- •НавчальНі цілі
- •Тема 1 фізико-хімічні властивості крові
- •Склад і кількість крові
- •Значення води
- •Значення білків
- •Склад білків плазми крові
- •Значення електролітів
- •Вимоги до кровозамінників:
- •Класифікація кровозамінників:
- •Функціональна система, що забезпечує сталість осмотичного тиску
- •Осморегулювальний рефлекс
- •Волюморегулювальний рефлекс
- •Натрійуретичний рефлекс
- •Фізико-хімічні властивості крові:
- •Фактори, які впливають на в'язкість:
- •Механізми забезпечення сталості рН
- •Показники кислотно - основного стану крові
- •Вікові особливості фізико-хімічних властивостей крові
- •Список рекомендованої літератури:
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 2 фізіологія еритроцитів Поняття про еритрон
- •Функції еритроцитів
- •Загальна функціональна характеристика еритроцитів
- •1 Кількість еритроцитів
- •1 Форма еритроцитів
- •Діаметр еритроцитів
- •3 Еритроцит є без'ядерною клітиною
- •4 Пластичність еритроцита
- •5 Осмотична резистентність еритроцитів
- •Гемоліз %
- •6 Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Чинники, що впливають на шое
- •1 Білковий склад плазми крові.
- •Функціональні властивості складових частин еритроцита
- •Структура гемоглобіну
- •Регуляція вмісту еритроцитів у периферичній крові
- •Механізми регуляції еритропоезу
- •1 Нервовий:
- •2 Гуморальний:
- •Механізми руйнування еритроцитів
- •Види гемолізу
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 3 групи крові Поняття про аглютиногени, аглютиніни, аглютинацію
- •Резус-конфлікт
- •Інші системи крові
- •Переливання крові (гемотрансфузія)
- •Етапи переливання крові
- •Правила переливання крові
- •Список рекомендованої літератури:
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 4 захисні функції крові. Лейкоцити Розподіл лейкоцитів в організмі
- •Функціональні властивості лейкоцитів
- •Основні функції окремих форм лейкоцитів базофіли
- •Функції базофілів
- •Еозинофіли
- •Функції еозинофілів
- •Функції нейтрофілів
- •Механізм фагоцитозу
- •Стадії фагоцитозу:
- •Моноцити
- •Функції моноцитів
- •Лімфоцити
- •Існують 3 популяції лімфоцитів:
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Тема 5 гемостаз
- •Функції системи гемостазу
- •Структура системи гемостазу
- •Механізми гемостазу
- •Роль судинної стінки в гемостазі
- •Роль тромбоцитів у гемостазі
- •Функції тромбоцитів
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Етапи агрегації
- •Механізм агрегації
- •Коагуляційний гемостаз
- •Утворення тромбіну
- •Утворення фібрину
- •Фібриноліз
- •Ендотеліальний,
- •Антикоагулянтна система
- •Класифікація антикоагулянтів
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Практичні роботи Робота 1 Визначення гематокритного показника
- •Робота 2 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 3 Визначення шое
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 4 Підрахунок еритроцитів
- •Камера горяєва
- •Робота 5 Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові (метод Салі)
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 7 Підрахунок лейкоцитів
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Робота 8 Визначення групи крові за системою ав0 за допомогою цоліклонів
- •Оцінка результатів та контроль
- •Робота 9 Визначення групи крові за системою аво за допомогою стандартних сироваток
- •Оцінка результатів та контроль
- •Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
- •Тестові питання до ліцензійного іспиту „крок 1” з розділу „Фізіологія крові”
- •Еталони відповідей до тестових питань ліцензійного іспиту „крок 1” з розділу „Фізіологія крові”
- •Еталони відповідей на ситуаційні задачі
- •Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові
- •Тема 2 Фізіологія еритроцитів
- •Тема 3 Групи крові
- •Тема 4 Захисні властивості крові
- •Тема 5 Гемостаз
- •Еталони відповідей на тестові завдання
- •(Обов'язковий) Приблизна схема протоколу досліду Протокол № ___
- •Додаток в (обов'язковий) Склад плазми крові
Камера горяєва
А , Б – зовнішній вигляд;
В – лічильна сітка камери : а - малий квадрат;
б – великий квадрат
Рисунок 28 – Камера Горяєва
Мета роботи - підрахувати еритроцити. Дати оцінку кількості еритроцитів, що містяться в периферичній крові досліджуваного.
Для роботи потрібні: мікроскоп, камера Горяєва, покривне скло, змішувач для еритроцитів, 3% розчин натрію хлориду, 96% спирт, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.
Хід роботи
Приготувати для роботи камеру Горяєва:
знежирити спиртом і витерти насухо камеру і покривне скло;
притерти покривне скло до камери до появи кілець Ньютона;
знайти під малим збільшенням мікроскопа сітку.
Приготувати для роботи кров:
на верхній отвір змішувача надіти гумову грушу;
до позначки 0,5 набрати кров, ватним тампоном зняти надлишок крові з носика капіляра;
не випускаючи кров із капіляра, до позначки 101 набрати 3% розчин натрію хлориду;
обережно струшуючи змішувач, перемішати розчин із кров’ю в його ампулі ( для полегшення змішування в ній є маленька червона намистинка). Кров буде розведена у 200 разів.
Заповнити камеру кров’ю:
перші дві краплі розчину, що йдуть з капіляра, видути на вату;
наступні краплі з ампульного розчину помістити в камеру. Для цього кінчик меланжера поставити на край камери біля покривного скла й легенько натиснути на грушу. Розчин зайде під покривне скло в камеру й заповнить її. Почекати 1-2 хв, щоб еритроцити осіли на дно камери.
Підрахувати кількість еритроцитів:
знайти кількість еритроцитів у 5 великих квадратах сітки по діагоналі. Під час підрахунку еритроцитів треба пам’ятати правило Бюркера: у маленьких квадратах рахувати ті клітини, що містяться посередині квадрата сітки, а також на його верхньому та лівому боках. Це потрібно для того, щоб двічі не рахувати еритроцити, що містяться на боках суміжних квадратиків;
розрахувати кількість еритроцитів у 1 мкл крові за формулою
Е = (а · 4000 · 200) / 1·5·16,
де Е – кількість еритроцитів у 1 мкл;
а - кількість еритроцитів у 5 великих квадратах сітки;
5 – кількість великих квадратів;
16 – кількість малих квадратів;
200 – ступінь розведення крові;
1/4000 мм3 - об’єм 1 маленького квадрата.
Для підрахунку можна використовувати спрощену формулу:
Е = а ·104 .
• Знайти кількість еритроцитів в 1 л крові, для цього Е·106.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи.
Замалювати змішувач для еритроцитів.
Записати процес підрахунку кількості еритроцитів.
Визначити кількість еритроцитів в 1 л крові.
У висновках відповісти на запитання:
Чи нормальна кількість еритроцитів у досліджуваній крові?
Робота 5 Колориметричний метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові (метод Салі)
Метод Салі застосовується для визначення кількості гемоглобіну в крові.
Принцип методу полягає в наступному. При додаванні до крові соляної кислоти гемоглобін перетворюється на хлористоводневий гематин коричневого кольору, інтенсивність якого прямо пропорційна вмісту гемоглобіну. Отриманий розчин хлористоводневого гематину розводять водою до кольору стандарту.
Цей метод визначення кількості гемоглобіну дає результати з точністю до 10 %. Помилка пов’язана із самою технікою визначення і можливими суб’єктивними помилками у визначенні кольору. Однак метод дуже поширений, оскільки зручний і простий.
Для визначення використовують гемометр Салі. Це штатив з трьома пробірками. У крайніх запаяних пробірках міститься 1% розчин хлористоводневокислого гематину. Середня пробірка має поділки від 0 до 23 х 10 г/л і призначена для визначення гемоглобіну в досліджуваній крові.
У нормі кількість гемоглобіну становить у чоловіків 140 – 160 г/л , у жінок – 120 – 140 г/л.
Рисунок 29 - Гемометр Салі: а – пробірки зі стандартним розчином солянокислого гематину; б – пробірка для визначення гемоглобіну
Мета роботи - визначити й оцінити кількість гемоглобіну в крові досліджуваного.
Для роботи потрібні: гемометр Салі, піпетка, скляна паличка, 0,1N розчин хлористоводневої кислоти, дистильована вода, 96% спирт етиловий, вата, гумова груша.
Хід роботи
За допомогою піпетки налити в середню пробірку гемометра 0,1N розчин хлористоводневої кислоти до нижньої позначки (0,2 мл).
У капіляр для визначення гемоглобіну до позначки набрати кров (0,02 мл).
Обтерти ватою кінчик капіляра.
Помістити капіляр в пробірку з кислотою і обережно, щоб не утворилася піна, випустити кров із капіляра на дно пробірки.
Не виймаючи капіляр із пробірки, промити його кислотою з верхніх шарів.
Перемішати кров з кислотою,струшуючи пробірку.
Поставити пробірку в гемометр.
Залишити гемометр на 4-5 хв. За цей час кислота, зруйнувавши оболонку еритроцитів, перетворить гемоглобін на хлористоводневокислий гематин, що має характерний коричневий колір.
У середню пробірку додати краплями дистильовану воду доти, доки колір розчину у середній пробірці не стане таким, як у стандартних пробірках.
Зафіксувати рівень розчину у середній пробірці за нижнім меніском.
Для отримання величини в г/л значення у г% необхідно помножити на 10
