37. Концепція оновлення підготовки майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій. Перше концептуальне положення

В основу нової поліфункціональної парадигми покладено загальні цілі світоглядного, методологічного та ціннісного характеру, які є підґрунтям реформування вищої педагогічної освіти, а саме: фундаменталізація, гуманітаризація, гуманізація, інформатизація, інноватизація.

Друге концептуальне положення

Підготовка забезпечується такими функціями: навчальною, виховною, психосоціальною, технологічною, креативною, адаптивною, тестувальною.

Третє концептуальне положення

Вирішити стратегічні завдання. - Здійснити змістовно-структурне, технологічне та організаційно-дидактичне обґрунтування процесу оновлення професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів в умовах удосконалення цілісного навчально-виховного процесу. - Інтегрувати інформаційну та модульну технології, педагогічні дисципліни і суміжні з ними, використовуючи модульний принцип побудови. - Наповнити зміст нових інтегрованих курсів ідеями відродження національної системи виховання, культурно-історичного, духовного, педагогічного досвіду як українського народу, так і народів світу.

Четверте концептуальне положення

Для розв'язання поставлених завдань слід використати сукупність методів дослідження:

• теоретичного аналізу;

• моделювання;

• наукового спостереження;

• педагогічного експерименту;

• тестування;

• математичної статистики з метою обробки фактичних даних.

П'яте концептуальне положення

"інформаційно-модульну технологію", яка реалізується у вигляді модульного підходу до навчання за підтримки комп'ютерних засобів управління в сукупності з традиційними. Вона сприятиме оновленню цілісного навчально-виховного процессу ВНЗ з метою забезпечення підготовки майбутніх вчителів в аспекті адаптації їх до змін у розвитку соціально-культурної, освітньої, духовної, пед та проф сфери.

Шосте концептуальне положення

Кінцевий результат — модель оновлення професійно-педагогічної підготовки вчителя як система науково-методичного забезпечення, що передбачає поєднання концептуальних, змістовно-структурних, технологічних та організаційно-дидактичних основ можна реалізувати за допомогою відповідної технології. Ця "технологія оновлення підготовки вчителя" забезпечить формування особистості, здатної до самоосвіти, саморозвитку, до активної культивації своєї індивідуальності, творчого потенціалу, інноваційної діяльності, професійної майстерності.

Реалізація цієї технології можлива за умови здійснення переходу від режиму діяльності одержання інформації в режим її інноваційної розробки та евристичного пошуку.

38. Формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності в школі засобами моделювання.

Вивчення теоретичних основ моделювання і закономірностей його застосування слід організувати в педагогічних ВНЗ з метою формування готовності майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності.

Підготовчий етап: здійснення викладачем програмно-цільової і діагностичної функцій. Так, програмно-цільова діяльність викладача передбачає конкретизацію умов, що сприяють формуванню у студентів готовності до інноваційної діяльності, уточнення визначення цієї якості відповідно до спеціалізації майбутнього вчителя. Діагностична функція включає загальний аналіз стану навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі, що дає можливість визначити рівень за чинною системою навчання.

Основний етап:

організаційна функція – розробка програм нових спецкурсів для майбутніх учителів і їх проведення; відновлення програм як зі спец предметів, так і з педагогіки; ефективну о-цію пед практики студентів.

інформаційно-роз'яснювальна функція передбачає здатність викладача чітко, доступно і лаконічно викладати відновлений програмний матеріал, використовуючи різні методи і засоби навчання.

координаційна функція забезпечує погодженість, що має бути в процесі застосування нових програм навчання з різних предметів.

стимулююча — використання різних форм стимулювання інноваційної діяльності студентів як у процесі навчання, так і в ході педагогічної практики.

контролююча функція вимагає здійснення контролю за виконанням навчального плану і графіка навчального процесу, а також внесення необхідних коригувань, пов'язаних з вирішенням поставлених завдань.

Підсумковий етап охоплює аналітичну, оцінну та прогностичну функції. Зміст цього етапу становлять: аналіз результатів навчально-виховного процесу у ВНЗ, спрямований на формування готовності майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності, оцінка ефективності проведеної роботи щодо формування готовності студентів до інноваційної діяльності засобами моделювання, а також визначення напрямів діяльності викладача на якісно новому рівні.

Означена структурно-функціональна модель реалізується під час здійснення умов. При цьому детермінуються певні форми (що забезпечують теоретичну і практичну підготовку студентів з моделювання), методи і засоби (моделювання, а також пов'язані з ним інформаційно-розвивальні, проблемно-пошукові та творчі), що сприяють досягненню необхідного результату — сформованості готовності майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності на високому, достатньому, середньому, низькому чи мінімальному рівні.