяції лімфоцитів:
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 5 гемостаз
- •Функції системи гемостазу
- •Структура системи гемостазу
- •Механізми гемостазу
- •Роль судинної стінки в гемостазі
- •Роль тромбоцитів у гемостазі
- •Функції тромбоцитів
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Етапи агрегації
- •Механізм агрегації
- •Коагуляційний гемостаз
- •Утворення тромбіну
- •Утворення фібрину
- •Фібриноліз
- •Ендотеліальний,
- •Антикоагулянтна система
- •Класифікація антикоагулянтів
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Практичні роботи Робота 1 Визначення гематокритного показника
- •Робота 2 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 3 Визначення шое
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 4 Підрахунок еритроцитів
- •Камера горяєва
- •Робота 5 Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові (метод Салі)
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 7 Підрахунок лейкоцитів
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 8 Визначення групи крові за системою ав0 за допомогою цоліклонів
- •Оцінка результатів та контроль
- •Робота 9 Визначення групи крові за системою аво за допомогою стандартних сироваток
- •Оцінка результатів та контроль
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Тестові питання до ліцензійного іспиту „крок 1” з розділу „Фізіологія крові”
- •Еталони відповідей до тестових питань ліцензійного іспиту „крок 1” з розділу „Фізіологія крові”
- •Еталони відповідей на ситуаційні задачі
- •Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові
- •Тема 2 Фізіологія еритроцитів
- •Тема 3 Групи крові
- •Тема 4 Захисні властивості крові
- •Тема 5 Гемостаз
- •Еталони відповідей на тестові завдання
- •(Обов'язковий) Приблизна схема протоколу досліду Протокол № ___
- •Додаток в (обов'язковий) Склад плазми крові
Структура гемоглобіну
Гемоглобін (Нb) – це червоний пігмент, хромопротеїн, який знаходиться в еритроцитах і переносить кисень.
В організмі людини масою 70 кг міститься близько 900 грамів гемоглобіну.
В одному еритроциті знаходиться близько 400 млн молекул гемоглобіну (або приблизно 29 пг).
Молекулярна маса гемоглобіну – 64 450.
Гемоглобін має глобулярну молекулу, утворену чотирма субодиницями. Кожна субодиниця містить гем. Гем – це залізовмісна сполука, похідна порфірину. Молекула гему складається з 4 пірольних кілець. У центрі неї розміщений іон Fе2+ .
Дезоксигенований гемоглобін Оксигенований гемоглобін
Рисунок 6
Гем зв’язаний з поліпептидом. Комплекс поліпептидів називають глобіновою частиною молекули гемоглобіну (глобіном). У кожній молекулі гемоглобіну є дві пари поліпептидів (ланцюгів). Кожний ланцюг містить більше 140 амінокислот. Залежно від кількості і послідовності амінокислот розрізняють 4 типи ланцюгів: α, β, γ, Δ (α – 141, β - 146, γ - 146 амінокислот).
Рисунок 7 - Схематичне зображення молекули гемоглобіну А. Показано 2α- і 2β-ланцюги, кожний із яких з’єднаний з гемом. Гем зображено у вигляді дисків
Основні форми і сполуки гемоглобіну
Залежно від виду білкових ланцюгів розрізняють такі форми гемоглобіну в нормі;
Нb Р (примітивний) міститься у ембріона перші 7-12 тижнів.
Нb F (фетальний, fetus -- плід) міститься у плода. З'являється на 9-му тижні. Складається з 2α- і 2γ- ланцюгів. Нb, F відрізняються кращою здатністю приєднувати і транспортувати кисень (це пов’язано з меншою спорідненістю НbF до 2,3-ДФГ). Тому у крові плода, незважаючи на нижчу напругу О2 , утворюється достатня кількість HbO2. У нормі після народження фетальний гемоглобін замінюється гемоглобіном дорослих.
НbA1 (adult - дорослий). Містить 2α- і 2β- ланцюги. НbA1 становить 95% гемоглобіну дорослої людини.
НbА2 - містить 2 - і 2∆- ланцюги. Становить 5% гемоглобіну дорослої людини.
При деяких спадкових захворюваннях виникає дефект генів, що кодують α- або β – ланцюги, і синтез Нb порушується. Ці захворювання називають талаcеміями.
При α-таласемії порушується синтез α-ланцюгів. Еритроцити нагадують форму мішеней, тому а -таласемію називають мішенеподібною анемією. При β-таласемії порушується синтез β - ланцюгів (хвороба Кулі).
До патологічних змін Нb відносять також і порушення первинної структури ланцюгів гемоглобіну. Мутантні гени, які продукують аномальні гемоглобіни, досить поширені. У людей описано багато форм аномальних гемоглобінів. Наприклад, якщо в β- ланцюгу глютамінова кислота заміщується на валін, утворюється патологічний HbS. У відновленому стані його розчинність зменшується в 100 разів, і він випадає в осад. Утворюються кристали, які деформують еритроцит. Він набуває серпоподібної форми, важко проходить через вузькі капіляри і фагоцитується макрофагами. Ця патологія – серпоподібно-клітинна анемія.
Основні фізіологічні сполуки гемоглобіну:
1) НbО2 (оксигемоглобін) - сполука Нb з киснем. Має яскраво-червоний колір, що визначає колір артеріальної крові.
Оскільки при взаємодії Нb з О2 окиснення не відбувається і ступінь окиснення заліза не змінюється, реакція називається реакцією оксигенації (неокиснення);
2) Нb (відновлений Нb або дезокси Нb) - Нb, який віддав кисень. Має темно-вишневий колір, що й визначає колір венозної крові.
Реакція від'єднання кисню від Нb називається дезоксигенацією;
НbСО2 (карбгемоглобін) - сполука Нb з СО2.
Патологічні сполуки Нb:
НbСО (карбоксигемоглобін) - сполука Нb з чадним газом (СО).
Хімічна спорідненість гемоглобіну до СО у 300 разів вища, ніж до О2. Тому монооксид вуглецю витісняє О2 з гемоглобіну, зменшуючи киснезв’язувальну здатність крові. Навіть незначна кількість СО призводить до суттєвого зростання утворення НbСО. При концентрації СО в повітрі 0,1% - 80% Нb з'єднується не з О2, а з СО. При концентрації СО в повітрі 1% через декілька секунд настає смерть.
Небезпека полягає в тому, що сполука НbСО є стійкою і Нb вже не може переносити кисень.
Слабкі отруєння СО є процесом зворотним, і при диханні свіжим повітрям СО поступово від'єднується. Позитивний ефект дає дихання чистим киснем.
За нормальних умов частка НbСО становить 1% від усього Нb. У курців цей показник дорівнює 3%, після глибокої затяжки - 10%;
2) Меt Нb (НbОН - метгемоглобін) - гемоглобін, який містить Fе3+ і має коричневий колір. Окиснення Fе2+ у Fе3+ у гемоглобіні відбувається при взаємодії з сильними окислювачами (КМnО4, анілін, бертолетова сіль), а також при введенні в організм ліків з окисними властивостями. Незначне окислення гемоглобіну до метгемоглобіну відбувається і в нормі. Однак за допомогою ферментних систем еритроцита (зокрема, системи НАДН-метгемоглобінредуктази) метгемоглобін знову перетворюється на гемоглобін. Уроджена відсутність ферментів цієї системи є однією з причин спадкової метгемоглобінемії.
За патологічних умов при утворенні метгемоглобіну в організмі циркулює кров з високим вмістом кисню, який, однак, не переходить у тканини.
Кількість гемоглобіну в крові здорової людини дорівнює 140 - 160 г/л - для чоловіків, 120 - 140 г/л - для жінок, 200 г/л - для новонароджених.
Визначення вмісту гемоглобіну:
1 Визначення кількості зв’язаного кисню (1г Нb може приєднати 1,34 мл О2).
2 Аналіз рівня заліза в крові (вміст заліза в гемоглобіні становить 0,34%).
3 Колориметрія (порівняння кольору крові з кольором стандартного розчину) – метод Салі.
4 Спектрофотометрія.
Перший
і другий методи вимагають складної
апаратури. третій
є
неточним. Дуже популярним сьогодні є
четвертий метод. Кров змішують з розчином
залізосинеродистого калію, ціаністого
калію, бікарбонату натрію. Під дією цих
речовин еритроцити руйнуються, НЬ
перетворюється на ціанметгемоглобін
(НbСN).
На відміну від Нb
НbСN
-стабільний, може зберігатися декілька
тижнів. Розчин опромінюють монохроматичним
світлом з
=
546нм, визначають екстинцію. І за
спеціальними калібрувальними шкалами
визначають вміст НЬ.
Важливими показниками, які дозволяють оцінити еритропоез і провести диференціальну діагностику різних видів анемії є такі:
Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (СГЕ) - показник, який характеризує абсолютну кількість Нb в еритроциті.
СГЕ = Нb / Э.
В нормі СГЕ = 26 – З6 пікограмів.
Якщо СГЕ в нормі, еритроцити (і анемію)
називають нормохромними.
Якщо СГЕ менший за норму, - гіпохромними,
Якщо СГЕ більший за норму, - гіперхромними.
Кольоровий показник (КП) - показник, який характеризує відносний вміст Нb в 1 еритроциті.
КП = Нb / перші три цифри кількості еритроцитів.
У нормі КП = 0,85- 1,15.
Якщо КП у нормі, еритроцити (і анемія),– нормохромні. Якщо КП менший за норму, - гіпохромні.
Якщо КП більший за норму,- гіперхромні.
Киснева ємність крові (КЄК) - кількість О2, яка
переноситься 1л крові.
1г Hb може зв'язати 1,34 мл О2 – це число Хюфнера.
КЄК = ЧХ · Hb (в г/л).
