- •НавчальНі цілі
- •Тема 1 фізико-хімічні властивості крові
- •Склад і кількість крові
- •Значення води
- •Значення білків
- •Склад білків плазми крові
- •Значення електролітів
- •Вимоги до кровозамінників:
- •Класифікація кровозамінників:
- •Функціональна система, що забезпечує сталість осмотичного тиску
- •Осморегулювальний рефлекс
- •Волюморегулювальний рефлекс
- •Натрійуретичний рефлекс
- •Фізико-хімічні властивості крові:
- •Фактори, які впливають на в'язкість:
- •Механізми забезпечення сталості рН
- •Показники кислотно - основного стану крові
- •Вікові особливості фізико-хімічних властивостей крові
- •Список рекомендованої літератури:
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 2 фізіологія еритроцитів Поняття про еритрон
- •Функції еритроцитів
- •Загальна функціональна характеристика еритроцитів
- •1 Кількість еритроцитів
- •1 Форма еритроцитів
- •Діаметр еритроцитів
- •3 Еритроцит є без'ядерною клітиною
- •4 Пластичність еритроцита
- •5 Осмотична резистентність еритроцитів
- •Гемоліз %
- •6 Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Чинники, що впливають на шое
- •1 Білковий склад плазми крові.
- •Функціональні властивості складових частин еритроцита
- •Структура гемоглобіну
- •Регуляція вмісту еритроцитів у периферичній крові
- •Механізми регуляції еритропоезу
- •1 Нервовий:
- •2 Гуморальний:
- •Механізми руйнування еритроцитів
- •Види гемолізу
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 3 групи крові Поняття про аглютиногени, аглютиніни, аглютинацію
- •Резус-конфлікт
- •Інші системи крові
- •Переливання крові (гемотрансфузія)
- •Етапи переливання крові
- •Правила переливання крові
- •Список рекомендованої літератури:
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 4 захисні функції крові. Лейкоцити Розподіл лейкоцитів в організмі
- •Функціональні властивості лейкоцитів
- •Основні функції окремих форм лейкоцитів базофіли
- •Функції базофілів
- •Еозинофіли
- •Функції еозинофілів
- •Функції нейтрофілів
- •Механізм фагоцитозу
- •Стадії фагоцитозу:
- •Моноцити
- •Функції моноцитів
- •Лімфоцити
- •Існують 3 популяції лімфоцитів:
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 5 гемостаз
- •Функції системи гемостазу
- •Структура системи гемостазу
- •Механізми гемостазу
- •Роль судинної стінки в гемостазі
- •Роль тромбоцитів у гемостазі
- •Функції тромбоцитів
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Етапи агрегації
- •Механізм агрегації
- •Коагуляційний гемостаз
- •Утворення тромбіну
- •Утворення фібрину
- •Фібриноліз
- •Ендотеліальний,
- •Антикоагулянтна система
- •Класифікація антикоагулянтів
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Практичні роботи Робота 1 Визначення гематокритного показника
- •Робота 2 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 3 Визначення шое
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 4 Підрахунок еритроцитів
- •Камера горяєва
- •Робота 5 Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові (метод Салі)
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 7 Підрахунок лейкоцитів
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 8 Визначення групи крові за системою ав0 за допомогою цоліклонів
- •Оцінка результатів та контроль
- •Робота 9 Визначення групи крові за системою аво за допомогою стандартних сироваток
- •Оцінка результатів та контроль
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Тестові питання до ліцензійного іспиту „крок 1” з розділу „Фізіологія крові”
- •Еталони відповідей до тестових питань ліцензійного іспиту „крок 1” з розділу „Фізіологія крові”
- •Еталони відповідей на ситуаційні задачі
- •Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові
- •Тема 2 Фізіологія еритроцитів
- •Тема 3 Групи крові
- •Тема 4 Захисні властивості крові
- •Тема 5 Гемостаз
- •Еталони відповідей на тестові завдання
- •(Обов'язковий) Приблизна схема протоколу досліду Протокол № ___
- •Додаток в (обов'язковий) Склад плазми крові
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
Замалювати або описати те, що відбулося у краплях.
У висновках відповісти на такі запитання:
Що означає наявність ( відсутність) аглютинації в краплях крові при дослідженні та контролі, резус – позитивна чи резус– негативна досліджувана кров?
Робота 11 Дослідження крові на групову сумісність
Ця проба передбачає можливість виявлення у реципієнта високого титру антитіл проти антигенів, що містяться в еритроцитах донора і належать до неосновних групових систем.
Дослідження проводяться лише при переливанні крові, коли відома група крові за системами АВ0 і СДЕ. Таким чином, виявляються сумісність крові донора й реципієнта за неосновними груповими системами.
Мета роботи - поставити і оцінити пробу на групову сумісність.
Для роботи потрібні: чашка Петрі, дзеркало, очні піпетки, предметне скло, сироватка (плазма) реципієнта, кров (еритроцити) донора.
Хід роботи
На суху чашку Петрі нанести 1 краплю сироватки (плазми) реципієнта. Діаметр краплі повинен бути не менше ніж 1,5-2 см.
На предметне скло нанести 1 краплю крові донора і кутиком другого предметного скла перенести частину краплі крові в краплю сироватки (співвідношення 1:20).
Поставити чашку на дзеркало. Спостерігати протягом 5 хв.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати результати дослідження.
У висновках відповісти на такі запитання: Що означає наявність (відсутність) аглютинації у краплі?
Чи сумісна кров донора і реципієнта за неосновними груповими системами?
Робота 12 Вивчення тривалості кровотечі
Тривалість кровотечі вимірюється часом від моменту проколу шкіри до моменту припинення кровотечі. Цей показник дає відносне уявлення про функціональну рівновагу компонентів системи згортання крові, а найбільше – про функціональну активність і кількість тромбоцитів.
Мета роботи - визначити і оцінити тривалість кровотечі.
Для роботи потрібні: годинник, смужки фільтрувального паперу, голка, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата.
Хід роботи
Протерти шкіру пальця 96% спиртом етиловим і в момент проколу її засікти час. Укол слід робити на всю глибину голки.
Через кожні 30 с кров знімати фільтрувальною смужкою,легенько доторкуючись до шкіри.
Вдруге зафіксувати час тоді, коли на папері вже не буде слідів крові.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати, протягом якого часу була кровотеча. Описати зміни площі кров’яної плями на папері при кожному наступному дотику.
У висновках відповісти на такі запитання:
Чи нормальна тривалість кровотечі і про що це свідчить?
Робота 13 Визначення резистентності капілярів
Судинно-тромбоцитарний гемостаз є першим етапом згортання крові. Завдяки цьому процесу за дуже короткий час можуть закритися невеликі пошкодження судин. Тромбоцити постійно контролюють стан проникності капілярів. Метод, що тут описаний, дозволяє визначити, чи виконують тромбоцити роль захисту проникності мікроциркуляторного русла при збільшенні тиску крові у ньому. Ступінь захисту капіляра залежить від властивостей ендотелію і кількості томбоцитів у крові.
Мета роботи - оцінити резистентність капілярів до збільшення тиску крові у них.
Для роботи потрібні апарат Ріва – Роччі, годинник.
Хід роботи
На шкірі внутрішньої поверхні передпліччя нарисувати коло діамером 5 см.
На плече надіти манжетку від манометра і довести тиск у манжеті до 12 – 13,3 кПа (90 – 100 мм рт. ст.).
Тримати тиск у манжеті протягом 5 хв.
Почекати, доки відновиться кровообіг у кінцівці. Підрахувати кількість петехій (дрібних крововиливів) на площі, що обкреслена. Звернути увагу на діаметр петехій.
У нормі число петехій не перевищує 10, а діаметр – 1мм. При слабкопозитивній реакції (+) – 20-30, різкопозитивній – понад 30 петехій.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Назвати кількість і діаметр петехій, що з’явилися на шкірі.
У висновках відповісти на таке запитання:
Чи нормальна резистентність капілярів у обстежуваного?
Робота 14 Підрахунок кількості тромбоцитів у крові
Розрізняють прямі і непрямі способи підрахунку тромбоцитів. Останні здійснюють за допомогою визначення кількості кров’яних пластинок у забарвленому мазку. Ця величина співвідноситься з кількістю еритроцитів і в аналізі крові позначається як 1:1000. Після цьго розраховують абсолютну кількість тромбоцитів у 1 л крові. Прямий метод точніший. Дослідження проводять у камері Горяєва відразу після взяття крові. Для стабілізації крові можна користуватися одним із розчинів, а саме: 5-7 % трилону Б, 1% оксалату амонію з метиленовим синім та ін. Методики підрахунку також різні: з використанням фазово-контрастної та люмінесцентної мікроскопії, а також на будь-якому лічильнику типу “Культер” або “Целоскоп”.
Мета роботи - підрахувати й оцінити кількість тромбоцитів у крові досліджуваного.
Для роботи потрібні: мікроскоп, освітлювач, змішувач для червоної крові, камера Горяєва, покривне скло, штатив з пробіркою, чашка Петрі з вологим фільтрувальним папером (волога камера), 1% розчин оксалату амонію, голка, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.
Хід роботи. Принцип підрахунку тромбоцитів подібний до того, що застосовується для визначення кількості еритроцитів. Але тромбоцити швидко руйнуються, якщо їх вилучити з кровоносного русла, тому кров треба брати якомога швидше, а змішувач має бути вологим. Отже, слід частково заповнити змішувач, насмоктавши стабілізаційної рідини з пробірки за допомогою гумової груші. Проколоти шкіру пальця й, зануривши кінець змішувача у краплю крові, набрати її до позначки 0,5. Простежити, щоб у носику змішувача не було повітря, а стабілізаційна рідина не вилилась у краплю крові на пальці. Для цього треба тримати змішувач горизонтально. Набравши кров, занурити кінчик змішувача у пробірку з рідиною і набрати її до позначки 101. Перемішати вміст меланжера та залишити його в горизонтальному положенні на 10 хв, щоб відбувся гемоліз еритроцитів. Підготувати лічильну камеру. Заповнити її розчином з меланжера і покласти в чашку Петрі на 5 хв. Це потрібно для того, щоб тромбоцити осіли на дно. Потім вийняти з вологої камери, покласти під об’єктив мікроскопа і підрахувати тромбоцити у 25 великих квадратах сітки (25 ·16 = =400 малих квадратів).
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Кількість тромбоцитів у 1 мкл розраховують за такою формулою:
Х = (а · 400 · 200) / 400,
де х – кількість тромбоцитів у 1 мкл;
а – кількість тромбоцитів у 400 малих квадратах;
200 – ступінь розведення крові;
400 – множник, що приводить результат до об’єму 1 мкл (виходячи із об’єму малого квадрата).
Практично кількість тромбоцитів у 400 малих квадратах множать на 2000, а потім ще на 106 і отримують кількість тромбоцитів у 1 л.
У висновках відповісти на таке запитання:
Чи нормальне число тромбоцитів у досліджуваній крові?
Робота 15 Визначення загального часу згортання крові
Мета роботи - визначити загальний час згортання крові та оцінити його.
Для роботи потрібні: предметне скло, скляний гачок, годинник, голка, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата.
Хід роботи
З хвоста щура взяти кров, нанести на предметне скло краплю крові і одномоментно засікти час.
Витягуючи гачком вміст краплі з інтервалом 20-30 с (гачок треба тримати вертикально), почекати, доки за гачком потягнеться прозора тонка нитка фібрину.
Знову засікти час і вважати цей момент початком згортання.
Занурити гачок у краплю крові, потягувати вміст краплі горизонтально по склу з тим самим інтервалом. Як тільки за гачком потягнеться згусток, засікти час, що відповідає закінченню процесу згортання.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати час початку та кінця згортання.
У висновках відповісти на таке запитання:
Чи нормальний загальний час згортання крові, про що це свідчить?
