44. Моральне виховання студентів.

Процес морального виховання студентів – інтегративну якість. Його результатом повинен стати високий рівень моральної культури, моральної вихованості майбутнього фахівця.

Моральна свідомість окремого студента має різні форми і стани: у вигляді моральних почуттів та потреб, поглядів, переконань.

Рівні моральної вихованості:

1. висока (внутрішня) вихованість (моральні звички та почуття)

2. добра (зовнішня) вихованість (високоавтоматизовані навички, засвоєні моральні норми)

3. ситуативна вихованість (знання мор норм, але виконання спонтанне у певних ситуаціях)

4. погана вихованість (знання мор норм але відсутність навичок їх виконання)

5. невихованість (погане уявленн про мор навичка та норми)

Під моральною самосвідомістю студента ми розуміємо: усвідомлення й оцінку своїх дій, вчинків та їх наслідків, потреб, думок, морального обличчя, ідеалів, мотивів поведінки, оцінювання себе, своїх життєвих та професійних цілей.

Моральність конкретної людини — це засвоєна, внутрішньо прийнята суспільна мораль, що регулює її індивідуальну поведінку і спирається на світоглядні переконання та почуття совісті.

Моральний розвиток особистості можна поділити на три етапи (рівні), залежно від засобу регулювання моральної поведінки — від суто зовнішніх до суто внутрішніх:

1. Елементарний рівень моральності, що має місце від народження: появи свідомості моралі ще немає, наслідування, копіювання поведінки, навіювання; засвоєння дитиною найпростіших норм моралі.

2. Рівень орієнтації в основному на зовнішні моральні регулятори: все більшого значення внутрішні мотиви: почуття сорому, честі, самолюбство, почуття змагання — важлива якість, без якої не можливе моральне формування особистості.

3. Рівень морального саморегулювання людина поводить себе морально не тому, що йому за це заплатять, схвалять чи засудять, а тому, що моральна поведінка стала для неї потребою, нормою життя. Така поведінка передбачає безкорисливість, чесність, доброзичливість, розвинене почуття власної гідності, високе почуття обов'язку, відповідальність і совість.

Велику роль у моральному розвитку студентів відіграють моральні ідеали. Головні функції його це регулятивна, стимулююча, орієнтовна, оцінна, критична.

45. Правове виховання студентів.

Правове виховання — цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування в неї правової культури й активної правомірної поведінки. Основна мета — дати людині необхідні в житті юридичні знання та навчити її шанувати закони і підзаконні акти і дотримуватися їх, тобто сформувати досить високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень.

Ознаки (риси) правового виховання:

1) будується яа основі системи норм права;

2) припускає впровадження у правосвідомість вихованців складових елементів упорядкованих суспільних відносин — дозволів, обов'язків, заборон;

3) спирається на можливість застосування примусової сили держави шляхом покладення юридичної відповідальності на правопорушників;

4) охоплює не тільки суб'єктів права, які дотримуються правових норм, а й схильних до правопорушень і тих, що порушили правові норми;

5) здійснюється за допомогою спеціальних правовиховних способів і засобів;

6) здійснюється вихователями, які здебільшого мають педосвіту або спеціальну пед підготовку.

Сутністю правового вих – формув правової установки на узгодження прагнень і очікувань особистості з інтересами й очікуваннями с-ва, тобто процес вироблення стійких правових ідей і принципів у свідомос.

Зміст правового вих — це процес цілеспрямованого та систематичного впливу на правосвідомість особистості за допомогою комплексу правовиховних заходів, певних способів і засобів, які має с-во.

Функції правового вих:

- передача вихованцям (індивідам, суспільним групам) певної суми правових знань, навичок, умінь;

- формування правових ідей, почуттів, переконань у правосвідомості вихованців;

- вироблення правової установки на правомірну поведінку.

Систему правового виховання утворюють такі елементи:

суб'єкти — державні органи, організації, спеціально уповноважені державою особи, які здійснюють правовиховну діяльність,

об'єкти — громадяни або суспільні групи, яких виховують; сукупність правовиховних заходів, певних способів і засобів.

Способи правового вих:

· правова освіта (або інакше: правовий всеобуч);

· правова пропаганда;

· юридична практика держ органів та Інших організацій;

· правомірна поведінка громадян, особиста участь їх у здійсненні (реалізації) і охороні правових норм;

· самовиховання.

Засоби правового вих:

1. нормативно-правові акти, акти застосування норм права;

2. ознайомлювальні та роз'яснювальні матеріали про правові акти в пресі;

3. педагогічні та юридичні газети, метою яких є поширення правових знань;

4. організаційно-освітні: прес-конференції, брифінги, зустрічі, лекції, бесіди, семінари, консультації.

Механізм правового виховання можна подати у вигляді таких стадій:

1. накопичення правових знань, правової інформації;

2. перетворення накопиченої інформації в правові переконання, навички правомірної поведінки;

3. готовність діяти, керуючись цими правовими переконаннями, тобто правомірно, відповідно до закону.

Правова вихованість — це внутрішній духовно-правовий стан, у якому перебуває особистість у момент прийняття рішення про те, як вчинити за тих чи інших обставин.

Рівень правової вихованості — це не тільки знання права й розуміння необхідності виконувати правові розпорядження. Він визначається також ступенем сформованості ставлення до права і правового закону як до цінностей, що в демократичному суспільстві перебувають поза конкуренцією.