Робота 3 Визначення шое
Кров є одночасно справжнім колоїдним розчином і суспензією. Частинки речовин, суспензовані у рідкому середовищі, випробовують на дію протилежно спрямованих сил: сили тяги, що забезпечує осідання частинок, та дифузії, за рахунок якої частинки колоїдів переміщуються.
Установлено, що швидкість осідання частинки прямо пропорційна квадрату її радіуса та різниці щільності суспензованої речовини й розчинника, а також обернено пропорційна в’язкості розчинника. Велике значення мають і заряди частинок, що містяться у розчині.
Формені елементи, суспензовані у розчині колоїдів плазми та міцно зв’язані з ними зарядами, осідатимуть у стабілізованій крові за рахунок посилення їх агломерації. При цьому кров розділиться на 2 шари: верхній – плазма та ниж-ній – формені елементи.
Співвідношення холестерину й лецитину в плазмі, вміст жовчних пігментів та жовчних кислот, зміна в’язкості, pН, властивості еритроцитів, кількість гемоглобіну тощо впливають на ШОЕ.
Головними ж чинниками, від яких залежить ШОЕ, вважають якісні та кількісні зміни білків у плазмі. Так, збільшення кількості великодисперсних білків ( глобулінів) призводить до підвищення ШОЕ, а зменшення їх концентрації та збільшення вмісту альбумінів зумовлюють її зниження.
ШОЕ дає деяке уявлення про співвідношення між білками плазми та їх електростатичну взаємодію з еритроцитами крові.
У нормі ШОЕ у чоловіків дорівнює 2–10 мм/год., у жінок – 2–15 мм/год.
Мета роботи - визначити швидкість осідання еритроцитів, дати загальну оцінку співвідношення альбумінів і глобулінів плазми крові.
Для роботи потрібні: апарат Панченкова, до якого входять штатив з гумовою основою, капіляри для визначення ШОЕ, годинникове скло, 5% розчин натрію цитрату, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.
Рисунок
26
– Прилад Панченкова
Хід роботи
Промити капіляр 5% розчином натрію цитрату.
У капіляр до позначки „Р” (реактив) набрати 5% розчин натрію цитрату і випустити на годинникове скло.
У капіляр до позначки „К” (кров) набрати кров 2 рази і випустити її на годинникове скло.
Ретельно змішати кров з розчином (співвідношення 4:1),набираючи суміш у капіляр та випускаючи її декілька разів.
Набрати отриману суміш до позначки „К”.
Обережно зняти ватою кров з носика капіляра.
Помістити капіляр в апарат Панченкова.
Через 1 годину визначити величину просвітлілого шару плазми в мм, яка є мірою ШОЕ.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи
Замалювати апатат Панченкова і капіляр для визначення ШОЕ.
Записати величину стовпчика плазми над еритроцитами,
що осіли (мм / год.).
У висновках відповісти на такі запитання:
Чи нормальна величина ШОЕ в досліджуваній крові?
Чи нормальне співвідношення альбумінів і глобулінів у плазмі крові?
Про які зміни у складі плазми крові свідчить підвищення ШОЕ?
Робота 4 Підрахунок еритроцитів
Еритроцити підраховують за допомогою лічильної камери Горяєва під мікроскопом. Метод дуже трудомісткий, але достатньо точний ( помилка не перевищує 2,5%).
Сітка лічильної камери складається з 225 великих квадратів, з яких 25 поділені на 16 маленьких.
Сторона одного маленького квадрата дорівнює 1/20 мм, площа – 1/400 мм2, висота камери ( відстань від дна до покривного скла) – 1/10 мм. Таким чином, об’єм камери над маленьким квадратиком становить 1/4000 мм3 (1/400х1/10).
Кров для підрахунку еритроцитів розводять у спеціальних змішувачах (меланжерах) – капілярних піпетках з ампульним розширенням. На змішувачах для еритроцитів є позначки 0,5 та 101. Позначка 0,5 означає, яку частину об’єму всього змішувача займає даний стовпчик капіляра, заповнений кров’ю. Цей об’єм вміщує 1/200 частину повного об’єму змішувача. Таким чином, кров розбавляється у 200 разів. Розбавляти кров у 200 разів можна й іншими методами. Наприклад, у пробірку налити 4 мл 5% розчину натрію цитрату й за допомогою мікропіпетки додати туди 20 мл крові. Обов’язково треба двічі сполоснути мікропіпетку в розчині, щоб уся кров потрапила в пробірку.
У нормі кількість еритроцитів становить у чоловіків 4 – 5 .1012 , у жінок – 3,9 – 4,7.1012
Рисунок 27 - Змішувач для еритроцитів