48. Розумове виховання студентів.

Важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання.

Розумове виховання - цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.

Мета полягає в забезпеченні засвоєння учнями основ наук, розвитку їх пізнавальних здібностей, формуванні на цій основі наукового світогляду. Його зміст охоплює систему фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. У процесі розумового виховання мусить навчитися мислити.

Мислення - процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відносинах. Види мислення: діалектичне, логічне, абстрактне, узагальнююче, категоріальне, теоретичне, індуктивне, дедуктивне, алгоритмічне, технічне, репродуктивне, продуктивнее, системне.

Це можливо лише за умови освоєння ним таких мислительних операцій, як: аналіз, синтез, порівняння, класифікація (систематизація).

Особлива роль у розумовому вихованні належить формуванню інтелектуальних умінь. Цьому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.); порівняльними (з'ясування подібності або відмінності понять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов'язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в певний клас чи вид.

Успіх навчальної діяльності учнів, їх розумовий розвиток значною мірою залежать і від рівня сформованості в них таких навчальних умінь:

1. Уміння читати.

2. Уміння слухати.

3. Уміння усно формулювати і викладати свої думки.

4. Уміння писати.

5. Уміння працювати з книжкою.

6. Спеціальні уміння. Охоплюють уміння читати ноти, технічні креслення, карти, обчислювальні вміння з математики, вміння слухати музику, записувати числа, формули, нотні знаки, користуватися словником під час вивчення іноземних мов та ін.

7. Уміння культури розумової праці (дотримуватися раціонального режиму розумової праці, виконувати навчальні завдання акуратно, утримувати в належному порядку своє робоче місце).

Самостійна навчальна діяльність передбачає також вироблення в учнів уміння зосереджено та уважно працювати, долати труднощі, розвивати пам'ять і використовувати різні її види (логічну, моторну, зорову), вести спостереження і нотатки, володіти деякими раціональними способами розумових дій, контролювати себе.

49. Фізичне виховання студентів.

Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання.

Фізичне виховання - система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь. Спираються на дані фізіології

Виховання підростаючого покоління фізично здоровим - важливе завдання сім'ї та школи.

Програмою передбачено: а) засвоєння теоретичних відомостей б) гімнастичні вправи, що сприяють загальному фіз розвиткові учнів в) легка атлетика ґ) спортивні ігри; д) лижна підготовка; е) кросова і ковзанярська підготовка; є) плавання.

Зміст фізичного виховання підібрано з таким розрахунком, щоб забезпечити:

1) зміцнення здоров'я і загартування о-му, сприяння їх фіз розвитку та підвищенню працездатності.

2) формування та вдосконалення рухових навичок і вмінь та повідомлення пов'язаних з ними знань.

3) розвиток основних рухових якостей (сила, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність)

4) формування звички та стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами

5) виховання гігієнічних навичок, формування знань про фізичні вправи та загартування.

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти фізичне виховання як невід'ємна складова освіти має забезпечити набуття кожною людиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, про шляхи і методи протидії хворобам, про методики досягнення високої працездатності і тривалої творчої активності.

У фізичному вихованні використовують:

Фізичними вправами є рухові дії, спеціально організовані й свідомо виконувані відповідно до закономірностей і завдань фізичного виховання. До них належать гімнастика, ігри, туризм, спорт.

Природні чинники (сонце, повітря, вода), діючи спільно з фізичними вправами, посилюють їх оздоровчий вплив на учнів.

Гігієнічні чинники охоплюють гігієнічне забезпечення фізкультурних занять, раціональний режим навчальної праці, відпочинку, харчування, сну та ін.

Різноманітні форми позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності. Найпоширенішими з них є:

- позаурочні заняття (гуртки та секції

- година здоров'я.

- масові змагання, спортивні свята

- різні єдиноборства (козацькі, східні), які сприяють загартуванню юнаків, виховують спритність, витривалість.

Головне завдання її у фізичному вихованні - готувати здорову, гармонійно розвинену молодь.