Практичні роботи Робота 1 Визначення гематокритного показника

Гематокритний показник (гематокрит) характеризує відсотковий об’єм формених елементів (а саме еритроцитів) у крові. Розрізняють венозний, капілярний та артеріальний гематокрит, оскільки об’єм формених елементів, насамперед еритроцитів, неоднаковий у різних відділах кровоносного русла.

Найнижчий гематокрит в артеріальній крові.

Мета роботи - визначити відсотковий об’єм формених елементів (а саме еритроцитів) у крові капілярів і оцінити його величину.

Для роботи необхідно: гематокритний капіляр або мікропіпетка, центрифуга на 8000 об/хв, пластилін, водний розчин гепарину (з активністю 5000 ОД/мл), 96% спитр, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Хід роботи

• Градуйовану на 100 поділок гематокритну піпетку промити розчином гепарину.

• Продути піпетку гумовою грушею.

• Висушити піпетку і заповнити кров’ю на 7/8 довжини.

• Отвір піпетки заклеїти пластиліном і центрифугувати протягом 5 хв. при 8000 об/хв.

• Після центрифугування визначити відсоток формених елементів стосовно загального об’єму крові, тобто гематокритну величину.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати гемокритний показник у %.

У висновках відповісти на такі запитання:

• Чи нормальний відсотковий об’єм формених елементів ( а саме еритроцитів) у крові капілярів?

• Про які зміни в системі крові може свідчити збільшення чи зменшення гематокритного показника?

Робота 2 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів

Резистентність еритроцитів – це здатність оболонки еритроцитів протидіяти руйнівній дії низького осмотичного тиску розчину, в якому знаходяться еритроцити. Унаслідок таких впливів може виникнути гемоліз (руйнування оболонки еритроцитів).

Досліджують резистентність мембрани еритроцитів відносно гіпотонічних розчинів натрію хлориду. При концентрації 0,54% – 0,45 % у нормі настає гемоліз лише найменш стійких еритроцитів ( мінімальна резистентність). У разі подальшого зменшення концентрації натрію хлориду починається гемоліз і стійкіших еритроцитів. У 0,40% – 0,34 % розчині натрію хлориду руйнуються навіть найстійкіші еритроцити ( максимальна резистентність). Розчин стає прозорим, схожим на лак (так званий лаковий розчин). Інтервал між верхньою та нижньою межами резистентності називається амплітудою резистентності.

Мета роботи - визначити межі коливань осмотичного тиску плазми крові, при яких ще зберігається цілісність оболонки еритроцитів, і дати оцінку стійкості оболонки еритроцитів.

Для роботи необхідно: 7 пробірок Відаля (або звичайних лабораторних пробірок), штатив, 0,5 % розчин натрію хлориду, дистильована вода, кров, консервована 5% розчином цитрату натрію, три піпетки з однаковими діаметрами крапельних отворів.

Хід роботи

• З 0,5% розчину натрію хлориду виготовляють ряд розведень за такою схемою:

Номер пробірки	Кількість крапель 0,5 % NaCl	Кількість крапель дистильованої води	Одержана концентрація розчину
1	25	-	0,5%
2	24	1	0,48%
3	22	3	0,44%
4	20	5	0,40%
5	18	7	0,36%
6	16	9	0,32%
7	14	11	0,28%

• У кожну пробірку додати по 1 краплі консервованої крові.

• Вміст пробірок обережно перемішати до рівномірного забарвлення і залишити на 1 год у штативі.

• Через 1 год., не збовтуючи вмісту пробірок, подивитися, де спостерігається руйнування оболонки еритроцитів (гемоліз). Стан крові оцінюють за ступенем забарвлення розчину натрію хлориду, що міститься над осілими еритроцитами у пробірках.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи

• Записати значення мінімальної та максимальної резистентності еритроцитів.

• Розрахувати її амплітуду.

У висновках відповісти на такі запитання:

• Чи відповідають нормі межі зміни осмотичного тиску, за яких зберігається цілісність оболонки еритроцитів?

• Чи нормальна цілісність оболонки еритроцитів?

• Про що може свідчити підвищення (чи зниження) меж резистентності?