Функції нейтрофілів
Фагоцитоз. Нейтрофіли є важливою ланкою неспецифічного захисту організму. Вони першими потрапляють у вогнище інфекції або ушкодження. Нейтрофіли знешкоджують чужорідні агенти за рахунок власних ферментів і при цьому можуть гинути самі. Загиблі нейтрофіли складають основу гною.
Для характеристики фагоцитарної активності
нейтрофілів використовують показники:
Процент фагоцитувальних клітин (у нормі - 68,5-99,3%).
Фагоцитарний індекс (кількість частин, що поглинає 1 клітина, у нормі - 12-23);
Виділяють у тканини бактерицидні речовини (лізосомні катіонні білки, гістони, лактоферин).
Мають противірусну дію (продукують інтерферон).
Стимулюють регенерацію тканин після ушкодження (синтезують кислі глікозаміноглікани).
Беруть участь у специфічному імунітеті, впливаючи на активність Т- і В-лімфоцитів, посилюючи продукцію антитіл.
Виділяють судиннорозширювальні речовини.
Визначають статеву належність крові. В ядрах більшості нейтрофілів жінок є навколоядерні придатки (сателіти ядра). Вважають, що в них знаходиться одна з Х-хромосом. Тому їх називають статевим хроматином (тільцями Бара). Наявність або відсутність придатків дозволяє визначити у мазках вірогідну статеву належність крові.
Механізм фагоцитозу
Фагоцитоз- це активне поглинання клітинами твердого матеріалу.
Клітини, здатні до фагоцитозу, називають фагоцитами. Розрізняють поліморфноядерні фагоцити (нейтрофіли) і мононуклеарні фагоцити (моноцити та їх похідні).
Стадії фагоцитозу:
I Стадія зближення. Фагоцит рухається у напрямку чужорідного агента (хемотаксис).
II Стадія прилипання. Взаємодія фагоцита з об'єктом фагоцитозу. Існує два механізми:
Нерецепторний: електростатична і гідрофобна взаємодія (фагоцит заряджений негативно, до нього гарно прилипають позитивні частинки).
Рецептороопосередкований. На поверхні макрофагів є рецептори до речовин-опсонінів, які здатні взаємодіяти з бактеріями.
III Стадія поглинання. Її етапи:
інвагінація мембрани фагоцита в місці контакту;
утворення фагосоми, яка містить об'єкт фагоцитозу;
утворення фаголізосоми: злиття фагосоми з лізосомами (вторинними гранулами).
IV Стадія перетравлення. Її етапи:
знешкодження бактерій - внутрішньоклітинний цитоліз за рахунок бактерицидних систем фагоцитів (мієлопероксидазної системи, яка продукує гіпохлорид іон ClO-, вільні радикали і пероксиди О3о, НО2о., ОНо., лізоциму, лактоферину, неферментних катіонних білків, молочної кислоти);
власне перетравлення - гідроліз компонентів вбитих бактерій за рахунок гідролітичних ферментів.
Моноцити
Найбільші клітини крові, які не містять гранул. Секретують більше 100 біологічно активних речовин. Мають найвищу серед усіх клітин крові фагоцитарну активність. Моноцити утворюються у ЧКМ і виходять у кров неповністю дозрілими клітинами. У крові вони перебувають 2-3 доби, після чого переходять у тканини. У тканинах моноцити ростуть, в них збільшується вміст лізосом і мітохондрій. Досягнувши зрілості, моноцити перетворюються на нерухомі клітини гістіоцити (тканинні макрофаги).
Рисунок 16