- •Педагогіка вищої школи як наука. Її об’єкт, предмет, мета, завдання та основні категорії, зв’язок з іншими науками
- •Сучасна методологія пвш. Рівні методології, їх характеристика. Основні методологічні підходи.
- •Науково-педагогічне дослідження його рівні: емпіричний, теоретичний
- •Принципи педагогічного дослідження
- •Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •8. Педагогічний процес у внз: його сутність, структура та рушійні сили. Закономірності педагогічного процесу у вш.
- •9. Особливості адаптації молоді у внз
- •10. Вікові особливості студентської молоді.
- •11. Види внз в Україні. Головні завдання внз.
- •12. Пріоритетні завдання, напрями та основні шляхи реформування вищої освіти.
- •13. Основні дидактичні системи.
- •14. Проблемне навчання у вш.
- •15. Знаково-контекстне навчання у внз (за а.Вербицьким)
- •16. Розвивальне навчання.
- •1959 Р. Д.Б. Ельконіна і в.В. Давидова
- •17. Еврестичне навчання.
- •Основи організації цілісного процесу виражені в принципах дидактичної евристики:
- •18. Теорія поетапного формування розумових дій.
- •19. Дидактичні моделі змісту навчання.
- •20. Принципи та методи навчання у вищому навчальному закладі
- •Бінарність, тобто тотожність окремим формам організації навчального процесу.
- •21. Організаційні форми роботи у внз.
- •22. Лекції та методика їх проведення. Її основні функції та види. Оцінка якості лекції.
- •23. Інноваційні види лекцій.
- •24. Семінарські та практичні заняття у вищих навчальних закладах.
- •25. Комплексні форми організації навчання.
- •26. Педагогічний контроль у внз. Умови його ефективності та основні вимоги.
- •27. Функції контролю та основні форми та види педагогічного контролю. Оцінка та відмітка.
- •28. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •29. Самостійна робота студентів.
- •31. Компоненти професійної усталеності викладача вищої школи
- •32. Педагогічна техніка викладача вищох школи
- •33. Техіна спілкування викладача вищої школи.
- •34. Сутність педагогічної інноватики.
- •35. Шляхи оновлення вищої освіти в Україні.
- •36. Сучасні технології як підґрунтя оновлення професійної підготовки вчителя.
- •37. Концепція оновлення підготовки майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій. Перше концептуальне положення
- •Друге концептуальне положення
- •Третє концептуальне положення
- •Четверте концептуальне положення
- •П'яте концептуальне положення
- •Шосте концептуальне положення
- •38. Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в школі засобами моделювання.
- •39. Готовність до педагогічної діяльності.
- •40. Педагогічний менеджмент як сучасна теорія управління освітою.
- •41. Загальна характеристика принципів і функцій педагогічного менеджменту.
- •42. Сутність професійної діяльності та само менеджменту керівника внз як менеджера освіти.
- •43. Виховна робота зі студентами внз.
- •44. Моральне виховання студентів.
- •45. Правове виховання студентів.
- •46. Екологічне виховання студентської молоді.
- •47. Позааудиторна робота студентів. Робота куратора академгрупи.
- •48. Розумове виховання студентів.
- •49. Фізичне виховання студентів.
- •50. Компетентнісний підхід в освіті.
24. Семінарські та практичні заняття у вищих навчальних закладах.
Практичні заняття логічно продовжують роботу, розпочату на лекціях. Усі форми практичних занять призначені для відпрацювання практичних дій, виробити професійні навички. Практичні заняття розвивають наукове мислення та мову студентів, дають змогу перевірити їх знання, у зв'язку з чим вправи, семінари, лабораторні роботи є важливим засобом достатньо оперативного зворотного зв'язку.
Семінарські заняття. Головна мета — сприяння поглибленому засвоєнню студентами найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізування до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти. Незначна кількость студентів. План семінару повідомляють заздалегідь. Слід обговорювати найбільш суперечливі проблеми.
Семінари-дискусії. Семінари-практикуми.
Семінару притаманні чотири основні функції:
1. Поглиблення, конкретизація, систематизація знань, набутих на лекціях і під час самостійної роботи.
2. Розвиток навичок самостійної роботи.
3. Заохочення до наукових досліджень.
4. Контроль за якістю засвоєння студентами матеріалу.
За формою: розгорнута бесіда, дискусія, спеціально організоване спілкування науковців.
Під час оцінювання якості семінарського заняття, а також у ході підготовки до нього доцільно використовувати такі критерії:
1. Цілеспрямованість — висунення проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.
2. Планування — виокремлення основних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури тощо.
3. Організація семінару — уміння започаткувати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача.
4. Стиль проведення семінару — пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією або млявий, який не викликає інтересу.
5.Ставлення викладача до студентів — поважне, врівноважене, в міру вимогливе чи байдуже.
6. Ставлення студентів до викладача — поважне чи байдуже, критичне.
7. Управління групою — викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою має педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на кількох студентів, а інші залишаються пасивними.
8. Коментарі та висновки викладача — кваліфіковані, доказові, переконливі чи, навпаки, некваліфіковані, неістотні, не містять теоретичних узагальнень.
9. Записи студентів. Чи ведуть студенти записи систематично, інколи, зовсім не ведуть.
Лабораторні заняття — форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача особисто проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень цієї навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у певній предметній галузі.
