42. Сутність професійної діяльності та само менеджменту керівника внз як менеджера освіти.

Ректор як менеджер освіти — це активний суб'єкт, котрий створює систему з тим об'єктом (суч ВНЗ), якими він керує та на який поширюються його повноваження. Ректор має право організовувати, контролювати й оцінювати. Він є спеціалістом-професіоналом, сучасним керівником, котрий управляє педагогічним і студентським колективом та допоміжним персоналом ВНЗ, забезпечуючи досягнення його мети, освітнього іміджу і соціально значущих педагогічних результатів найбільш ефективними засобами.

Мета проф діяльності менеджера освіти — продуктивність функціонування ВНЗ. Боротися за досягнення найбільшого успіху за мінімальних витрат ресурсів керованої ним педагогічної системи — матеріальних, фінансових, людських та інформаційних.

Високого рівня професійної майстерності за умов, коли в них виникає й реалізується потреба професійного саморозвитку, самовдосконалення, а також коли вони виявляють мотиваційно-ціннісне ставлення до себе як суб'єкта організаційно-педагогічної діяльності.

Самоменеджмент у сфері професійної діяльності керівника реально постає як набір управлінських впливів, спрямованих ним на себе як діяльний суб'єкт, з метою приведення своєї особистості у відповідний стан, необхідний для успішного здійснення організаційно-педагогічної діяльності.

Самоменеджмент на рівні гностичної діяльності – самопізн і самос-ння ним своєї особистості як фахівця через "бачення", роз-ня і прийняття свого проф "Я" на індив, особист та суб'єктному рівнях.

Самоменеджмент на рівні проектувальної і конструювальної діяльності здійснюється як єдність процесів самопрогнозування і самопрограмування.

Самоменеджмент на рівні організаторської діяльності – процес самоо-ції зусиль, спрямований на практ реалізацію окреслених перед собою цілей і завдань, програм і алгоритмів дій, що здійснюються через самоактуалізацію, самомобілізацію, самостимуляцію, самопрезентацію, самопереконання, самонавіювання, самоаналіз, самосхвалення, самозаохочення.

Самоменеджмент на рівні комунікативної діяльності спрямований на встановлення і підтримування як прямого, так і зворотного інформ зв'язку із самим собою, є процесом саморегуляції власної поведінки і дій на кожному з етапів о-ції навч-вих процесу та адміністративно-господарської діяльності (самокорекції, самозасудження чи самосхвалення).

Менеджер навч-вих процесу — це керівник ВНЗ освіти (ректор) чи його заступник (проректори з навчальної, наукової, виховної і господарської роботи; декани факультетів; завідувачі кафедр), який спеціально підготовлений до успішного керування людьми в ринкових умовах господар-ня і виступає як суб'єкт управління цілісною пед системою. Менеджер навч-пізн процесу — викладач, доцент, професор, проф підготовлений фахівець, який є керівником та організатором життя молодого покоління майб спеціалістів у нових ринкових соц-екон умовах, і виступає як суб'єкт с-ми управл навч-пізн діяльн студ.

Потенційні обмеження викладачів: невміння керувати собою; розмиті особисті цінності, нечіткі цілі; нераціональне використання часу; невміння переробляти і використовувати інформацію; зупинений саморозвиток; слабка навичка вирішувати проблеми; невміння впливати на людей, навчати їх; низька здатність формувати колектив однодумців; невміння запобігати конфліктам.

Особисті цінності. Чесність, доброта, працьовитість, гуманізм, відкриті, емоційні.

Сучасна практика педагогічного менеджменту на рівні вищої та середньої освіти в Україні свідчить, що поширенню його концептуальних засад та ідей заважають такі причини:

недостатня сформованість нормативно-правової бази;

низький рівень управлінської підготовки і функціональної компетентності керівників навчальних закладів освіти державної та приватної форм власності;

відсутність адекватного дидактичного забезпечення процесу курсової підготовки та перепідготовки керівних кадрів освіти на засадах педагогічного менеджменту;

дефіцит теоретичних і науково-методичних розробок з проблем управління закладами освіти приватної форми власності та узагальненого передового педагогічного досвіду управління приватними закладами;

розширення напрямів управлінської діяльності керівників вищої та середньої школи (робота з батьками, спонсорами, забезпечення комфортних матеріально-технічних і психофізіологічних умов навчання, виховання та розвитку кожної особистості, фінансово-господарська діяльність, маркетинг освітніх додаткових послуг тощо).